Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України розглянула Ваш лист щодо навчання з питань охорони праці і повідомляє.

Запитання.

1. Щодо розробки навчально-тематичних планів і програм.

1.1. Хто саме має погоджувати та затверджувати навчально-тематичні плани і програми на підприємстві?

1.2. Хто саме має погоджувати та затверджувати навчально-тематичні плани і програми навчальних центрів, що проводять навчання з охорони праці інших суб'єктів господарювання?

1.3. Існує практика, що навчально-тематичні плани і програми навчальних центрів погоджуються з керівниками теруправлінь Держгірпромнагляду. Чи обов'язкове таке погодження? Які наслідки того, що зазначені документи не будуть погоджені?

1.4. Існує практика, що навчально-тематичні плани і програми (для посадових осіб) навчальних центрів розраховані на 40 навчальних годин. Чи мають право навчальні центри встановлювати меншу кількість навчальних годин?

Відповідь.

Загальна норма про обов'язковість проходження працівниками інструктажів та навчання з питань охорони праці під час прийняття на роботу і в процесі роботи закріплена статтею 18 Закону України "Про охорону праці" і регламентується Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - Типове положення).

Згідно з пунктом 3.2 Типового положення на його основі на підприємствах, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники.

Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавцем доручена організація цієї роботи (пункт 3.2 Типового положення).

Відповідальність за організацію і здійснення інструктажів, навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці покладається на роботодавця (пункт 3.19 Типового положення).

Навчання з питань охорони праці на підприємстві проводиться за затвердженими роботодавцем навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов'язків працівників та Типового тематичного плану і програми навчання з питань охорони праці посадових осіб, визначених в додатку 4 Типового положення.

Навчально-тематичні плани і програми навчання з питань охорони праці затверджуються керівниками суб'єктів господарювання, які проводять навчання з питань охорони працівників інших суб'єктів господарювання.

Типовим положенням не передбачено зовнішнє погодження таких планів та програм.

Типовим положенням встановлено тільки обсяги вивчення основ охорони праці в навчальних закладах сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а саме: предмета "охорона праці" (професійно-технічні навчальні заклади), навчальних дисциплін "основи охорони праці" (вищі навчальні заклади) та "охорона праці в галузі" (вищі навчальні заклади), та предмета "охорона праці" під час підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Запитання.

2. Щодо проведення оплати лекцій.

Існує практика, що інспектори Держгірпромнагляду на підприємствах та в навчальних центрах платно читають лекції з питань охорони праці.

2.1. Чи встановлені граничні (чи рекомендовані) розміри оплати за проведену роботу інспекторів, що беруть участь у навчальному процесі? Чи має укладатися договір, чи достатньо "розписатися у відомості"?

2.2. Чи має право отримувати кошти представник Держгірпромнагляду за участь в роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці?

Відповідь.

Посадові особи Служби як державні службовці керуються у своїй діяльності Законом України "Про державну службу".

Контроль за дотриманням визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби (Нацдержслужба України).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про державну службу" - державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.