Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Комісія), розглянула лист Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" від 29.10.2012 № 16-6-1281/1412 (далі - Лист) про надання роз'яснень щодо визначення категорій споживачів житлово-комунальних послуг та за результатами розгляду в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Згідно з положеннями статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги. Зазначеною нормою визначено, що врегулювання зазначених у Листі питань відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, але Комісія пропонує звернути увагу на зазначене нижче.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).

Зазначені норми Основного закону реалізуються передбаченими у законодавстві державними соціальними стандартами та державними соціальними гарантіями, визначеними Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" , відповідно до статті 9 якого державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. Тобто з урахуванням того, що відповідно до статті 6 цього Закону базовим державним соціальним стандартом є встановлений законом прожитковий мінімум, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти, то така норма (в частині встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги) розповсюджується тільки на громадян, які використовують житло виключно для проживання (для реалізації конституційного права громадянина на житло), і не розповсюджується на громадян, які використовують житло у інший спосіб (для реалізації інших конституційних прав).

Крім зазначеного вище, постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1199 установлено, що теплова енергія та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для потреб релігійних організацій та національних творчих спілок і їх регіональних осередків (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) оплачуються ними за тарифами, встановленими для населення.