Відповідно до статтті 24 Закону України "Про відходи" та з метою визначення оптимальних методів запобігання негативної дії фільтрату на навколишнє природне середовище

1. Затвердити Методичні рекомендації із збирання, утилізації та знешкодження фільтрату полігонів побутових відходів, що додаються.

2. Департаменту благоустрою територій та комунального обслуговування (Ігнатенко О.П.) разом з Департаментом нормативно-правового регулювання (Татаринцева М.А.) забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства.

3. Директору Департаменту благоустрою територій та комунального обслуговування (Ігнатенко О.П.) забезпечити доведення цього наказу до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Аліпова О.М.

1.1. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

біологічна потреба в кисні (БПК) - це об'єм кисню, що споживається аеробними мікроорганізмами під час розкладу органічної речовини в пробі води;

захоронення побутових відходів - остаточне розміщення побутових відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях (полігонах) таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив побутових відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;

полігон побутових відходів - інженерна споруда, яка призначена для захоронення побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам;

складування побутових відходів - одна з операцій захоронення, яка регламентує технологію пошарового розміщення відходів та їх ізоляцію інертними матеріалами;

фільтрат - рідка фаза, що утворюється на полігоні побутових відходів при захороненні твердих побутових відходів з вологістю понад 55% та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона;

хімічна потреба в кисні (ХПК) - це кількість кисню, яка потрібна для окислення всього органічного матеріалу (біологічно доступний, інертний органічний матеріал) із утворенням діоксиду вуглецю, води або неорганічної речовини, що піддається окисленню.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про відходи" .

1.2. Ці Методичні рекомендації можуть застосовуватися суб'єктами господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією та утриманням полігонів побутових відходів.

1.3. Ці Методичні рекомендації рекомендується використовувати під час експлуатації та утримання систем збирання, утилізації та знешкодження фільтрату полігонів побутових відходів.

1.4. Відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування" для забезпечення вимог з охорони навколишнього природного середовища рекомендується передбачати роздільні системи збору фільтрату та господарсько-побутових стічних вод.

Розрахунок об'єму утворення фільтрату, визначення методів зменшення об'ємів його накопичення, розміри секцій накопичувачів фільтрату, тривалість їх наповнення та склад робіт із утилізації та знешкодження фільтрату рекомендується визначати у залежності від типу зволоження території, на якій розміщуються полігони побутових відходів.

2.1. Кількість фільтрату, що утворюється на полігоні побутових відходів, залежить від кліматичних умов, рельєфу місцевості, складу побутових відходів, наявності умов додаткового зволоження за рахунок прийняття полігоном поверхневого стоку, перетоку з водоносних горизонтів, технології складування побутових відходів, біохімічного утворення води, здатності побутових відходів утримувати воду на структурному рівні тощо.

2.2. Потенційний середньорічний об'єм фільтрату W-рф рекомендується визначати з рівняння водного балансу полігона за формулою:

де W-ро - середньорічний об'єм атмосферних осадів;

W-рпв - середньорічний об'єм поверхневих стоків;

W-рвв - середньорічний об'єм вологи, що випаровується з поверхні побутових відходів;

W-рвс - середньорічний об'єм вологи, що випаровується з поверхні контрольно-регулюючих ставків, ставків-випарників;

W-рзв - середньорічний об'єм вологи, що використовується для додаткового зволоження відходів;

W-рф.в. - середньорічний об'єм вологи, що фільтрується крізь захисний екран основи полігона побутових відходів.

2.3. Збирання фільтрату рекомендується здійснювати за допомогою дренажної системи, яка складається з шарового дренажу (галька або щебінь) та дренажних труб. Для улаштування шарового дренажу і дренажних труб рекомендується використовувати хімічно і біологічно стійкі матеріали, їх рекомендується підбирати таким чином, щоб хімічно-фізичні властивості фільтрату та механічна дія побутових відходів не приводили б до відмови в роботі системи.

2.4. Для улаштування водовідвідного шару рекомендується застосовувати промиті матеріали округленої форми з розміром часток 16 - 32 мм. Якщо гранулометричний склад матеріалів не відповідає цим вимогам, рекомендується підбирати інші матеріали за кількістю пор, характерною для матеріалів з розміром часток 16 - 32 мм. Вміст карбонату кальцію у матеріалі водовідвідного шару не повинен перевищувати 20% від загальної ваги матеріалу.

2.5. Для відведення фільтрату рекомендується використовувати труби з перфорованою на 2/3 поверхнею або з прорізами. Рекомендується застосовувати труби з діаметром не менше 300 мм. Труби рекомендується укладати на поверхні гідроізолюючого шару таким чином, щоб фільтрат відводився зі всієї основи полігона побутових відходів. Несучу здатність труб рекомендується визначати спеціальним розрахунком.

2.6. З метою унеможливлення засмічення дренажної системи під час експлуатації рекомендується здійснювати її контроль і промивання.

2.7. Фільтрат рекомендується збирати у контрольні ставки, а потім направляти:

- у систему водовідведення населеного пункту;

- на споруди із знешкодження та утилізації фільтрату, розміщені на території полігону побутових відходів.

2.8. До стадії знешкодження та утилізації фільтрату рекомендується здійснювати його грубу сепарацію, седиментацію, розподіл фаз.

3.1. Під час вибору обладнання та проектування технологічних процесів знешкодження та утилізації фільтрату рекомендується обґрунтовувати обрані методи.

3.2. Методи знешкодження та утилізації фільтрату рекомендується визначати на основі проведення попереднього аналізу його властивостей за такими параметрами:

- кількість фільтрату;

- кислотність (pH);

- електропровідність;

- ХПК, БПК5;

- концентрація аміаку, нітратів, нітритів, фенолу, хлоридів, сульфатів, ціанідів, у т.ч. що легко вивільнюються;

- вміст загального азоту, фосфатів;

- концентрація важких металів;

- вміст вуглеводнів, особливо тих, що вміщують хлор тощо.

3.3. Повторну подачу зібраного фільтрату для зрошення робочого тіла полігона побутових відходів рекомендується застосовувати тільки в районах з посушливим кліматом, у маловодні сезони року.

3.4. Для знешкодження та утилізації фільтрату рекомендується використовувати традиційні методи очищення господарчо-побутових та виробничих стічних вод, а також їх комбінації.

У таблиці подано експертну характеристику основних методів знешкодження та утилізації фільтрату.

Техніко-економічні показники різних технологій очищення фільтрату, які було досліджено за міжнародним досвідом, та приклад оцінки їх можливості впровадження наведено у додатку до цих Методичних рекомендацій.