На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру" і з метою поетапного запровадження автоматизованого ведення державного земельного кадастру

1. Затвердити Тимчасові методичні вказівки по веденню державного земельного кадастру (додаток 1).

2. Встановити, що Державний реєстр земель (книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності, власності, постійного користування землею та договорів оренди землі, Поземельна книга) і Державна земельно-кадастрова книга ведуться на базовому рівні - районними відділами та міськими (міста обласного значення) управліннями (відділами) земельних ресурсів Держкомзему України.

3. Затвердити структуру і перелік земельно-кадастрової документації (додаток 2).

4. Начальнику Головного управління державного земельного кадастру Панчуку О.Я. до 1 жовтня 1999 року представити на затвердження форму земельно-кадастрової картки (книги) первинного обліку земельних ділянок та форми державних земельно-кадастрових книг.

5. Голові Рескомзему Автономної Республіки Крим, начальникам обласних управлінь земельних ресурсів забезпечити до 01.06.2000 року поетапний перехід ведення державного земельного кадастру відповідно до пунктів 1, 2 і 3 цього наказу.

6. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

1.1. Поняття державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт та процедура визнання факту виникнення або припинення існування земельних ділянок як об'єктів права власності та права користування, яка містить сукупність відомостей і документів про правовий режим цих ділянок, їх вартість, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель.

1.2. Об'єкти державного земельного кадастру

Об'єктами державного земельного кадастру є всі земельні ділянки в межах України.

1.3. Принципи ведення державного земельного кадастру

Основними принципами ведення державного земельного кадастру є:

забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки у межах України;

запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок;

забезпечення єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

1.4. Складові частини державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр включає:

кадастрове зонування територій, в тому числі населених пунктів;

кадастровий землеустрій;

бонітування грунтів;

економічну оцінку земель;

грошову оцінку земель і земельних ділянок;

реєстрацію земельних ділянок і державних актів на право власності та на право користування землею, договорів оренди землі;

облік кількості та якості земель.

1.5. Призначення державного земельного кадастру

Призначенням державного земельного кадастру є визнання факту виникнення або припинення існування земельної ділянки як об'єкта права власності та права користування і забезпечення інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів та ресурсного потенціалу агропромислового комплексу, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування проектів землеустрою.

2.1. Кадастрове зонування територій

Кадастрове зонування територій включає:

встановлення меж обмежень щодо використання земель, а також диференціації базової вартості землі в межах населеного пункту;

встановлення меж кадастрових кварталів у межах населених пунктів;

кадастрову нумерацію земельних ділянок (створення системи кадастрових номерів).

Кадастрове зонування територій проводиться відповідно до порядку, затвердженого Державним комітетом України по земельних ресурсах.

2.2. Кадастровий землеустрій

Кадастровий землеустрій - це комплекс робіт, що виконуються для визначення правового режиму земельних ділянок та відновлення їх меж.

Кадастровий землеустрій включає:

кадастрову зйомку земельної ділянки;

погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі та землекористувачами;

відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

встановлення меж зон обтяжень та обмежень щодо використання землі;

виготовлення кадастрового плану.

Кадастровий землеустрій проводиться відповідно до інструкції, затвердженої Державним комітетом України по земельних ресурсах.

2.3. Бонітування грунтів

Бонітування грунтів - це порівняльна оцінка якості грунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних в конкретних природно-кліматичних умовах.

Бонітування грунтів проводиться за 100-бальною шкалою для відповідних сільськогосподарських угідь. Вищим балом оцінюються грунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.

Бонітування грунтів проводиться за методикою, затвердженою Державним комітетом України по земельних ресурсах.

2.4. Економічна оцінка земель

Економічна оцінка земель - це порівняльна оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах та просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Економічна оцінка земель різного цільового призначення проводиться для порівняльного аналізу їх ефективного використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення.

Економічна оцінка земель визначається у грошовому виразі за методикою, затвердженою Державним комітетом України по земельних ресурсах.

2.5. Грошова оцінка земель і земельних ділянок

Грошова оцінка земельної ділянки - це капіталізований рентний дохід, що забезпечується раціональним використанням земельної ділянки.

Грошова оцінка земель різного цільового призначення проводиться для визначення плати за землю та вартості земельних ділянок під час укладення цивільно-правових угод.

Грошова оцінка земельних ділянок для визначення плати за землю проводиться нормативним, а для укладення цивільно-правових угод - експертним методом.

Грошова оцінка земель та земельних ділянок проводиться за методиками, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та відповідно до порядків, затвердженими Державним комітетом України по земельних ресурсах.

2.6. Реєстрація земельних ділянок, державних актів на право власності на землю, на право користування землею і договорів оренди землі

Земельні ділянки, надані у власність або користування, в тому числі в оренду громадянам і юридичним особам, та документи, що посвідчують право власності та користування землею, підлягають реєстрації в Державному реєстрі земель, що є підтвердженням факту виникнення нової земельної ділянки як об'єкта права власності або права користування.

Державний реєстр складається з двох частин:

перша - книги записів реєстрації державних актів на право власності та на право користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

друга - Поземельна книга, яка містить відомості про кадастровий номер, місцезнаходження, площу, цільове призначення, правовий режим, у тому числі обтяження та обмеження щодо використання землі, вартість земельної ділянки, кадастровий план.

Знесення відомостей про земельні ділянки до Державного реєстру земель проводиться після:

формування кадастрової справи;

нанесення меж земельної ділянки на черговий кадастровий план;

надання земельній ділянці кадастрового номера.

У разі виявлення розбіжностей у записах Державного реєстру земель перевага надається документам кадастрової справи.

Підтвердженням факту проведення державної реєстрації земельної ділянки є витяг з Державного реєстру земель, а також копія кадастрового плану земельної ділянки.

Ведення Державного реєстру земель покладається на експерта з реєстрації землі районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів.

Експертом з реєстрації землі може бути особа з вищою освітою за фахом землевпорядник, яка працює і має досвід роботи в державних органах земельних ресурсів не менше двох років, пройшла спеціальну підготовку і склала кваліфікаційний іспит відповідно до встановлених вимог.

Порядок ведення Державного реєстру земель визначається Кабінетом Міністрів України та інструкціями Державного комітету України по земельних ресурсах.

2.7. Облік кількості та якості земель

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за складом угідь та їх підвидами відповідно до прийнятої класифікації угідь.

Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за генетичним типом грунту, гранулометричним складом та іншими природними властивостями, що впливають на його родючість (глибина гумусового горизонту, вміст гумусу, об'ємна маса, вміст фосфору і калію, засоленість, кислотність, заболоченість, еродованість тощо), а також за ступенем забруднення грунтів важкими металами, отрутохімікатами та радіонуклідами.

Дані про кількісний та якісний стан і оцінку земель заносяться до земельно-кадастрової книги району (міста).

Облік кількості та якості земель ведеться в земельно-кадастровій книзі району (міста), форма якої затверджується Державним комітетом України по земельних ресурсах.

3.1. Структура ведення державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр України ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів:

базовий (на рівні району в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, крім районів у містах, міст обласного значення, міст Києва і Севастополя);

регіональний (на рівні Автономної Республіки Крим, області);

національний (по Україні в цілому).

На базовому рівні в державному земельному кадастрі визначаються і зберігаються відомості про земельні ділянки, розміщені на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район), про межі населених пунктів та відповідних адміністративно-територіальних одиниць в цілому, про розподіл земельних ділянок серед власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, про правовий режим земельних ділянок, їх кількісну та якісну характеристику і вартість.

На регіональному рівні в державному земельному кадастрі визначаються і зберігаються відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць (село, селище, місто, район, область, Автономна Республіка Крим), про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та господарським використанням, про їх якісну характеристику і вартість.

На національному рівні в державному земельному кадастрі визначаються і зберігаються відомості про державний кордон України, межі Автономної Республіки Крим та областей, про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та господарським використанням, про їх кількісну та якісну характеристику і вартість земель.

3.2. Документація державного земельного кадастру

Документація державного земельного кадастру поділяється на основну і допоміжну.

До основної документації належать:

картографічні документи (кадастрові карти і плани, чергові кадастрові плани, індексні кадастрові карти і плани); кадастрові справи; книги записів (реєстрації) державних актів на право власності, користування землею і договорів оренди землі, Поземельна книга, державна земельно-кадастрова книга, реєстр обмежень щодо використання земель і земельних сервітутів, державний земельно-кадастровий баланс (ф. 6-зем, 2-зем), грошова оцінка земель та інших документів, передбачених законодавством.

До допоміжної документації належать книги обліку документів і книги обліку виданих відомостей, а також каталоги координат, які використовуються відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю", облікові форми державного реєстру земель сіл, селищ, міст районного значення та районів в містах обласного значення.

Документація державного земельного кадастру ведеться згідно з інструкцією та вказівок, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах.