На виконання пункту 261 Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р,

1. Затвердити Методичні рекомендації з підготовки, погодження та затвердження Місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища (МПДОНПС), що додаються.

2. Департаменту стратегічного та бюджетного планування (Яровій Є.В.) забезпечити розміщення Методичних рекомендацій на веб-сайті Мінприроди та інформування міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади про затвердження МПДОНПС.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Сьогодні в Україні антропогенне та техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу та продовжує зростати.

Протягом 2010 року в повітряний басейн, водні та земельні ресурси країни потрапило 11,3 млн.т небезпечних забруднювальних речовин, з яких 57% припадає на шкідливі викиди в атмосферу, 40% - у поверхневі водойми, 3% - на небезпечні відходи, якими забруднюються земельні ресурси.

У місцях видалення відходів зберігається 20,9 млн.т відходів I - III класів небезпеки. У розрахунку на 1 км 2 території країни припадає 11 т викинутих в атмосферу шкідливих речовин та 35 т відходів I - III класів небезпеки, наявних у місцях видалення.

На загальнодержавному та місцевому рівнях створені джерела фінансування природоохоронної діяльності та проводиться низка програмних заходів спрямованих на ліквідацію та попередження забруднення навколишнього природного середовища.

Разом із чітким законодавчим розподілом повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між загальнодержавним і місцевими рівнями центр ваги управління у сфері охорони довкілля необхідно перенести на місцевий рівень.

Саме на рівні місцевих громад досягається більша ефективність, як прийняття управлінських рішень з питань охорони навколишнього природного середовища, так і результативність їх впровадження.

Одним із таких напрямів залучення місцевих громад до управління у сфері охорони довкілля є розроблення місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища (далі - МПДОНПС).

Законодавчою основою розроблення МПДОНПС є норми Конституції та інших законодавчих актів. Так, Конституцією України встановлено право громадян на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Важливим законодавчим актом, що надає право місцевим громадам на розроблення МПДОНПС, є Закон України "Про об'єднання громадян". Цим Законом надано право громадянам на свободу об'єднань, що є невід'ємним правом людини.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Важливі законодавчі норми стосовно розроблення МПДОНПС визначені і Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Так визначено, що з метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності України з організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів на перспективу розробляються і приймаються державні, республіканські, міждержавні, регіональні, місцеві та інші територіальні програми.

Цим же законом визначені гарантії екологічних прав громадян, зокрема участі громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища.

Одне з основних завдань МПДОНПС - змінити свідомість людей, показати, що пересічні мешканці міста чи селища можуть брати участь у процесі планування та реалізації природоохоронних заходів, що дозволить покращити стан довкілля безпосередньо в тому місці, де живуть вони і їхні діти.

МПДОНПС впроваджені в ряді країн Центральної та Східної Європи, США як інструмент, який дозволяє здійснювати ефективне екологічне планування на місцевому рівні за участі громадськості, місцевої влади і спеціалістів.

Початок реалізації МПДОНПС розпочинається зі створення ініціативної групи зацікавлених осіб, які робитимуть перші кроки у напрямку формування громади як активної спільноти.

До складу ініціативної групи може увійти будь-який представник місцевої громади. Це можуть бути: спеціалісти-екологи, представники місцевої влади або громадських організацій, депутати й пересічні громадяни. Головне, щоб люди, які входять до складу ініціативної групи, розуміли, що треба починати діяти вже сьогодні, та були готові віддавати цьому свій вільний час.

Склад ініціативної групи може бути різним залежно від місцевих умов. Ініціативна група - це мобільна структура з високим рівнем оперативності і гнучкості. Оптимальний склад групи - 3 - 7 осіб.

Усю діяльність на початковому етапі підготовки МПДОНПС здійснює саме ініціативна група, до завдань якої входять:

- розробка концепції здійснення робіт з планування;

- розробка графіка роботи в межах підготовки МПДОНПС;

- налагодження взаємодії з усіма зацікавленими сторонами: місцевими органами влади, державними службами контролю екологічного стану (місцевими й регіональними), громадськими організаціями, засобами масової інформації (далі - ЗМІ), промисловими підприємствами, депутатами всіх рівнів тощо;

- пошук фінансування і технічного забезпечення (обладнання, приміщення тощо) для організації подальшої роботи;

- розробка і проведення інформаційної підготовки, знайомство з існуючими екологічними планами, вивчення поглядів експертів і фахівців тощо;

- підготовка і проведення установчих зборів (конференції).

Таким чином, діяльність ініціативної групи спрямована на започаткування й забезпечення усталеності роботи основного складу учасників МПДОНПС.

Дуже важливо від самого початку встановити й розвивати контакти із зацікавленою громадськістю та організаціями. Бажано, щоб до їх складу входили представники всіх секторів суспільства, зокрема:

- державного та місцевого управління;

- бізнесу;

- неурядових організацій (далі - НУО), благодійних фондів, добровільних об'єднань громадян тощо.

Членам ініціативної групи необхідно провести особисті зустрічі з представниками:

- органів самоврядування;

- місцевої адміністрації;

- промислових підприємств та інших бізнес-структур;

- громадських організацій;

- місцевих і регіональних державних природоохоронних служб та екологічних інспекцій;

- органів охорони здоров'я і місцевих служб санітарно-гігієнічного контролю;

- житлово-комунальних господарств;

- навчальних і науково-дослідних організацій;

- "екологами-одинаками", тобто з людьми, які з власної ініціативи вирішують питання екології;

- представниками ЗМІ.

Під час цих зустрічей члени ініціативної групи надають роз'яснення щодо цілей та завдань МПДОНПС, а також обговорюють з громадою можливі планові заходи в межах МПДОНПС. Важливо показати свою готовність до діалогу і відкритість до конструктивних пропозицій. Необхідно запропонувати співробітництво усім зацікавленим сторонам, адже всі ці люди живуть в одному місті або селищі, і проблеми навколишнього природного середовища не можуть їх не хвилювати.

За підтримки місцевої влади можливе вирішення питань з виділення приміщення для проведення установчих зборів та інших подальших засідань. Співробітництво зі ЗМІ забезпечить інформаційну підготовку МПДОНПС.

Ці зустрічі допоможуть отримати досить повне уявлення про ситуацію, яка склалася на сьогодні, що дуже важливо для планування подальшої роботи.

Особисті контакти та інформування зацікавлених осіб необхідно підтримувати протягом усього періоду підготовки та здійснення МПДОНПС.

Інформаційну підготовку необхідно будувати таким чином, щоб до моменту установчих зборів більшість зацікавлених осіб були проінформовані про те, що в цьому регіоні планується реалізувати МПДОНПС, а також мали хоча б деяке уявлення про його мету та завдання.

Для цього, окрім вже згаданих особистих зустрічей, необхідно провести активну інформаційну кампанію у місцевих ЗМІ. Рекомендується висвітлювати загальні напрями і принципи МПДОНПС, а також запросити всіх, хто не байдужий до стану навколишнього природного середовища, взяти особисту участь у підготовці МПДОНПС. При цьому необхідно зазначити місце та час проведення установчих зборів, адресу і контактні телефони, за якими можна отримати додаткову інформацію. За допомогою друкованих ЗМІ можна донести до громадськості найбільш повну інформацію.

Якщо не вдається опублікувати матеріали в ЗМІ, то членам ініціативної групи бажано підготувати прес-релізи з інформацією про МПДОНПС і проводити якомога більше особистих зустрічей.

Перед тим, як починати діяльність, бажано ознайомитися з досвідом створення та виконання наявних чи розроблюваних екологічних планів і програм. Їх вивчення також входить до інформаційної підготовки.

Установчі збори (конференція) необхідні для того, щоб офіційно заявити про початок підготовки МПДОНПС і сформувати основний склад учасників МПДОНПС.

Установчі збори - це перша офіційна зустріч із громадськістю, на якій члени ініціативної групи можуть розповісти про плани та перспективи і запросити широкий загал до участі в підготовці та впровадженні МПДОНПС. Безумовно, важливу роль в успішному проведенні установчих зборів повинна відіграти інформаційна підготовка й особисті зустрічі з представниками зацікавлених сторін.

Бажано, щоб в установчих зборах взяли участь і виступили з підтримкою МПДОНПС представники місцевої влади і служб, які контролюють екологічну ситуацію в цьому регіоні. Важливо, щоб громадськість знала, що державні органи схвалюють і підтримують МПДОНПС, тобто будуть сприяти реалізації розроблених громадськістю заходів. Такі виступи офіційних осіб повинні стати результатом попередніх переговорів та домовленостей.

Слід якомога ширше висвітлювати проведення установчих зборів (конференцій) в місцевих ЗМІ.

Ретельно підготовлена і проведена установча конференція допоможе сформувати основний склад учасників МПДОНПС, які стануть головним чинником успішної реалізації МПДОНПС.

Необхідно забезпечити реєстрацію людей, які прийшли на установчі збори. Кількість людей, які будуть здійснювати реєстрацію, повинна бути достатньою для того, щоб не утворювались великі черги.

У своєму зверненні до присутніх необхідно інформувати про те, що ті, хто залишив свої контактні дані, пізніше отримають поштою протокол установчих зборів (конференції) та запрошення взяти участь у наступному, вже робочому, засіданні. Слід запропонувати тим, хто не встиг зареєструватися зробити це після конференції або під час перерви. Те, що люди прийшли на установчу конференцію, свідчить, що їх хвилює стан навколишнього природного середовища і вони зацікавилися МПДОНПС; таким чином, вони є потенційними учасниками здійснення МПДОНПС.

Важливо провести опитування громадської думки, для якого необхідно заздалегідь підготувати анкети. Анкетування може бути анонімним і мати за мету з'ясування думок громадян, про програму МПДОНПС та найбільш важливі, на думку респондента, проблеми довкілля.

Для подальшого інформування про хід реалізації проекту і розсилання запрошень на подальші засідання передбачається зазначати в анкеті свої контактні дані та адресу. Результати опитування про екологічні проблеми міста розглядаються на першому робочому засіданні основного складу учасників МПДОНПС.

Після проведення установчих зборів ініціативна група матиме перелік зацікавлених осіб, до якого входять учасники установчих зборів, а також ті люди, з якими представники ініціативної групи зустрічалися особисто. Це і є список поштової розсилки. Під час підготовки робочого засідання слід розсилати запрошення і протокол установчих зборів за всіма адресами списку розсилки.

Для того, щоб максимально об'єктивно відображати реальні інтереси мешканців, до основного складу учасників бажано включити представників різних груп та верств населення:

- органів самоврядування;

- місцевої адміністрації;

- промислових підприємств та інших бізнес-структур;

- громадських організацій;

- місцевих і регіональних державних екологічних служб;

- місцевих служб контролю санітарного стану;

- житлово-комунальних господарств;

- органів охорони здоров'я;

- учбових і науково-дослідних організацій та установ, учителів включно;

- представників ЗМІ;

- пересічних мешканців, які стурбовані долею свого району та бажають вплинути на ситуацію.

Можливо не всі ці люди будуть відвідувати наступні засідання та працювати в рамках МПДОНПС. Багато хто не схоче чи не зможе брати участь у підготовці МПДОНПС. Проте частина запрошених людей зацікавиться і прийде. Це й буде основний склад учасників на цьому етапі. У подальшому дехто з них може відсіятись, але, можливо, прийде хтось інший. Основний склад учасників - головний чинник успішної реалізації МПДОНПС. Водночас це максимально відкрита структура: кожний бажаючий може взяти участь у роботі зі створення МПДОНПС.

Основний склад учасників може мати будь-яку назву, в залежності від місцевих умов (рада, комітет, група, круглий стіл, тощо). На першому робочому засіданні необхідно запропонувати учасникам самим обрати назву, при цьому бажано запропонувати декілька своїх варіантів.

У місцевих ЗМІ слід опублікувати заяву про початок роботи основного складу учасників МПДОНПС і запрошення приєднатися чи посприяти роботі цієї структури. Крім цього, бажано, щоб уся наступна діяльність якомога ширше пропагувалась у ЗМІ.

Головним генератором ідей у процесі планування є основний склад учасників. Значення цієї групи полягає у тому, що вона повинна бути платформою для конструктивних дискусій і обміну думками на тему місцевих і глобальних екологічних загроз, а також для розробки способів їх усунення чи зменшення шкідливих наслідків.

Саме на робочих засіданнях основного складу учасників буде здійснюватися основна діяльність за програмою МПДОНПС:

- проведення ідентифікації екологічних проблем;

- ранжування та пріоритезація проблем;

- аналіз причин та наслідків;

- формулювання цілей та завдань;

- розробка заходів та пропозицій, які дозволять нейтралізувати або зменшити вплив негативних чинників на навколишнє природне середовище;

- погодження та передача МПДОНПС місцевим органам влади;

- моніторинг реалізації заходів, передбачених МПДОНПС.

Необхідно спланувати й здійснити систематичну інформаційну кампанію, яка б роз'яснювала роль основного складу учасників. Ефективна робота останнього може привести до формування нових суспільних структур, які істотно впливають на місцеву ситуацію, або до появи нових місцевих лідерів.

Усі члени основного складу учасників МПДОНПС мають рівні права і можливості в обговоренні всіх питань та у формуванні спільної позиції з будь - якої проблеми незалежно від посади, що обіймають, чи суспільного становища.

Для успішного функціонування основного складу учасників необхідно вже на початковому етапі діяльності визначити конкретні правила діяльності всіх учасників процесу МПДОНПС.

Для успішної реалізації будь-якого заходу, який потребує довготривалої колективної роботи, необхідні люди, які б організовували і координували спільну діяльність усього колективу й вели діловодство. Необхідний мінімум - це організатор (керівник, координатор) і адміністратор (відповідальний секретар).

З початку організація діяльності основного складу учасників цілком здійснюється членами ініціативної групи, оскільки основний склад учасників об'єднує різних людей, часто незнайомих один з одним до початку спільної роботи в МПДОНПС. Для того, щоб познайомитись один з одним і виробити власне уявлення про кожного учасника, потрібен певний час.

Члени ініціативної групи можуть здійснювати організацію і керівництво з підготовки і реалізації МПДОНПС. Проте, в разі необхідності, виходячи з місцевих умов та для користі справі, організаційні обов'язки можуть з часом перейти до когось із представників основного складу учасників МПДОНПС.

Потрібно пам'ятати, що керівництво процесом МПДОНПС - це відповідальна робота, яка потребує багато часу, організаторських здібностей, тощо. Тому, окрім вищезгаданих якостей, організатор повинен мати достатньо вільного часу і бажання використовувати його для організації процесу МПДОНПС.

Основні завдання організатора:

- забезпечує роботу основного складу учасників;

- забезпечує координацію та взаємодію між всіма учасниками процесу створення МПДОНПС (державні структури, бізнесові структури і громадськість);

- веде переговори про забезпечення фінансування, технічних та інших засобів, необхідних для діяльності основного складу учасників;

- запрошує спеціалістів для проведення засідань, консультацій тощо;

- створює умови для виконання плану діяльності основного складу учасників і контролює процес реалізації заходів МПДОНПС;

- підтримує і розвиває контакти зі ЗМІ та всіма зацікавленими сторонами.

Процес підготовки МПДОНПС пов'язаний з накопиченням, аналізом і систематизацією фактів та інформації. Тому для вивільнення організатора від повсякденної адміністративно-організаційної роботи вкрай важливою фігурою є адміністратор. Адміністратор веде діловодство і надає допомогу організатору. До його основних обов'язків належать:

- підготовка до проведення засідань;

- обробка і систематизація поточної інформації;

- ведення кореспонденції;

- організація зв'язку з громадськістю та іншими секторами суспільства.

Робота основного складу учасників МПДОНПС повинна здійснюватися згідно з прийнятим графіком у формі регулярних робочих засідань. Засідання повинні, перш за все, сприяти досягненню цілей і реалізації завдань МПДОНПС, а також навчанню основного складу учасників.

У перервах між засіданнями ведеться адміністративна і підготовча діяльність, яка, лягає насамперед на плечі організатора та адміністратора, а також на найнятих або залучених на добровільних засадах спеціалістів.

Від самого початку роботи необхідно розробити й затвердити формальні процедури: хто веде протокол засідання, ким затверджується цей протокол, яка кількість учасників засідання є кворумом, як приймаються рішення тощо.

Не завжди вдається відразу зібрати колектив однодумців, які будуть працювати над складанням МПДОНПС від початку до кінця. Склад людей на кожному засіданні може змінюватись досить суттєво. Поступово утворюється якесь ядро, що складається з людей, які регулярно відвідують засідання. Решта учасників буде приходити лише іноді.

Для того, щоб зміцнити взаємодію між членами основного складу учасників МПДОНПС, рекомендується хоча б декілька разів провести виїзні засідання. Неформальне спілкування дозволить людям краще порозумітися.

Від самого початку слід повідомити правила роботи основного складу учасників МПДОНПС. Ці правила зрозумілі кожному. Кожна людина має право висловлювати свою думку і вносити свої пропозиції. Кожна пропозиція, ідея, зауваження заслуговують на те, щоб бути записаними. Справи і проблеми, важливі для інших, є такими ж важливими, як твої власні проблеми і справи.

Вік, соціальний статус та інші ознаки не є гарантією істинності висловлювання. Кожне запитання заслуговує на те, щоб на нього відповіли.

Потрібно намагатися оцінювати висловлювання інших людей максимально об'єктивно та неупереджено, тоді можна розраховувати на відповідне ставлення до своїх поглядів.

Плідна й ефективна робота базується на вмінні працювати спільно. Не треба свідомо протиставляти себе іншим. Кожна людина може висловити власне міркування з будь-якого питання незалежно від того, де вона працює чи якої думки дотримується її організація.

Варто пам'ятати, що в початковий період роботи основного складу учасників часто відсутні конструктивні пропозиції. Від самого початку поясніть людям, що гасла та заклики не змінять ситуацію. Для того, щоб покращити стан довкілля, потрібно пропонувати конкретні рішення, які дозволять послабити негативний вплив на навколишнє середовище.

Складайте графік діяльності таким чином, щоб учасники впровадження МПДОНПС постійно підвищували свій рівень знань.

Рекомендується включити в графік заходів, передбачених МПДОНПС, семінари з вітчизняного та міжнародного екологічного законодавства. Бажано, щоб на таких семінарах були присутні як учасники створення МПДОНПС, так і представники державних структур і органів, які контролюють стан довкілля. Під час проведення таких семінарів потрібно роз'яснити загальні положення та принципи, які існують в чинному правовому полі, а також права й обов'язки всіх секторів суспільства.

Кожного року відбувається досить багато конференцій і тематичних зустрічей, присвячених охороні навколишнього природного середовища та діяльності неурядових організацій і окремих представників громадськості. Бажано, щоб найбільш активні учасники створення МПДОНПС брали участь у таких конференціях та семінарах. Це дозволить обмінятися досвідом, побачити, як працюють інші організації, набути впевненості у власних силах та можливостях.

Істотно підвищити ефективність кожного засідання, що проводиться в рамках МПДОНПС, можна за рахунок запрошення в ролі ведучих (англ. термін "модератор") сторонніх людей.

Ведучий - це спеціально підготовлена людина, яка веде засідання, стежить за дотриманням регламенту і скеровує дискусії, що виникають, у конструктивне русло. Ведучий - це нейтральна сторона, його вказівки щодо регламенту і процедури засідання виконують усі учасники засідання.

У ведучого дуже важлива роль, від нього залежить, наскільки коректно й ефективно будуть проходити всі засідання.

Пам'ятайте, що членами основного складу учасників є не тільки фахівці, але й пересічні мешканці. Тому бажано, щоб у робочих засіданнях основного складу учасників брали участь викладачі (далі - тренери).

Тренери - це люди, які мають знання та досвід використання інтерактивних методів навчання, а також обізнані з методикою та концепцією реалізації МПДОНПС.

Тренери, як правило, навчають основний склад учасників методам ідентифікації проблем, порівняльного аналізу ризиків і принципам стратегічного планування. Обов'язок тренерів - підготувати теоретично і практично інших учасників до створення МПДОНПС.

Усі засідання учасників МПДОНПС повинні бути підготовлені та сплановані заздалегідь.

Порядок денний має бути доведено до відома всіх учасників. Ведучі заздалегідь планують хід чергового засідання та його кінцеву мету, наприклад, завершити процес ідентифікації проблем. Слід передбачити певний час для доповідей і презентацій, роботи в групах та обговорення результатів роботи в групах. Учасники засідання повинні дотримуватись регламенту.

Засідання учасників МПДОНПС повинні проходити з такою періодичністю, щоб забезпечити найбільш ефективне виконання програми. Необхідно враховувати те, що засідання проходять, як правило, у неробочий час, тобто за рахунок вільного часу учасників. Тому не можна проводити засідання занадто часто, особливо на початковому етапі. Це може призвести до того, що після двох-трьох засідань не вдасться зібрати людей, і замість прискорення реалізації МПДОНПС виникне протилежний ефект.

У той же час не треба занадто розтягувати час між засіданнями.

На етапі планування діяльності важливо усвідомлювати те, що при створенні МПДОНПС найбільше часу потрібно для визначення конкретних заходів, спрямованих на усунення або послаблення екологічних загроз. Тобто найбільшу кількість засідань варто відвести саме на розробку цих заходів.

Кількість засідань, які необхідно провести на різних етапах реалізації МПДОНПС, а також час між ними, визначається, виходячи з місцевих умов. При цьому важливо враховувати громадську активність мешканців і стан довкілля в даному регіоні.

Якщо потрібно провести громадські слухання, у тому числі з питань охорони довкілля, намагайтесь винести такі події за межі процесу створення МПДОНПС. Учасники проекту можуть бути ініціаторами і брати участь у громадських слуханнях, але обговорення варто винести на більш широку аудиторію.

Основний склад учасників - це не політичний форум, тому всі політичні питання мають бути відокремлені від заходів, передбачених програмою.

Завжди орієнтуйтесь на те, що МПДОНПС - це результат роботи громадськості. Тренери, консультанти, ведучі й організатори тільки допомагають і сприяють цьому. Їхнє основне завдання полягає в тому, щоб забезпечити максимально повне залучення учасників проекту. Учасники проекту мають усвідомлювати, що їхня роль у складанні МПДОНПС є рушійною. Вагомим фактором, здатним швидко й ефективно активізувати місцеві громадські організації, є програма малих грантів.

Багато громадських організацій сповнені ідей і чудових проектів, але не ведуть регулярної діяльності через брак коштів, відсутність зв'язку тощо. Необхідно залучати спонсорів, шукати нові джерела фінансування. Одним із таких джерел може стати місцева програма малих грантів. Зрозуміло, що для цього необхідно знайти кошти у місцевому бюджеті (наприклад кошти фондів охорона навколишнього природного середовища) або залучати донорів з інших, в тому числі міжнародних, програм. Зазвичай над цим працює ініціативна група.

Конкурс грантів бажано починати вже на перших етапах реалізації МПДОНПС. Це дозволить відразу привернути увагу всіх громадських організацій і мешканців регіону.

Пріоритети спрямування програми малих грантів повинна сприяти підготовці та реалізації МПДОНПС. Для першого конкурсу можна обрати, наприклад, інформаційні пріоритети. Завдяки цьому переможці зможуть забезпечити збір і розповсюдження інформації як про екологічну ситуацію в регіоні, так і про ставлення мешканців до тих чи інших проблем.

Програма малих грантів дозволяє передати частину функцій ініціативної групи місцевим громадським організаціям. Конкурс грантів стимулює громадські організації до написання проектів природоохоронної спрямованості, отже, і до участі в процесі МПДОНПС. Громадські організації мають змогу заявити про себе та довідатись про діяльність інших організацій, беручи участь у конкурсі. Їхня зростаюча активність, крім усього іншого, забезпечує подальший розвиток громадської ініціативи і постійний моніторинг реалізації заходів, передбачених МПДОНПС.

Реального покращення ситуації в багатьох випадках можна досягти тільки шляхом зміни екологічної свідомості більшості мешканців даного регіону. Це і зрозуміло, адже для того, щоб почався процес змін, люди повинні усвідомити, що далі так тривати не може.

Протягом усього часу здійснення робіт зі створення МПДОНПС необхідно проводити інформаційну кампанію, яка пропагує програмні дії та заходи.

Розроблений план роботи основного складу учасників повинен містити стратегію популяризації та висвітлення проекту. Нижче наведено декілька можливих складових такої стратегії:

- регулярна публікація інформаційних матеріалів про всі види діяльності з підготовки й реалізації МПДОНПС;

- постійна взаємодія з місцевими і регіональними ЗМІ, особливо з друкованими виданнями;

- проведення конкурсів, опитувань, анкетувань, круглих столів, прес-конференцій;

- забезпечення більшої доступності інформації для широких прошарків населення;

- надання достовірних даних про реальні екологічні загрози й наслідки їх впливу для інформування населення через ЗМІ та/чи Інтернет.

Безумовно, застосування Інтернет технологій - прогресивний і перспективний підхід, який має значні переваги. Наприклад, власний Інтернет-сайт дозволяє бути інформаційно незалежними від позиції і ставлення місцевих ЗМІ. При цьому інформація оновлюється вчасно та є доступною для всіх бажаючих. Варто також враховувати, що на сьогодні в Україні кількість тих, хто користується мережею Інтернет, невелика. Хоча на створення високоякісного сайту і проведення рекламної кампанії з метою його популяризації потрібні значні витрати.

З метою зниження витрат рекомендується налагодити співробітництво з організаціями, які вже мають популярний діючий сайт відповідної спрямованості. Можна домовитись про створення спеціалізованого розділу (з будь-якою кількістю сторінок), присвяченого МПДОНПС.

Інший варіант - декілька регіонів, у яких здійснюється МПДОНПС, об'єднуються і створюють спільний сайт, який містить спеціалізовані розділи по регіонах. Це дозволить знизити витрати й підвищити обізнаність щодо існуючих проблем і способів їх вирішення, та про стан довкілля.

Узагальнена оцінка наявної ситуації необхідна для того, щоб під час розробки заходів МПДОНПС спрямованих на покращення довкілля, врахувати реальний стан справ і орієнтуватися на ресурси й можливості, які є в цьому регіоні.

Силами груп зацікавлених сторін проводиться збір та аналіз даних. З метою оптимізації цього процесу можна створити робочі групи. У процесі оцінки стану довкілля можуть суттєво допомогти геоінформаційні системи, які забезпечують автоматизоване накопичення, збереження, обробку та відображення просторово-координованих даних. Далі можна виготовити систематизований опис довкілля, провести соціологічне опитування населення, що дозволить визначити рівень розуміння громадянами екологічних проблем, з'ясувати рівень громадської активності, окреслити ціннісні орієнтири.

МПДОНПС повинен містити таку інформацію про стан довкілля:

Клімат та метеорологічні фактори (у стислому вигляді, тільки підсумовуючі характеристики): належність території до кліматичної зони і провінції, інтенсивність та довготривалість опадів, температура повітря, режим снігоперенесення, інші фактори.

Рельєф: належність до геоморфологічного району та певного типу рельєфу, узагальнені дані про ступінь і глибину розчленування місцевості, інші дані, що характеризують поширення явищ ерозії ґрунтів.

Гірничо-геологічні умови: мінеральні ресурси, оцінка достатності мінерально-сировинних ресурсів для комплексного розвитку місцевої промислової інфраструктури.

Водні об'єкти: належність території до річкових та підземних артезіанських басейнів, потужність і захищеність певних підземних водоносних горизонтів, глибина їх залягання, дебіт, мінералізація води, водність річок, швидкість течії, стабільність русел. Визначається загальний стан басейнів водостоків і водоймищ, достатність або дефіцит водних ресурсів, оцінюється рівень забруднення поверхневих та підземних вод, визначаються райони з несприятливими умовами водопостачання.

Ґрунти та їх характеристика: різноманіття ґрунтів, площа ріллі, пасовищ, сіножатей та інших сільгоспугідь, площа порушених та деградованих ґрунтів.

Лісові ресурси: узагальнені дані щодо лісистості території, породного складу, співвідношення хвойних і листяних порід, ступінь забруднення лісів, їх захворюваності і деградації. Оцінка стану лісів і їх відповідності до оптимальних для даної зони показників.

Тваринний світ: збирається наявна інформація про фауну, особливо про наявність цінних у господарському відношенні мисливських видів, а також видів, занесених до Червоної книги, тварин-ендеміків. Робиться узагальнена оцінка цінності території щодо тваринного світу.

Населення і соціально-економічна сфера: коротка інформація про населення та соціально-економічні умови його проживання - загальна чисельність, склад за віком та статтю, сфера основної зайнятості та ін. Дані, що узагальнено характеризують ступінь комфортності проживання - забезпеченість житлом, комунально-побутовими послугами, включаючи газифікацію, централізоване тепло- і водопостачання, рівень каналізування житлової зони тощо, рівень розвитку структури та об'єктів споживання, місцевий рекреаційний потенціал, стан озеленення, громадський транспорт, зв'язок і т.ін., відкриті статистичні дані про стан здоров'я населення, народжуваність, смертність і т.д. Дається гранично стисла узагальнена оцінка соціально-демографічної ситуації, що склалася на території.

Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища, їх характеристика, спрямованість та об'єми впливу

Промислове виробництво: збирається і аналізується вся доступна інформація про підприємства і території - їх точне місцезнаходження, розмір ділянок, де розташовані підприємства, наявність санітарно-захисних зон навколо підприємств та їх розміри. Чисельність продукції, номенклатура та об'єми продукції, що виробляється, в натуральному і грошовому вигляді.

Збирається і аналізується вся доступна інформація про масштаби впливу на компоненти природного середовища:

- атмосферне повітря: викиди газоподібних і твердих речовин, аналіз причин викидів (технологічна неминучість, незадовільна робота пило- і газоочисного устаткування, технологічна відсталість, недосконалість методів і т.д.);

- гідросферу: скид усіх видів забруднених речовин у водні об'єкти, їх кількісні і якісні характеристики, можливість міграції забруднених речовини у підземні горизонти, причини скидів (технологічна неминучість, незадовільна робота очисних споруд, їх недостатня потужність, технологічна відсталість, відсутність методів очистки тощо), обсяги забору свіжої води із поверхневих та підземних джерел, якість свіжої води, включаючи питну воду, об'єми стічних вод, їх гідрохімічні характеристики за категоріями (промислові, господарсько-побутові, поверхневі, шахтні та кар'єрні води), процент економії свіжої води за рахунок впровадження систем зворотного водопостачання, джерела поповнення цих систем і т.ін.;

- земельні ресурси: визначається стан та масштаби всіх видів безпосереднього і опосередкованого забруднення ґрунтів, основні забруднюючі інгредієнти, шляхи перенесення забруднень у ґрунт, межі розповсюдження забруднень. Оцінка наслідків забруднення ґрунтів - зниження родючості, забруднення продуктів рослинництва і тваринництва, руйнування цінних ландшафтів, зниження рекреаційного потенціалу і т.ін.;

- рослинний і тваринний світ: безпосередній і опосередкований вплив на флору і фауну, особливо на лісові ресурси, зміни у породному складі, зникнення видів, мутації, деградаційні процеси, їх форми, масштаби, динамізм тощо.

Сільськогосподарське виробництво: збирається і аналізується наявна інформація:

- щодо структури сільгоспвиробництва, рослинництва, тваринництва, птахівництва, звірівництва і т.п.;

- щодо масштабів впливу на компоненти природного середовища:

- викиди в атмосферу від сільськогосподарських об'єктів (комплексів, ферм і т.п.);

- скид усіх видів стічних вод і відходів тваринницьких комплексів і ферм в поверхневі водостоки і водойми (що саме скидається, скільки, чому не очищується), можливий змив неорганічних добрив та засобів захисту рослин, що використовуються в рослинництві, наслідки забруднення ними водних об'єктів. Наявність зрошувальних меліоративних систем, вплив дренажно-скидних вод на стан водостоків і водойм;

- забруднення земель стічними водами і відходами тваринництва, надмірними дозами мінеральних і органічних добрив, засобами захисту рослин та ін., наявність проявів активізації ерозійних і деградаційних процесів ґрунтів під впливом господарської діяльності

Комунальне господарство: збирається і аналізується вся можлива інформація щодо:

- структури і особливостей комунального господарства: потужностей і перспектив розвитку систем водопроводу і каналізації, житлового фонду, здійснення заходів з очищення урбанізованих територій від сміття та побутових відходів, заходів з озеленення території тощо.

- дані про масштаби впливу на компоненти природного середовища:

- викиди газоподібних і твердих речовин від підприємств і об'єктів енергетики;

- скиди всіх видів стічних вод і відходів у поверхневі водойми, їх кількісні і якісні характеристики, причини скидів (технологічні, неефективність очисних споруд, незадовільна їх експлуатація, загальна технічна відсталість, нерозробленість методів очистки тощо), об'єми води, що забираються на господарсько-побутові потреби, джерела водопостачання, якість питної води (відповідність вимогам стандарту), рівень забезпеченості міських і сільських жителів питною водою, втрати води в мережах водопостачання;