З метою сприяння застосуванню підприємствами вимог Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 787, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації із застосування Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, що додаються.

2. Начальнику Управління популяризації та зв'язків з громадськістю (Малій М.В.) забезпечити опублікування цього наказу на офіційному веб-сайті Агентства.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Григоровського В.В.

Методичні рекомендації із застосування Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами (далі - Рекомендації) розроблені з метою створення належних умов для його застосування.

Технічний регламент максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 787, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2012 № 368 (далі - Технічний регламент), розроблено на основі таких законодавчих актів:

- Директиви Європейського Парламенту та Ради від 21 жовтня 2009 року № 2009/125/ЄС, що встановлює рамки для визначення вимог з екодизайну, що застосовується до енергоспоживчих продуктів;

- Регламенту Комісії ЄС від 22 липня 2009 року № 643/2009 щодо вимог екодизайну до побутових холодильних приладів;

- постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності";

- Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 № 1585;

- Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" (від 01.12.2005. № 3164-IV);

- Закону України "Про підтвердження відповідності" (від 17.05.2001 № 2406-III, зі змінами).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2012 № 368 до Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами були внесені зміни з метою приведення його у відповідність до вимог нормативно-правових актів держав - членів ЄС, підвищення рівня енергоефективності і екологічної безпеки країни та обмеження ввезення на територію країни товарів побутового призначення з низьким класом енергоефективності.

Ці Рекомендації мають рекомендаційний характер і призначені для роз'яснення та забезпечення узгодженого застосування Регламенту усіма зацікавленими сторонами.

Рекомендації зосереджені на таких основних питаннях:

- сфера поширення Технічного регламенту;

- умови введення холодильних приладів у обіг;

- визначення максимально дозволеного рівня енергоспоживання;

- процедури проведення випробувань холодильних приладів;

- процедури оцінювання відповідності;

- взаємозв'язок з іншими технічними регламентами.

Технічний регламент визначає вимоги щодо енергетичної ефективності побутових електричних холодильників, морозильників та комбінованих холодильників-морозильників, які виготовляються на території України або імпортуються, та процедури оцінки відповідності холодильних приладів вказаним вимогам. Відповідність вимогам Технічного регламенту надає право нанесення національного знака відповідності з метою введення їх в обіг.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 787 "Про затвердження Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами" Держенергоефективності має забезпечити застосування зазначеного Технічного регламенту.

Рекомендації розроблені ПАО "УКРНДІПОБУТМАШ" (83112, м. Донецьк, пр. Жуковського, 2), яке визначено Держенергоефективності консультаційно-методичним центром з питань застосування цього регламенту.

За роз'ясненнями з приводу застосування Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами можна звертатися за телефоном (062) 341 21 45.

Дія цього Технічного регламенту поширюється на нові побутові холодильні прилади, що виготовлені підприємствами України, і на побутові холодильні прилади зарубіжного виробництва, що імпортуються в Україну, які живляться від мережі електричного струму і вперше вводяться в обіг на ринку України.

Технічний регламент поширюється на побутові холодильні прилади, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД та ДКПП, а саме:

Категорії побутових холодильних приладів за рівнем споживання електроенергії визначені у пункті 14 Технічного регламенту та детально розглянути в розділі 2 "Метод розрахунку максимально дозволеного рівня споживання електроенергії холодильним приладом".

Дія Технічного регламенту не поширюється на:

- холодильні прилади, які живляться від інших джерел енергії, зокрема акумуляторів;

- побутові абсорбційні холодильні прилади (код УКТ ЗЕД 8418 29);

- холодильні прилади, які виготовлені для одноразового використання;

Пункт 4 Технічного регламенту встановлює, що введення в обіг холодильного приладу здійснюється у разі, коли індекс його енергоефективності, що залежить від рівня споживання електроенергії холодильним приладом, не перевищує значення індексу енергоефективності наведеному у таблиці 1 ( додаток 5 Технічного регламенту ).

Відповідальність за відповідність кожного уведеного в обіг холодильного приладу вимогам Технічного регламенту згідно із законодавством несуть виробник холодильного приладу або уповноважена ним особа - резидент України (далі - виробник) або, якщо виробник або уповноважена ним особа не проводять діяльність на території України, особа, яка ввела холодильні прилади в обіг (далі - постачальник).

Відповідність холодильних приладів вимогам Технічного регламенту підтверджується нанесенням на кожний прилад, а також, за бажанням, на пакування, інструкцію з експлуатації або інший супроводжувальний документ національного знака відповідності. Нанесення національного знака відповідності, після виконання процедур підтвердження відповідності, є обов'язком виробника або уповноваженої ним особи, чи особи, яка вводить холодильні прилади в обіг.

Нанесення на холодильні прилади будь-яких знаків, подібних до національного знака відповідності, які можуть увести в оману споживачів, заборонено.

Опис та правила застосування національного знака відповідності визначені постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".

Введення в обіг холодильних приладів без нанесеного національного знака відповідності заборонено ( пункт 6 Технічного регламенту ). Водночас державні органи влади не мають права забороняти, обмежувати або створювати перешкоди введенню в обіг приладів, позначених національним знаком відповідності.

На холодильні прилади поширюється дія інших технічних регламентів, а саме Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1149, та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 785. Умовою нанесення національного знака відповідності є відповідність холодильних приладів вимогам також цих технічних регламентів.

У випадку, якщо державні органи ринкового нагляду виявлять холодильні прилади з нанесеним національним знаком відповідності, які не відповідають вимогам Технічного регламенту, виробник або уповноважена ним особа чи особа, яка ввела холодильні прилади в обіг, повинні забезпечити приведення таких приладів у відповідність ( пункт 10 Технічного регламенту ).

У випадку повторного виявлення невідповідності повинні бути вжиті заходи щодо обмеження або заборони введення цих приладів на ринок або, навіть, вилучення їх з ринку ( пункт 11 Технічного регламенту ). Кожне таке рішення повинно бути обґрунтованим. Про його прийняття та строки усунення порушень державні органи ринкового нагляду повідомляють заінтересовані сторони ( пункт 12 Технічного регламенту ).

Регламент передбачає такі процедури оцінки відповідності.

4.1. Оцінка відповідності холодильних приладів, які вводить у обіг виробник або уповноважена ним особа ( пункти 21-24 Технічного регламенту )

Згідно з чинним законодавством оцінка відповідності - це процес, який демонструє, що встановлені вимоги щодо продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу були виконані ( Закон України "Про підтвердження відповідності").

Орган з оцінки відповідності - це підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, які провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування.

Призначений орган з оцінки відповідності несе відповідальність за результати оцінки відповідності згідно із законодавством (стаття 29 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності").

Для оцінки відповідності холодильних приладів, які вводить в обіг виробник або уповноважена ним особа (резидент України) необхідно застосовувати модуль А (внутрішній контроль виробництва) згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 № 1585, та вимог щодо маркування національним знаком відповідності.

Модуль А передбачає, що виробник або його уповноважений представник наносить маркування національним знаком відповідності на кожний холодильний прилад, який задовольняє застосовуваним вимогам технічного регламенту, та складає декларацію про відповідність (далі - декларація) з огляду на необхідність ідентифікації продукції, стосовно якої вона складена.

Разом з декларацією про відповідність виробнику або уповноваженій ним особі необхідно підготувати технічну документацію, яка надає можливість призначеному органу з оцінки відповідності провести оцінювання продукції перед уведенням в обіг.

Форма і склад декларації відповідності наведені у додатку 4 до Технічного регламенту.

Технічна документація повинна бути складена державною мовою (для продукції іноземного виробництва - офіційно завірений переклад на державну мову) та містити:

1) найменування та місцезнаходження виробника;

2) загальний опис моделі холодильного приладу, достатній для її однозначної ідентифікації;

3) інформацію про основні конструктивні особливості моделі холодильного приладу, що істотно впливають на рівень споживання електроенергії та достатню для виконання проектних розрахунків рівня споживання електричної енергії, а саме:

- креслення холодильника у цілому,

- креслення холодильної шафи,

- теплофізичні характеристики ізоляційного матеріалу,

- креслення випарника,

- креслення конденсатора,

- схема холодильного агрегату,

- загальний опис компресора, тип, його енергетичні характеристики, відомості про його виробника;

4) описи та пояснення щодо креслень і схем та такі, що стосуються застосування продукції;

5) результати проектних розрахунків;

6) інструкцію з експлуатації;

7) протоколи випробувань рівня споживання електроенергії;

8) підтвердження відповідності результатів таких випробувань результатам розрахунків згідно з пунктом 17 Технічного регламенту.

У разі коли технічна документація містить інформацію, отриману за результатами проектних розрахунків або випробувань аналогічних моделей холодильних приладів, необхідно привести таку інформацію у відповідність з протоколами випробувань, проведених виробником, а також зазначити перелік моделей холодильних приладів, для яких індекс енергоефективності визначений таким способом.

Рекомендації щодо формування файлу технічної документації наведені в додатку 1 до цих Рекомендацій.

В декларацію може бути включено один чи декілька типів (моделей) холодильних приладів, однак технічною документацією має бути підтверджено відповідність вимогам технічного регламенту кожного типу (моделі).

Перед введенням в обіг холодильних приладів, виробник або уповноважена ним особа повинні здійснити маркування холодильних приладів національним знаком відповідності, який засвідчує відповідність холодильних приладів вимогам Технічного регламенту.

Технічну документацію разом із декларацією відповідності виробник або уповноважена ним особа повинні зберігати протягом трьох років з дати виготовлення останнього зразка холодильного приладу і надавати для перевірки у встановлених законодавством випадках. Копії декларацій (завірені у встановленому законодавством порядку) можуть надаватися декларантом іншим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам (для митного оформлення, надання до державних органів контролю тощо).

Виробник або уповноважена ним особа несуть повну відповідальність за визначення рівня споживання електроенергії холодильними приладами шляхом випробувань і за правильність розрахунку для них максимально дозволеного рівня споживання електроенергії.

Крім того, виробник повинен вжити заходів для того, щоб виробничий процес забезпечував відповідність виготовлених холодильних приладів технічній документації і вимогам Технічного регламенту.

4.2. Оцінювання відповідності холодильних приладів, які вводяться в обіг особою, яка не є виробником або уповноваженою ним особою ( пункти 25-29 Технічного регламенту )

Для оцінки відповідності холодильних приладів, які вводить в обіг особа, яка не є виробником або резидентом України необхідно застосовувати модуль G (перевірка одиниць продукції) згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються у технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 № 1585.

Для отримання декларації відповідності, що надає право нанесення національного знака відповідності, на кожний перевірений зразок холодильного приладу особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, повинна спочатку провести сертифікацію холодильних приладів на відповідність вимогам Технічного регламенту в обраному за власним вибором призначеному органі з підтвердження відповідності та отримати сертифікат відповідності. Для проведення сертифікації особа, яка вводить холодильні прилади в обіг повинна підготувати заявку на проведення випробування кожного зразка холодильних приладів. У заявці повинно бути наведено:

- найменування та місцезнаходження виробника;

- загальний опис моделі холодильного приладу, достатній для її однозначної ідентифікації;

- інструкцію з експлуатації.

Призначений орган з оцінки відповідності досліджує кожний зразок холодильних приладів, визначає кількість та типи (моделі), випробування яких дозволять зробити висновок щодо відповідності всіх холодильних приладів, що вводяться в обіг, вимогам Технічного регламенту, та проводить їх випробування відповідно до пункту 19 Технічного регламенту (розділу 5 цих Рекомендацій).

На підставі позитивних результатів проведених випробувань призначений орган з оцінки відповідності видає постачальнику сертифікати відповідності на кожний перевірений тип (модель) холодильних приладів із зазначенням кількості, яка вводиться в обіг, та відповідних товарно-супроводжувальних документів.

Робота призначеного органу з оцінки відповідності по дослідженню і випробування холодильних приладів здійснюється на договірній основі.

Після отримання сертифіката особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, складає декларацію відповідності згідно з додатком 4 Технічного регламенту із заповненням усіх наведених рядків та звертається до одного із призначених органів з оцінки відповідності із заявою на реєстрацію декларації аналогічно до пункту 6.1 цих Рекомендацій.

Якщо сертифікат відповідності має обмежений термін дії, то термін дії декларації обмежується цим терміном.

Після реєстрації декларації призначений орган з оцінки відповідності надає дозвіл на проставляння свого ідентифікаційного номера, після чого особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, проставляє на кожному зразку холодильних приладів національний знак відповідності та ідентифікаційний номер призначеного органу.

Ідентифікаційний номер проставляється поруч з нанесеним знаком відповідності.

Сертифікат відповідності разом з декларацією відповідності особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, повинна зберігати протягом трьох років з дати виготовлення останнього зразка холодильного приладу і надавати для перевірки у встановлених законодавством випадках.

Особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, несе повну відповідальність за здійснення визначення рівня споживання електроенергії холодильними приладами шляхом проведення випробувань і за правильність розрахунку для них максимально дозволеного рівня споживання електроенергії.

Рівень споживання електроенергії холодильним приладом залежить від його категорії, кліматичного класу, енергетичної ефективності конструкції (товщина теплоізоляції, ефективності компресора тощо).

За рівнем споживання електроенергії холодильні прилади поділяються на категорії, наведені в таблиці 2 ( додаток 6 Технічного регламенту ). Визначення категорії холодильного приладу слід проводити в залежності від комбінації відділень, наведених в таблиці 3 ( додаток 7 Технічного регламенту ), незалежно від кількості дверей та/або ящиків в приборі.

Холодильні прилади відповідно діючих стандартів класифікуються чотирма кліматичними класами згідно з таблицею 4 ( додаток 8 Технічного регламенту ).