Державна податкова служба України розглянула звернення Комітету з питань податкової та митної політики щодо питань застосування норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у частині оподаткування операцій фінансового лізингу та повідомляє таке.

Згідно з пп. "б" 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансовим лізингом є господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно із Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків і винагород, пов'язаних із правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії договору лізингу або у момент його закінчення за ціною, визначеною у такому договорі;

балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії такого договору становить не більше 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору, не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Під терміном "строк фінансового лізингу" слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який починається з дати передання ризиків, пов'язаних зі зберіганням або використанням майна, чи права на одержання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпорядження таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Водночас (незалежно від того, чи регулюється господарська операція нормами цього підпункту) сторони договору мають право під час укладання договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.

Згідно з абзацом другим п. 153.7 ст. 153 Кодексу передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а у разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, - прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними ст. 146 Кодексу для їх продажу, тобто, відповідно до п. 146.13 ст. 146 Кодексу включає суму перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю об'єкта, який передається, до складу доходів, а суму перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу - до складу витрат. При цьому відповідно до пп. 146.17.1 п. 146.17 цієї статті передача основних засобів у фінансовий лізинг (оренду) прирівнюється до продажу основних засобів. Крім того, відповідно до пп. 146.17.2 цього ж пункту отримання основних засобів у фінансовий лізинг (оренду) з подальшим їх включенням до відповідних груп прирівнюється до операцій придбання основних засобів.

Орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані відповідно до договору) до складу основних засобів з метою амортизації за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача (абзац другий п. 153.7 ст. 153 Кодексу).

При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування (абзац третій п. 153.7 ст. 153 Кодексу).