З метою організації проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин, згідно статей 27, 29, 30, 36 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"

1. Затвердити Тимчасові правила проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин, що додаються (далі - Правила).

2. Українському інституту експертизи сортів рослин (О.М.Гончар) забезпечити виконання Правил.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови А.М.Бочкарьова.

Ці Правила розроблено відповідно до статей 27, 29, 30, 36 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (далі - Закон) і визначають порядок проведення кваліфікаційної експертизи сорту.

1.1 Кваліфікаційна експертиза сортів рослин (далі - Експертиза) є складовою частиною експертизи документів заявки на сорт, яка подається до Державної служби з охорони прав на сорти рослин (далі - Держсортслужба) з метою державної реєстрації сортів рослин для поширення в Україні та державної реєстрації прав на них.

1.2 Експертиза включає в себе комплекс лабораторних і польових досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою, на підставі якого приймається рішення щодо державної реєстрації сорту і прав на нього.

1.3 Експертизу проводить Український інститут експертизи сортів рослин (далі - Інститут), державні обласні центри експертизи сортів рослин, сортодослідні станції, лабораторії та інші заклади експертизи та підприємства, які складають державну систему з охорони прав на сорти рослин.

1.4 Інститут може залучати для польових досліджень заклади експертизи, що не входять до державної системи з охорони прав на сорти рослин, які акредитовані Держсортслужбою, а також використовувати результати польових досліджень заявника.

2.1 Проведення перевірки належності об'єкта, описаного у заявці, до сорту рослин встановлюється на підставі аналізу назви таксону українською та латинською мовами шляхом її порівняння із назвами, наведеними у відомих ботанічних довідниках, доступних базах даних, в першу чергу, у власній базі та базі даних Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин.

2.2 Якщо об'єкт, вказаний у заявці, за експертним висновком Інституту (додаток 1) не належить до сорту рослин, Держсортслужба надсилає заявнику повідомлення (додаток 2) про відхилення заявки.

3.1 Експертиза назви сорту проводиться відповідно до Положення про експертизу назви сорту.

3.2 До прийняття рішення про державну реєстрацію сорту і прав на нього заявник може змінити назву сорту за умови подання ним клопотання та сплати відповідного збору.

3.3 Експертний висновок про ухвалення назви сорту є складовою та невід'ємною частиною кінцевого обгрунтованого експертного висновку за заявкою.

4.1 Новизна сорту встановлюється згідно з декларацією заявника, яку він подає, заповнюючи відповідний пункт заявки на сорт.

4.2 Якщо в результаті перевірки заявки встановлено, що насіння чи посадковий матеріал сорту не збувався з метою комерційного використання або збувався на території України менше одного року, а в іншій державі - менше чотирьох років, експертиза продовжується.

4.3 Якщо вказані в заявці строки перевищують встановлені Законом терміни або стає відомою інформація про офіційну реєстрацію сорту в іншій державі в строк більший, ніж чотири роки від дати подання заявки на сорт до Держсортслужби, Інститут робить про це експертний висновок (додаток 3), на підставі якого Держсортслужба надсилає заявнику повідомлення про відхилення заявки від подальшого розгляду (додаток 4).

4.4 У разі позитивного рішення щодо належності об'єкта, описаного у заявці, до сорту рослин та відповідності його критерію новизни, експертиза продовжується в польових умовах. З цією метою сорт включається в Державну науково-дослідну програму з проведення кваліфікаційної експертизи на відповідність сорту критеріям вирізняльності, однорідністі та стабільності поточного року (далі - Програма) (додаток 5).

5.1 Польові дослідження сорту в експертних закладах державної системи з охорони прав на сорти рослин здійснюються з видів, які належать до переліку родів і видів, сорти яких підлягають державному випробуванню. Строк польових досліджень складає три роки. Інститут може скоротити цей строк на підставі переконливих висновків двох років експертизи.

5.2 Посібником для проведення польової експертизи на вирізняльність, однорідність та стабільність є окремі методики з видів рослин. Методиками визначено строки, кількість, якість насіння та посадкового матеріалу, умови проведення досліджень, зокрема, розмір ділянок і кількість повторень, тривалість експертизи, час та методи обліку.

Сукупність ознак, за якими виконують дослідження, залежить від виду, до якого належить сорт.

5.3 Для проведення морфологічного опису сорту в методиках подано "Таблиці ознак" з наведеними шкалами градацій, де кожному із словесних визначень ознаки надано відповідний код. Для більш чіткої оцінки ступеня прояву ознаки наведено еталонні сорти.

5.4 Після затвердження Програми Інститут доводить її до сортодослідних станцій та інших закладів експертизи. Одночасно заявнику сорту надсилають рознарядку на постачання насіння чи посадкового матеріалу на поточний рік (додаток 6).

5.5 Експерт сортодослідної станції, отримавши Програму, формує робочу програму досліджень станції на поточний рік, яку затверджує керівник.

5.6 Надходження насіння чи посадкового матеріалу на сортодослідній станції фіксується у спеціальному журналі (додаток 7). Насіння чи посадковий матеріал сорту має надійти на сортодослідну станцію від заявника не пізніше 1 березня - для сортів ярих та 1 серпня - для сортів озимих культур. У п'ятиденний строк після зазначеного вище експерт сортодослідної станції надсилає до Інституту звіт про надходження насіння чи посадкового матеріалу сортів згідно з програмою наукових досліджень поточного року (додаток 8).

Сорти, насіння чи посадковий матеріал яких заявник не надав, Інститут виключає з Програми, корегуючи її, і повідомляє заявника про продовження загального строку експертизи з цієї причини. Збір, сплачений заявником за проведення експертизи поточного року, не повертається.

5.7 Насіння чи посадковий матеріал сорту висівають (висаджують) на сортодослідній станції згідно з робочою програмою. Експерт впродовж вегетаційного періоду здійснює потрібні спостереження за сортом відповідно до методики.

5.7.1 Сорт вважають вирізняльним, якщо виявлено хоча б одну ознаку, яка дає змогу визначити вирізняльні особливості сорту і має піддаватись відтворенню і точному опису.

5.7.2 Якщо сорт не вирізняється за жодною із ознак від сорту, який внесено до Державного реєстру прав власників сортів рослин (далі - Реєстру патентів), то такий сорт не відповідає умові вирізняльності і не вноситься до нього. Якщо випробуваний сорт не вирізняється від іншого випробуваного сорту, то патент буде виданий лише на один з них, заявка на який зареєстрована раніше.

5.7.3 Сорт відповідає критерію однорідності, якщо його мінливість, залежно від методу селекції та наявності форм, які відхиляються через випадкову засміченість, мутації або інші чинники, не перевищують рівня, який дозволяє зробити точний опис сорту та забезпечити його стабільність.

Для прийняття позитивного рішення з експертизи сорту на однорідність кількість рослин, що вирізняються від загальної маси рослин сорту, має не перевищувати величин, які вказані в окремих методиках з кожного виду, що охороняються.

5.7.4 Сорт відповідає критерію стабільності, якщо прояв основних ознак після кожного циклу розмноження відповідає опису сорту.

5.8 Результати спостережень заносять до Польового журналу з кваліфікаційної експертизи сортів певного виду на відповідність критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності (далі - Польовий журнал) (додаток 9).

5.9 Під час опису кількісних ознак отримані результати опрацьовують варіаційно-статистичним методом, які заносять до відповідного журналу (додаток 10). Після цього абсолютні значення кількісних ознак переводять у бали відповідно до методики з виду.

5.10 В десятиденний строк після здійснення останнього спостереження за сортом експерт сортодослідної станції надсилає до Інституту звіт (додаток 11) з проведених досліджень.

5.11 Зведені в Інституті звіти за всі роки польових досліджень є підставою для підготовки заключного висновку щодо сорту.

5.12 Інститут щорічно повідомляє заявника про результати експертизи на вирізняльність та однорідність, а також надає йому коментарі до них (додаток 12).

6.1 Відповідність сорту критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності може бути встановлена шляхом польових досліджень сорту у визначених Інститутом експертних закладах, які не входять до державної системи з охорони прав на сорти рослин, за умови, що вони відповідають встановленим вимогам і акредитовані Держсортслужбою.

6.2 З окремих видів рослин, які належать до переліку родів і видів, сорти яких підлягають державному випробуванню, Інститут може прийняти рішення щодо перевірки опису сорту протягом року у визначених ним експертних закладах, що не відносяться до державної системи з охорони прав на сорти рослин. Заявнику надсилають повідомлення щодо прийнятого рішення, рознарядку на постачання насіння або посадкового матеріалу з адресою закладу, який здійснюватиме експертизу (додаток 13).

6.3 Польові дослідження сорту в експертних закладах, які не належать до державної системи з охорони прав на сорти рослин, здійснюють за відповідними методиками і під контролем експерта Інституту. Результати спостережень заносять до Польового журналу (додаток 9).