У постановах Президії НАН України від 10.10.2007 № 260 та від 23.06.2010 № 184 відзначена важливість розвитку космічних досліджень в Національній академії наук України та передбачена участь установ НАН України в реалізації проектів Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки (далі - Програма).

Загалом понад 30 наукових установ НАН України здійснюють сьогодні цілеспрямовані космічні дослідження.

Зокрема, Інститут космічних досліджень НАН України та НКА України в кооперації з іншими установами реалізував проект "Потенціал" на борту супутника "Січ-2", запуск якого успішно відбувся у 2011 р. Центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України в кооперації з іншими установами виконує дослідження Землі за допомогою інформації, отриманої з космічних апаратів. Радіоастрономічний інститут НАН України спільно з Національним центром управління та випробувань космічних засобів здійснив дооснащення радіотелескопа РТ-70 приймальною апаратурою з метою проведення досліджень з використанням космічної обсерваторії "Спектр-Радіоастрон". Зараз вчені Радіоастрономічного інституту НАН України, Головної астрономічної обсерваторії НАН України, Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" МОНМС України беруть участь у відповідній програмі досліджень.

Установи відділень фізико-технічних проблем матеріалознавства, загальної біології, інформатики, фізики і астрономії НАН України продовжували роботу з підготовки та реалізації спільних українсько-російських експериментів на борту Російського сегмента Міжнародної космічної станції (РС МКС). З 7 експериментів першої черги виконання ("Планетний моніторинг", "Біосорбент", "Обстановка", "Трубка", "Морфос-В", "Біолабораторія-М" та "Біополімер") проекти "Обстановка" та "Біополімер" заплановано для реалізації в 2012 р.

На виконання зазначених проектів виділялися вкрай обмежені кошти, що призводило до значної затримки виконання космічних проектів, у тому числі міжнародних, а також фактичного припинення перспективних досліджень і розробок.

Разом з тим у ході виконання наукового проекту "Фізичні основи, методи та інформаційні технології створення нового покоління приладів та систем для космічних досліджень" і цільових комплексних програм фундаментальних досліджень НАН України "Дослідження сонячно-земних зв'язків та їх впливу на функціонування геосистем (ГЕОКОСМОС)" та "Астрофізичні і космологічні проблеми прихованої маси і темної енергії (Космомікрофізика-2)" отримані важливі наукові результати.

Президія НАН України

1. Вважати пріоритетними такі напрями наукових космічних досліджень в НАН України на найближчу перспективу, як:

- розробка наукових основ програмного забезпечення створення та функціонування національних систем дистанційного зондування Землі (ОЕО-ЦА), моніторингу сонячно-земних та іоносферних зв'язків (Іоносат), координатно-часового та навігаційного забезпечення (КВО);

- розробка наукових основ створення відповідних приладів та систем обробки інформації для виконання досліджень за міжнародними науковими програмами, зокрема на міжнародній космічній станції;

- теоретичні та методичні основи перспективних космічних проектів України, зокрема з позаатмосферної астрономії, космічної біології тощо, та проведення відповідних експериментів;

- розробка нових матеріалів, конструкцій та приладів для перспективних космічних досліджень;

- правове та інформаційне забезпечення космічної діяльності в Україні.

2. З метою реалізації досліджень з цих напрямів започаткувати в НАН України Цільову комплексну програму НАН України з наукових космічних досліджень на 2012-2016 рр. (далі - Програма), передбачивши її фінансування на рівні 4,3 млн.грн. починаючи з 2012 року.

3. Затвердити Концепцію Цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень (додається). Взяти до відома, що згідно з концепцією зазначеної Програми з метою підвищення рівня координації космічних досліджень в рамках першого етапу виконання Програми передбачається участь установ НАН України у міжнародних космічних проектах, у тому числі на РС МКС, та завершення у 2012 р. таких наукових проектів та цільових програм наукових досліджень:

- "Фізичні основи, методи та інформаційні технології створення нового покоління приладів та систем для космічних досліджень";

- "Дослідження сонячно-земних зв'язків та їх впливу на функціонування геосистем (ГЕОКОСМОС)";

- "Астрофізичні і космологічні проблеми прихованої маси і темної енергії (Космомікрофізика-2)".

4. Затвердити склад Наукової ради Цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2012-2016 рр. (додається).

5. Призначити академіка НАН України Я.С.Яцківа керівником Цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2012-2016 рр.

6. Доручити Науковій раді Програми відповідно до Положення про порядок формування цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України у двотижневий термін після прийняття рішення про виділення коштів на фінансування виконання завдань зазначеної Програми провести конкурс її проектів, забезпечивши високий рівень наукової експертизи, та подати їх до Президії НАН України на затвердження в установленому порядку.

7. Науково-організаційному відділу Президії НАН України разом з Фінансово-економічним відділом при підготовці пропозицій щодо розподілу бюджетних асигнувань на 2012 р. та при формуванні бюджетних запитів НАН України на 2013 та наступні роки передбачати необхідні кошти на зазначену Програму.

8. Вважати за доцільне звернутися до Державного космічного агентства України з пропозицією щодо спільного з НАН України фінансування та координації наукових космічних досліджень. Раді з космічних досліджень НАН України підготувати проект зазначеного звернення.

9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Науково-організаційний відділ Президії НАН України.

Традиційно наукові установи Національної академії наук України беруть активну участь у проведенні наукових космічних досліджень в Україні і світі. Зокрема, за активної участі установ НАН України у співпраці з установами інших відомств України і зарубіжжя реалізовано наукові проекти на космічних апаратах (КА) серій "Січ", "Океан", "Коронас", на орбітальній космічній станцій "Мир" та БКК "Колумбія", що стали видатними досягненнями космічної галузі України в 1991-2011 роках. Вагомим є внесок установ НАН України у розвиток ракетно-космічного потенціалу України в рамках спільних досліджень та розробок із підприємствами Державного космічного агентства України та промислового сектору України. Установи НАН України беруть участь у виконанні прикладних космічних програм з дистанційного зондування Землі (GEOS), навігації (EGNOS, GLONASS), контролю космічного простору (NASA) та ін. Розвиток існуючих та створення перспективних космічних технологій, участь України у міжнародних наукових космічних дослідженнях є важливим фактором, який визначає місце України у спільноті космічних держав світу.

Це потребує участі НАН України у розробці та реалізації Загальнодержавних цільових науково-технічних космічних програм України, у т.ч. на 2008-2012 роки. Їх виконання дає можливість підтримувати розвиток космічної галузі України, зберегти та розвинути науковий потенціал космічних досліджень. Загалом понад 30 наукових установ НАН України сьогодні здійснюють цілеспрямовані космічні дослідження.

Зокрема, у 2011 р. в НАН України успішно виконувалися цільові комплексні програми фундаментальних досліджень "Дослідження сонячно-земних зв'язків та їх впливу на функціонування геосистем (ГЕОКОСМОС)" та "Астрофізичні і космологічні проблеми прихованої маси і темної енергії (Космомікрофізика-2)", а також науковий проект "Фізичні основи, методи та інформаційні технології створення нового покоління приладів та систем для космічних досліджень".

У 2010-2011 роках Інститутом космічних досліджень НАН України та НКА України в кооперації з іншими установами реалізовано проект "Потенціал" на борту супутника "Січ-2", запуск якого успішно відбувся у 2011 році. Центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України разом з іншими установами здійснює дослідження Землі за допомогою інформації, отриманої з космічних апаратів. Радіоастрономічним інститутом НАН України спільно з Національним центром управління та випробування космічних засобів ДКА України виконано дооснащення радіотелескопа РТ-70 приймальною апаратурою з метою проведення досліджень за допомогою космічної обсерваторії "Спектр-Радіоастрон". Зараз вчені Радіоастрономічного інституту (РІ) НАН України, Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України, Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" (НДІ КрАО) МОНМС України беруть участь у відповідній програмі досліджень. Установи Секції фізико-технічних і математичних наук та Секції хімічних і біологічних наук НАН України беруть участь у підготовці та реалізації спільних українсько-російських експериментів на борту Російського сегмента Міжнародної космічної станції (РС МКС). Так, із семи спільних експериментів першої черги виконання на РС МКС ("Планетний моніторинг", "Біосорбент", "Обстановка", "Трубка", "Морфос-В", "Біолабораторія-М" та "Біополімер") проекти "Обстановка" та "Біополімер" заплановано для реалізації вже у 2012 році.

Разом з тим, обмежене фінансування наукових космічних досліджень в рамках Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки призвело до затримки термінів виконання окремих проектів, у т.ч. міжнародних, та до фактичного припинення перспективних космічних досліджень і розробок.

За таких умов НАН України вважає доцільним консолідувати зусилля вчених та інженерів-конструкторів на визначення та реалізацію існуючих та перспективних космічних проектів України. Першим кроком у цьому напрямі є започаткування та виконання у 2012-2016 роках Цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень (далі - Програма).

Мета Програми полягає в інтенсифікації участі установ НАН України та консолідації співпраці з організаціями інших відомств України у підготовці та проведенні наукових космічних досліджень з метою розвитку космічного потенціалу, його сприяння розвиткові економіки України, а також у підвищенні престижу України в реалізації міжнародних космічних проектів.

На першому етапі реалізації Програми (у 2012 році) будуть завершені роботи в рамках раніше затверджених програм наукових космічних та астрофізичних досліджень НАН України, а саме "Розробка принципів та створення перспективних вимірювальних та інформаційних засобів для експериментальних досліджень параметрів ближнього космосу", "Дослідження сонячно-земних зв'язків та їх впливу на функціонування геосистем (ГЕОКОСМОС)" та "Астрофізичні і космологічні проблеми прихованої маси і темної енергії Всесвіту" (шифр "Космомікрофізика-2"). Також у 2012 році заплановано виконати першочергові зобов'язання установ НАН України в реалізації міжнародних космічних проектів, у тому числі, наукових та технологічних експериментів першої і другої черги на Російському сегменті Міжнародної космічної станції.

На другому етапі реалізації Програми (у 2013-2016 роках) заплановано провести наукові космічні дослідження за такими пріоритетними напрямами:

- дослідження з проблем динаміки космічних апаратів, астродинаміки та механіки космічних польотів;

- дослідження з актуальних проблем природничих наук з використанням космічних засобів і технологій;

- розробка нових матеріалів, конструкцій та технологій космічної галузі;

- космічне приладобудування;

- використання космічних засобів та технологій для вирішення науково-практичних задач, зокрема дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), навігації, контролю космічного простору тощо;

- науково-правовий, економічний та соціальні аспекти космічних досліджень. Виконання Програми передбачає проведення комплексних міждисциплінарних досліджень та впровадження отриманих результатів, співпрацю установ НАН України з установами інших відомств України та закордонними організаціями. Виконання програми розраховано на 5 років (2012-2016 рр.).

Програма у своїй основній частині узгоджується з завданнями Загальнодержавних цільових науково-технічних космічних програм України на 2008-2012 роки і 2013-2017 роки та доповнює їхню наукову спрямованість і визначає перспективу розвитку наукових космічних досліджень в Україні.

Першочергову увагу в Програмі буде надано проектам, що виконуються у тісній міжнародній співпраці та сприяють піднесенню престижу розробок, виконаних в Україні. Зокрема, спільна діяльність із закордонними вченими забезпечить додаткову зовнішню експертизу доцільності проектів і розробок в космічній науці України, а також, у разі підтримки експериментів українських вчених на КА інших агентств світу, підтримати такі розробки в рамках Програми.

Експертиза проектів, поданих до Програми, дозволить виявити саме ті дослідження, що дійсно є пріоритетними і можуть бути реалізованими в сучасних економічних умовах України в конкретних космічних експериментах, у підготовці технічних пропозицій та аван-проектів перспективних експериментів. Результати Програми обговорюватимуться на всеукраїнських та міжнародних конференціях і форумах з космічних досліджень.

Результати виконання Програми будуть корисними та можуть бути впровадженими в установах таких міністерств і відомств України:

- Міністерстві промислової політики України;

- Міністерстві інфраструктури України;

- Міністерстві аграрної політики України;

- Українському гідрометеорологічному центрі;

- Державному космічному агентстві України;

- Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України;

- Міністерстві освіти, науки, молоді та спорту України;

- Міністерстві закордонних справ України;

- Міністерстві оборони України;

- Міністерстві надзвичайних ситуацій України.

Вони служитимуть основою для прийняття оперативних та довгострокових рішень, зокрема щодо:

- глобальних і регіональних сценаріїв кліматичних, екологічних і соціо-економічних змін, тенденцій розвитку природних надзвичайних ситуацій та параметрів космічної погоди;

- аналізу і прогнозу змін параметрів довкілля та навколоземного простору в умовах росту антропогенних навантажень;

- вдосконалення системи заходів раціонального природокористування;

- оцінки небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій, в тому числі спричинених процесами на Сонці та в навколоземному просторі.

Сталий розвиток сучасного суспільства неможливий без активного використання космічних засобів та технологій для спостережень навколоземного та далекого космічного простору, зокрема Землі з космосу, з метою забезпечення життєво важливих потреб людства: зменшення збитків від природних і техногенних катастроф, охорони навколишнього середовища, поліпшення якості життя громадян на основі впровадження нових космічних технологій у повсякденне життя, використання космічних систем в інтересах різних галузей економіки України.

Сучасний розвиток науки повною мірою передбачає виконання наукових космічних досліджень міждисциплінарного характеру.

Розвиток таких досліджень та використання їх результатів передбачені в цій Програмі, реалізація якої відбуватиметься в два етапи.

A. Науковий проект "Фізичні основи, методи та інформаційні технології створення нового покоління приладів та систем для космічних досліджень"

На сьогодні в Україні дослідженнями у галузі розробки та створення нових інформаційно-вимірювальних засобів для наукових космічних досліджень займаються нечисленні установи, серед яких більш-менш вагомі результати отримано в ГАО НАН України та НДІ КрАО МОНМС України, Харківському національному університеті ім. B. Н. Каразіна, Інституті технічної механіки НАН України і ДКА України та у Львівському центрі Інституту космічних досліджень (ЛЦ ІКД) НАН України та НКА України. В ЛЦ ІКД за причини недостатнього фінансування нових розробок, в основному, проводиться виготовлення приладів, що були створені ще за часів Радянського Союзу з незначними модифікаціями. Тільки в останній рік, завдяки підтримці Президії НАН України в рамках тем "Створення нового типу магнітометрів з часовим відбором інформації", започаткованої відповідно до відомчої "Програми наукового приладобудування НАН України", затвердженої розпорядженням Президії НАН України від 03.02.2011 р. № 65 та проекту "Фізичні основи, методи та інформаційні технології створення нового покоління приладів та систем для космічних досліджень", затвердженого розпорядженням Президії НАН України від 01.03.2011 № 141, намітився серйозний прогрес у напрямі розробки нових технологій виробництва та принципів побудови сучасних давачів магнітного поля, очікувані параметри яких перевищують рівень параметрів кращих закордонних зразків в цій галузі.

Отже, найважливішою проблемою є створення належних умов для стимулювання розробки нових сучасних приладів та систем космічного базування, що дозволило б і Україні ввійти у міжнародні спілки з пропозиціями власних наукових досліджень, підкріплених запропонованими сучасними приладами для їх реалізації. Це потребує організації, продовження і розширення досліджень, які можуть бути виконані саме українськими науковцями. Актуальною залишається проблема вивчення складу іоносферної плазми з аналізом спектру заряджених і нейтральних часток, проведення досліджень у високочастотній ділянці спектру електромагнітних випромінювань, включаючи оптичні, рентгенівські та гама-промені. Слід наголосити, що потребують подальшого розвитку роботи, які б стимулювали, передусім, розвиток сучасних технологій виробництва. Зокрема, в цьому напрямі було б доцільно започаткувати роботи зі створення у провідних організаціях "чистих кімнат", необхідних для виробництва і, головне, збирання в комплект і тестування космічної апаратури. Крім того, настала потреба ширшого застосування в українських дослідженнях значного доробку світової наукової спільноти в галузі комп'ютерного моделювання функціональних схем апаратури, що розробляється, що значно скоротить терміни і вартість робіт.

Б. Цільова комплексна програма фундаментальних досліджень НАН України "Дослідження сонячно-земних зв'язків та їх впливу на функціонування геосистем (ГЕОКОСМОС)"

На сьогодні є остаточно виявленим факт визначального впливу сонячної активності на стан міжпланетного та навколоземного космічного середовища і динаміку низки глобальних процесів у геосистемі. Одержання та вдосконалення знань про механізми такого впливу є ключовим для здійснення моніторингу і прогнозування змін у наймасштабніших екосистемах існування людства, які визначають умови його життєдіяльності.

Проблема космічної погоди, тобто зв'язків між станом радіаційної та електромагнітної обстановки у навколоземному просторі з фізичними процесами в іоносфері, магнітосфері і сонячному вітрі під дією активних процесів на Сонці, акумулює в собі "земний бік" сонячно-земних зв'язків. Вона зі всією гостротою постала перед людством із впровадженням глобальних наземно-космічних систем навігації і комунікацій, космічного моніторингу ресурсів і екологічного стану Землі, зі зростанням вимог до безпеки транспортних зв'язків і систем енергопостачання. Потоки сонячних енергетичних частинок та електромагнітної енергії модифікують форму атмосфери Землі і відповідно збурюють супутникові орбіти, змінюють характер розповсюдження радіосигналів систем зв'язку та координатної прив'язки, значно підвищують дози опромінення пасажирів міжконтинентальних авіарейсів, не кажучи вже про прямий ризик для екіпажів орбітальних космічних станцій. Ті ж дози радіації виводять з ладу напівпровідникові прилади в системах керування авіаційними та космічними засобами. Значні варіації геомагнітного поля, потоки енергетичних частинок викликають не тільки потужні індукційні явища в промислових конструкціях, а й призводять до тонких відхилень у хімічних реакціях в розчинах, зокрема в біологічних тканинах людини, що має наслідки у змінах стану центральної нервової системи.

Мета цієї Програми полягає в одержанні нових фундаментальних знань про механізми та явища сонячно-земних зв'язків, сонячної активності і їх впливу на функціонування геосистем для прогнозування можливих несприятливих або шкідливих впливів космічної погоди на різні прояви земного життя. Для досягнення результатів будуть отримані та застосовані дані комплексних спостережень Сонця, міжпланетного та навколоземного простору, визначені основні показники стану геосистем у теоретичних і експериментальних дослідженнях, будуть розроблені нові наукові методи, створені інформаційні системи визначення стану та прогнозу космічної погоди.

У 2012 р. буде виконано низку дослідних проектів, визначених проведеним конкурсом. Вони спрямовані на вирішення конкретних наукових задач за наступними програмними напрямами: сонячно-земна еволюція; геліосферно-іоносферний зв'язок; геосфера: вивчення Землі з космосу; вплив космічних факторів на функціонування геосистем; взаємодія атмосферної та космічної погодних систем; розробка та вдосконалення методів контактного та дистанційного зондування геокосмосу.

За досить короткий період виконання цієї програми та істотно обмежені обсяги фінансування не вдалося прийняти до виконання всі проекти, що мали системно покривати визначену в програмі сукупність задач. Актуальність же визначених в ній напрямів підтверджена інтересом до вже отриманих результатів на міжнародних форумах. Адже кінцеві результати за визначеними напрямами спрямовані на застосування в моніторингу стану екологічних систем та управлінні ними, а розроблені методики прогнозу космічної погоди дозволять зменшити негативний вплив її потужних збурень на технологічні комплекси, інформувати населення України щодо геомагнітних та радіаційних умов та їх можливих загроз, коректно оцінювати комплекс ризиків для космічних, авіаційних та наземних транспортних засобів. Тому необхідно розвинути дослідження в цьому напрямі на основі комплексного підходу.

В. Цільова комплексна програма фундаментальних досліджень НАН України "Астрофізичні і космологічні проблеми прихованої маси і темної енергії Всесвіту" (Космомікрофізика-2)

Метою цієї програми є вирішення актуальних завдань дослідження прихованої маси і темної енергії Всесвіту, пов'язаних з його еволюцією та спостережуваною великомасштабною структурою. Це потребує комплексного й міждисциплінарного підходу та об'єднання зусиль наукових груп експериментаторів і теоретиків, які працюють в установах різних відділень НАН України, університетах МОНМС України. Основні наукові проблеми, на вирішення яких спрямована Програма, є такі: експериментальні прояви прихованої маси і темної енергії у макро- і мікрокосмосі; теоретичні моделі еволюції Всесвіту; баріонні і небаріонні складові прихованої маси і темної енергії на різних масштабах Всесвіту; методи детектування прихованої маси і темної енергії. Ці проблеми, з урахуванням науково-технічного потенціалу українських дослідників, напрацьованого у попередні роки при виконанні цільової комплексної програми "Космомікрофізика" у міжнародній співпраці з науковими установами країн СНД, Європи і США, конкретизуються у таких головних завданнях: розробка квантово-польової вакуумної моделі темної енергії; дослідження можливого зв'язку вакуумної темної матерії з вакуумною темною енергією; пошук лінії розпаду стерильного нейтрино, що є кандидатом на компонент прихованої маси, за даними комічних місій XMM -Newton i INTEGRAL з використанням кластерів GRID мережі; дослідження статистичної анізотропії великомасштабної структури і реліктового випромінювання як наслідку інфляційної стадії еволюції Всесвіту; вивчення природи багатовимірної гравітації і ефектів багатовимірності в сильних гравітаційних полях поблизу нейтронних зірок і чорних дір; дослідження еволюції збурень густини темної енергії у багатокомпонентній моделі Всесвіту (темна енергія, прихована маса, баріонна речовина, реліктове теплове випромінювання та космологічні нейтрино) з темною енергією у формі скалярного поля з різними лагранжіанами; групова класифікація рівнянь узагальненої електродинаміки, яка включає додаткове поле аксонів як одного з кандидатів на роль темної матерії; вивчення механізмів прискорення ультрарелятивістських елементарних частинок і пов'язаних з ними характеристик міжгалактичного середовища; дослідження методом сильного гравітаційного лінзування позагалактичних джерел та визначення розподілу мас у них; вивчення ефекту слабкого гравітаційного лінзування на скупченнях галактик з використанням наземних телескопів; вимірювання потоків сонячних нейтрино в міжнародному експерименті BOREXINO; розробка низькофонових матеріалів для високочутливих датчиків реєстрації елементарних частинок нового покоління; дослідження космологічних моделей, що базуються на теорії суперструн; дослідження астрофізичних складових прихованої маси і темної енергії (гало галактик і скупчень галактик, чорних дір зоряних і галактичних мас, невидимих карликових галактик низької поверхневої яскравості, холодних зір у тісних подвійних системах тощо).

Розвиток задач з цієї проблематики позаатмосферної астрономії спільно з міждисциплінарними теоретичними дослідженнями та з ядерної фізики визначає основні напрями досліджень у природознавстві в першій половині ХХІ століття. Для вирішення їхніх основних завдань започаткована і розвивається низка нових фундаментальних напрямів у фізиці й астрономії, дослідження з яких виконуються науковою спільнотою всіх країн з високим науково-технічним рівнем. Про це свідчать перші результати експериментів на Великому Адронному Колайдері та орбітальних космічних обсерваторіях. Так, НАСА і ЄКА планують до 2015 року запуск декількох космічних місій з дослідження темної матерії і енергії Всесвіту, зокрема, LISA, Pathfinder та ін.

Г. Пріоритетні космічні проекти та російсько-українські наукові експерименти на Російському сегменті Міжнародної космічної станції

В рамках цього напряму Програми у 2012 р. будуть реалізовані міжнародні зобов'язання з космічних експериментів за участі українських вчених на Російському сегменті Міжнародної космічної станції. Зокрема, з семи експериментів першої черги виконання ("Планетний моніторинг", "Біосорбент", "Обстановка", "Трубка", "Морфос -В", "Біолабораторія-М" та "Біополімер") два проекти "Обстановка" та "Біополімер" заплановано для реалізації на РС МКС у 2012 році. Передбачається проведення експериментів "Мембрана", "Цитоскелет" і "Област", які пропонуються для постановки на РС МКС спільно з Державним науковим центром (ДНЦ) РФ "Інститут медико-біологічних проблем" РАН, в умовах модельованої мікрогравітації для відпрацювання методів аналізу експериментального матеріалу і корекції завдань космічних експериментів за одержаними результатами, створення біоконтейнерів нового типу для установки "Біолабораторія-М", а також дослідних зразків бортового термостата і технологічної підставки цієї установки за розробленими ескізними проектами; проведення досліджень впливу модельованої мікрогравітації на різних рівнях організації живих систем з метою визначення обсягу, завдань і можливостей виконання наступних космічних експериментів в установці "Біолабораторія-М". Розробка пропозицій з космічної біології на Біон-М № 2 спільно з ДНЦ РФ "Інститут медико-біологічних проблем" РАН та Інститутом фізіології рослин РАН.

В рамках цього напряму досліджень Програми у 2012 році передбачено фінансування робіт пріоритетного пілотного проекту з обґрунтуванням науково -технічних засад і економічних витрат здійснення найважливішої перспективної космічної місії України щодо дослідження Сонячної системи у 2013 -2017 роках.

Участь України у вивченні Місяця слід розглядати як перспективну наукову ціль. Але вже зараз Україна має засоби доставки, здатні доставити на місячну орбіту близько 300 кг корисного навантаження, з яких близько 30 кг може бути використано для наукової апаратури, має напрацювання з розробки наукових приладів для виконання місячних досліджень, зокрема для з'ясування особливостей біології живих систем в незвичних для них умовах Місяця та можливостей їх адаптації до цих умов, що необхідно для розробки прийомів агротехніки на Місяці. Слід відзначити, що зараз розширюється коло країн, що здійснюють або планують дослідження Місяця за допомогою засобів ракетно-космічної техніки. Крім США, це країни Євросоюзу, Японія, Китай, Росія, Індія. І якщо Україна не використає свої науково-технічні можливості в цьому напрямі, то вона ризикує опинитися в довгій черзі на допуск до вивчення та освоєння Місяця.

Дослідження будуть виконуватися за такими пріоритетними напрямами:

А. Дослідження з проблем динаміки космічних апаратів, астродинаміки та механіки космічних польотів

З метою планування та здійснення перспективних космічних експериментів актуальними залишаються проблеми динаміки та астроорієнтації КА, ефемеридного та координатно-часового їх забезпечення.

У вказаний період ДКА України планує створити українське орбітальне угрупування космічних апаратів ДЗЗ, до складу якого ввійдуть, окрім наявного на орбіті космічного апарата "Січ-2", ще 2 космічні апарати: "Січ-2У" та "Січ-2М", які забезпечать глобальний огляд поверхні Землі в оптичному діапазоні. ДКА України, крім того, передбачає виконання ескізного проекту космічної системи "Січ-3Р", обладнаної сучасним радіолокатором з антеною із синтезованою апертурою, який повинен забезпечити моніторинг поверхні Землі незалежно від погодних умов. Оптимальна експлуатація таких, а також перспективних космічних угрупувань, має привести до формування комплексних польотних завдань зі складними координованими маневрами апаратів та програмними змінами орієнтації. Це виводить на перший план задачі управління динамікою космічних угрупувань, що потребує розвитку застосувань створених в Україні методів управління.

Особливо важливим напрямом є вивчення аерогазодинаміки ракет-носіїв, двигунів і космічних апаратів, взаємодії космічних апаратів з оточуючим середовищем в іоносфері та магнітосфері Землі, вивчення стаціонарних та нестаціонарних коливань космічних апаратів на різних етапах польоту, розробка нових засобів і алгоритмів їх стабілізації та управління рухом, в тому числі орбітальним.

Б. Дослідження з актуальних проблем природничих наук з використанням космічних засобів і технологій

Науки про життя в космосі (біосфера)

Пріоритетні напрями космічної біології та медицини в Україні визначені на основі аналізу стану та тенденцій розвитку цих наук у світі на найближчі 10-15 років, надбань українських вчених, нових методологічних підходів та моделей для підготовки та проведення наземних і космічних експериментів, виконання яких забезпечене наявним в Україні науково-технічним потенціалом. Стратегія розвитку космічної біології та медицини в Україні полягає у проведенні подальших фундаментальних досліджень впливу факторів космічного польоту, в першу чергу, мікрогравітації, та відкритого космосу на живі істоти на різних рівнях їх організації як основи для вирішення загальнобіологічної проблеми - пізнання ролі гравітації у функціонуванні біосфери та прикладних завдань біомедичного забезпечення пілотованих космічних польотів, в тому числі розробки технологій автотрофної та гетеротрофної ланок систем життєзабезпечення та прогнозу надійності їх функціонування у тривалих космічних польотах в далекий космос, створення нового покоління космічного обладнання, а також пошуку нових експрес-методів моніторингу оточуючого середовища в інтересах охорони здоров'я людини та національної економіки.