Державна податкова служба України, враховуючи численні запити органів державної податкової служби щодо визначення дати завершення імпортної операції, повідомляє наступне.

Строк завершення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, визначено статтею 2 Закону України від 23.09.94 р. № 185 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон).

Національний банк, виходячи з повноважень та на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вимог Закону , визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями, виклавши їх в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями , затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. № 136 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за № 338/3631 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування"), а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків товару за імпортною операцією виникає порушення законодавчо встановленого строку розрахунків. У цьому випадку банк має інформувати податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень ненадходження в законодавчо встановлені строки товарів згідно з розділом 5 (пункт 5.9) Інструкції .

Згідно із статтею 4 Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Термін "відстрочення поставки" з точки зору валютного контролю фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обов'язковим і не повинне перевищувати 180-денний строк з моменту оплати.

Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 180-денного строку розрахунків.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.04.91 р. № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поставкою імпортованого товару як об'єкта регулювання Закону і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.