Зазначене питання належить до взаємовідносин, що виникають у процесі інвестиційної діяльності. Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначено Законом України від 18.09.91 р. N 1560-XII "Про інвестиційну діяльність". Пунктом 2 статті 5 цього закону визначено, що інвестори - це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних позичкових і залучених цінностей в об'єкти інвестування. Відповідно до абзацу 1 пункту 5 статті 7 інвестор має право володіти, користуватись і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Статтею 9 цього Закону визначено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Згідно з пунктами 1 та 2 статті 4 Закону України від 07.02.1991 р. N 697-12 "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України від 09.04.1999 року N 586-14 "Про місцеві державні адміністрації" до компетенції місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, а в пунктах 1 і 2 статті 19 визначено, що місцева державна адміністрація здійснює управління об'єктами, які перебувають у державній власності або передані до сфери її управління.