1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
ЛИСТ
06.07.2012 № 7/20-11089
Про надання інформації
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09.06.2012 № 22976/1/1-12 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства разом з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів, Міністерством соціальної політики, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Державною податковою службою та НАК "Нафтогаз України" розглянуло спільний лист Асоціації міст України, Центрального комітету профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України та Міжгалузевої асоціації розвитку систем теплопостачання "Укртеплокомуненерго", що надійшов листом Адміністрації Президента України від 01.06.2012 № 03-01/1559, з пропозиціями щодо вдосконалення державного регулювання у сфері теплопостачання та інформує.
1. Щодо різниці в тарифах на послуги теплопостачання у 2010 - 2012 роках
На виконання законів України від 12.04.2012 № 4647-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та від 08.06.2012 № 4961-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" щодо розрахунків енергогенеруючих компаній перед державним бюджетом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".
Також зазначаємо, що середній тариф по Україні (без ПДВ) на послуги теплопостачання для бюджетних установ у 2010 - 2011 роках був у 2,6 рази вищий, ніж для населення, та становив у 2010 році для бюджетних установ - 507,05 грн., для промисловості - 471,58 грн. при фактичній собівартості 319,51 грн., у 2011 році - 593,03 грн. та 530,85 грн. відповідно при фактичній собівартості 395,14 гривень. Тобто надання послуг з теплопостачання іншим споживачам є рентабельним для підприємств теплопостачання.
З огляду на зазначене вважаємо, що підстави для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання, які надавалися іншим споживачам, немає.
2. Щодо наказу Міністерства палива та енергетики України від 15.07.2010 № 288 ( z0671-10 )
Відповідно до рішень Уряду імпортований природний газ підприємствам теплопостачання для виробництва теплової енергії населенню відпускається з ресурсів НАК "Нафтогаз України" (далі - Компанія) за ціною, яка є значно нижчою закупівельної, що призводить до значних збитків Компанії та необхідності компенсувати з Державного бюджету України зазначену різницю між цінами для забезпечення НАК "Нафтогаз України" джерелами фінансування для розрахунків з постачальником імпортованого природного газу. Таким чином, оскільки ціна природного газу для виробництва теплової енергії різним категоріям споживачів є різною, Міненерговугілля видано наказ від 15.07.2010 № 288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів" (далі - Методика).
Зазначену Методику було прийнято відповідно до пункту 12 Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для компенсації НАК "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання для виробництва теплової енергії, яка споживається виключно населенням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 № 49.
Отже, компенсація різниці між цінами за рахунок коштів державного бюджету зумовлює необхідність суворого контролю за співвідношенням між обсягами природного газу, використаного для виробництва загального обсягу теплової енергії, та обсягами природного газу, використаного для виробництва теплової енергії саме для населення.
Відповідно до Методики природний газ для виробництва теплової енергії іншим споживачам, у т.ч. для власних потреб, витрат на компенсацію технологічних потреб та втрат у теплових мережах підприємств теплоенергетики, відпускається за ціною як для промислових споживачів. При цьому держава не може компенсувати "дешевим газом" технологічні та інші втрати теплопостачальних підприємств, однак підприємства теплоенергетики звертаються до вищих органів влади щодо неправомірності застосування зазначеної Методики та відсутності джерел фінансування вартості газу за "дорогою ціною". Відсутність джерел фінансування вартості газу - це окреме питання, яке потребує вирішення і не стосується безпосередньо самої Методики.
3. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1082 ( 1082-2008-п ) "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ"
З метою покращення рівня розрахунків підприємств теплоенергетики за спожиті енергоносії прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" (далі - Постанова).
Зазначена Постанова загалом дає можливість підприємствам теплоенергетики виконувати свої першочергові зобов'язання із виплати заробітної плати та розрахунків з бюджетами усіх рівнів, що створює базу для забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу.
Відповідно до вимог Постанови уповноважений банк повинен розподіляти кошти з рахунків із спеціальним режимом використання за спожитий природний газ на поточний рахунок ДК "Газ України". Однак у зв'язку із зміною схеми реалізації природного газу підприємствам теплоенергетики природний газ постачають Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та газопостачальні підприємства.
З жовтня 2011 року НАК "Нафтогаз України" в односторонньому порядку (без Мінрегіону, Міненерго та Асоціації міст України) подає до уповноважених банків затверджений реєстр нормативів відрахування коштів для теплопостачальних підприємств, що призводить до затвердження нормативу відрахувань коштів на рівні 100%.
Таким чином, на рахунку підприємств узагалі не залишається коштів для сплати обов'язкових податків і зборів до державного і місцевого бюджетів та виплати заробітної плати.
На виконання доручень Кабінету Міністрів України від 30.09.2011 № 46174/1/1-11 та від 04.10.2011 № 46174/2/1-11 до доручення Президента України від 27.09.2011 № 1-1/2241 Мінрегіоном розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію".
Метою законопроекту є забезпечення додержання дисципліни енергопостачання та поліпшення розрахунків за спожиті енергоносії, що дозволить стабілізувати функціонування підприємств житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу шляхом запровадження на законодавчому рівні розподільчих рахунків при проведенні розрахунків підприємствами, що функціонують на ринку комунальних послуг, за спожиті енергоносії.
Наразі законопроект листом Мінрегіону від 18.05.2012 № 12/20-20-1271 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України.
Після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію" Мінрегіоном буде розроблено новий Порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природний газ.
Також народним депутатом України Глущенком І.М. підготовлено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері комунальних послуг" (реєстр. № 10368 від 19.04.2012), яким, зокрема, врегульовуються відносини між природними монополістами - енергопостачальними організаціями та підприємствами тепло-, водопостачання - споживачами електричної енергії та природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та водопостачання, в частині проведення розрахунків за спожиті енергоносії шляхом запровадження розподільчих рахунків.
Проектом акта вносяться зміни до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" щодо відкриття суб'єктами господарювання у сфері теплопостачання в установах уповноваженого банку поточних рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно із запропонованою редакцією вимога щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання стосується виключно суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, які для виробництва тепла споживають природний газ і для яких тарифи встановлено на рівні економічно обгрунтованих витрат з урахуванням граничного рівня рентабельності. Фактично це означає, що жодне підприємство теплоенергетики не підпаде під дію зазначеного закону, оскільки за нинішньої тарифної політики не знайдеться підприємства, для якого тарифи встановлено на рівні економічно обгрунтованих витрат з урахуванням граничного рівня рентабельності, що підтверджують і самі автори звернення, відзначаючи, що діючі тарифи для населення відшкодовують витрати підприємств теплоенергетики на 60%.
Ураховуючи зазначене, Мінрегіон та НАК "Нафтогаз України" не погоджується із змінами, запропонованими до статті 19 Закону України "Про теплопостачання", та вважають, що проект Закону України, внесений народним депутатом Глущенком І.М., у частині змін до Закону України "Про теплопостачання" потребує ретельного вивчення та суттєвого доопрацювання для забезпечення балансу економічних інтересів як постачальника природного газу, так і підприємства теплоенергетики, і тому не може бути підтриманий у запропонованій редакції.
4. Щодо політики на паливо-енергетичні ресурси

................
Перейти до повного тексту