Направляємо до відома та використання у роботі інформацію про законність права власності Федерації професійних спілок України на належне їй майно.

Протягом останніх днів навколо майна Федерації професійних спілок України, її членських організацій органами державної влади, зокрема органами прокуратури, знову розгорнута масштабна кампанія. При цьому використовуються усі методи і засоби, у тому числі масової інформації. На адресу Федерації професійних спілок України, її членських організацій та заснованих (створених) нею суб'єктів господарювання, особисто Голови Федерації профспілок України, членів Президії Федерації профспілок України, керівників Всеукраїнських профспілок від органів прокуратури та її представників надходять численні запити, вимоги та приписи, іноді й категоричного характеру, та погрози про термінове надання інформації, значної кількості документів щодо майна профспілок, його використання, прийнятих профспілками рішень, пояснень щодо повноважень їх виборних органів, а також органів управління суб'єктів господарювання.

З огляду на масовий характер зазначених дій правоохоронних органів, які здебільшого не відповідають установленим законами вимогам, до того ж мають ознаки упередженості і головне - дискредитують профспілки і негативно впливають на поточну роботу суб'єктів господарювання, ФПУ вважає за необхідне довести до відома усіх членських організацій, первинних організацій профспілок, окремих їх членів наступну інформацію.

Такі дії є черговою спробою заволодіти майном, що знаходиться у власності профспілок, ослабити їх матеріальну базу та перешкодити законній громадській діяльності.

Федерація профспілок України вже не один раз доводила, в тому числі й у судових органах, що на даний час усі 42 всеукраїнських профспілки та 27 територіальних профоб'єднань, що входять до Федерації профспілок України, і сама Федерація профспілок України є законними власниками належного їм майна.

Майно Федерації профспілок України та її членських організацій набуто ними протягом десятків років в установленому законом порядку за рахунок власних коштів та за рахунок фінансування з інших джерел, не заборонених законодавством України.

Перші ознаки незалежності профспілок від держави у своїй діяльності - перехід на повне самофінансування за рахунок членських внесків та інших власних коштів - введені з 1 січня 1938 року, а правосуб'єктність в повному обсязі, в тому числі мати власне відокремлене (балансове) майно, майнові права, укладати угоди, бути позивачем і відповідачем в судах, створювати підприємства та господарські товариства профспілок - закріплена з липня 1958 року. На законодавчому рівні право власності профспілок було визначено Основами цивільного законодавства Союзу РСР та союзних республік, прийнятими 08.12.61 р. (стаття 24) та Цивільним кодексом УРСР , введеним в дію з 1 січня 1964 р. Відповідно до статті 24 Цивільного кодексу УРСР профспілки, як громадські організації, мали статус юридичної особи, відокремлене майно і самостійний баланс та здійснювали свої права через виборні органи.

Право власності профспілкових організацій у подальшому було закріплено Законом СРСР "Про громадські об'єднання" від 09.10.90 (стаття 18) та Законом СРСР "Про професійні спілки, права і гарантії їхньої діяльності" від 10.12.90 (стаття 20).

Закон України "Про власність" від 07.02.91 визнав професійні спілки суб'єктами права колективної власності (стаття 20) та визначив перелік об'єктів, що можуть бути у власності профспілок, а саме: майно культурно-освітнього та оздоровчого призначення, грошові кошти, акції, інші цінні папери, жилі будинки, споруди виробничого і невиробничого призначення, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інше майно, необхідне для забезпечення діяльності, передбаченої статутами. Згідно з статтею 28 зазначеного Закону профспілки можуть мати у власності підприємства відповідно до цілей, зазначених в їх статутах, і в порядку, передбаченому законодавством України.

XV з'їзд профспілок України, що відбувся в жовтні 1990 року і за рішенням делегатів був перетворений в I Установчий з'їзд незалежних профспілок України, прийняв Декларацію про утворення Федерації незалежних профспілок України та проголосив незалежність профспілок України від державних і господарських органів республіки та СРСР. Це означало вихід із складу профспілок СРСР, відмову від діяльності відповідно до Статуту профспілок СРСР. З'їзд також прийняв Положення про Федерацію незалежних профспілок України (далі - ФНПУ), затверджене з'їздом 6 жовтня 1990 року, яким визначено її правовий статус, організаційну структуру, права та обов'язки, у тому числі і майнові. Положенням, зокрема, передбачено що Рада ФНПУ є правонаступником Укрпрофради, а основні фонди, майно, які належали Укрпрофраді і необхідні для виконання цілей та завдань ФНПУ, становлять її власність і охороняються законом.

Крім майна, що належало профспілкам та їх об'єднанням, на території України знаходилось майно, що було у власності ВЦРПС. Президія Ради Загальної конфедерації професійних спілок СРСР 18 листопада 1990 р. прийняла постанову "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном", якою затверджений Договір про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном, згідно з яким Федерації незалежних профспілок України були передані права по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном (тобто повне право власності), які належали ВЦРПС і її правонаступнику - Загальній конфедерації праці (далі - ЗКП) на території України.

Постановою Ради Фонду профспілкового майна ЗКП від 16.01.92 права ФНПУ по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном були підтверджені.

Верховна Рада України 10 квітня 1992 р. прийняла Постанову "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" , яка передбачала тимчасову, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій, передачу Фонду державного майна України майна та фінансових ресурсів, розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. 4 лютого 1994 р. нею прийнята ще одна Постанова "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" , яка встановлювала, що майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу РСР, розташоване на території України, тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності, є загальнодержавною власністю.