У зв'язку із вступом України до СОТ, створенням зони вільної торгівлі з ЄС, існуванням об'єктивної необхідності надання державної підтримки вугледобувним підприємствам для цілей забезпечення достатнього рівня (за критеріями, що прийняті у європейських країнах) енергетичної безпеки України, забезпеченням доступу до запасів вугілля, з приватизацією та передачею в оренду чи концесію цілісних майнових комплексів або системи цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, що здійснюють діяльність у сфері видобування кам'яного вугілля та лігніту (бурого вугілля), з метою вдосконалення процедури складання прогнозних техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та підвищення ефективності надання, розподілу та використання коштів державної підтримки

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення необхідних обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність, Методичні рекомендації щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення необхідних обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, що затверджені наказом Міністерства вугільної промисловості України від 26 листопада 2010 року N 478.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Поповича І.М.

Методичні рекомендації щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення необхідних обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції (далі - Методичні рекомендації) ґрунтуються на засадах, визначених такими нормативними актами:

- Інструкцією з обліку обсягів видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому, затвердженою наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17 вересня 1996 року N 466 (із змінами та доповненнями);

- Стандартом Мінпаливенерго "Поточне та перспективне планування на вугледобувних підприємствах. Методика розрахунку (СОУ 10.102070708.001:2005)", затверджений наказом від 05.07.2005 N 294;

- постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року N 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету" (із змінами та доповненнями);

- Галузевими методичними рекомендаціями з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затвердженими наказом Міністерства вугільної промисловості України від 31 січня 2008 року N 48 (зі змінами та доповненнями);

- нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України щодо порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового покриття витрат, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції на відповідний рік.

Методичні рекомендації встановлюють порядок розрахунку та оцінки техніко-економічних показників розвитку вугледобувного підприємства з метою визначення необхідного обсягу державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції на наступний рік.

Терміни, що використовуються в цих Методичних рекомендаціях, мають такі значення:

Готова вугільна продукція - продукти збагачення, вироблені на збагачувальних фабриках з давальницької сировини, та рядове вугілля, призначене для споживання без переробки його на збагачувальних фабриках, за умови, що вони мають рівень якості, який не перевищує граничні норми.

Готова вугільна продукція включає:

- рядове вугілля (власного видобутку), відвантажене споживачам;

- рядове вугілля (власного видобутку), використане на виробничо-технічні потреби;

- продукти збагачення (брикетування), отримані внаслідок переробки вугілля на збагачувальних (брикетних) фабриках на умовах отримання давальницької сировини;

- продукти збагачення (брикетування), отримані внаслідок переробки вугілля на індивідуальних збагачувальних фабриках (установках) шахт (розрізів).

Готова товарна вугільна продукція - готова вугільна продукція, видобута на вугледобувному підприємстві та/або перероблена на його замовлення та призначена для продажу. До її складу не включається готова вугільна продукція, що використана на виробничо-технічні потреби.

Собівартість готової вугільної продукції - це повна собівартість готової вугільної продукції вугледобувного підприємства, яка включає виробничу собівартість, адміністративні витрати та витрати на збут продукції.

Собівартість готової товарної вугільної продукції - собівартість готової вугільної продукції за виключенням собівартості вугільної продукції власного видобутку, спожитої на виробничо-технічні потреби шахти (розрізу).

Виробнича собівартість готової вугільної продукції на шахтах (розрізах) складається з прямих і загальновиробничих витрат, пов'язаних з використанням у процесі видобутку вугілля та його збагачення (брикетування) на індивідуальних фабриках (установках) основних засобів, матеріалів, палива, електроенергії, праці та інших витрат. При переробці вугілля на збагачувальних (брикетних) фабриках у вигляді давальницької сировини до витрат, пов'язаних з видобутком вугілля, додаються вартість послуг фабрик з переробки рядового вугілля та витрати з доставки його від шахти (розрізу) до фабрики.

Адміністративні витрати - це витрати на утримання апарату управління вугледобувного підприємства та шахт (розрізів) - відокремлених структурних підрозділів, податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут - це оплата послуг, пов'язаних із збутом (реалізацією) вугільної продукції, витрати на транспортування продукції до станції відправлення Укрзалізниці на внутрішньому ринку і до кордону України при постачанні на експорт, інші витрати.

Адміністративні витрати та витрати на збут продукції визначаються шляхом розробки кошторису за статтями витрат підприємства.

Прогнозний показник - показник, що розраховується на прогнозований період.

Основою для визначення техніко-економічних показників є річна програма розвитку гірничих робіт підприємства з видобутку вугілля. Програма розвитку гірничих робіт визначає виробничий потенціал кожного підприємства, який стимулюватиме видобуток якісного вугілля із найменшими показниками зольності.

Виробничий потенціал відображає гірничо-геологічні, технічні та господарсько-економічні умови функціонування вугледобувного підприємства та містить:

1. Природний потенціал - наявність балансових і промислових запасів вугілля з певним рівнем якості та напрямами використання. Природний потенціал характеризується такими показниками:

1.1. Балансові запаси вугілля, у тому числі промислові;

1.2. Якість, рівень зольності видобутого вугілля;

1.3. Напрями використання:

- марочна приналежність;

- споживче призначення (енергетичне, коксівне).

2. Технологічний потенціал - наявність умов і ресурсів, що дозволяють з мінімальними витратами вийняти запаси вугілля з надр та переробити їх до стадії готової продукції. Оскільки технологія ведення гірничих робіт визначається гірничо-геологічними умовами залягання корисних копалин, технологічний потенціал підприємства характеризується такими основними показниками:

2.1. Глибина розробки пластів;

2.2. Кут падіння;

2.3. Кількість пластів, що розробляється;

2.4. Середньодинамічна потужність пластів;

2.5. Категорійність шахт за викидонебезпечністю газу (метану), пилу;

2.6. Категорійність шахт за самозапаленням та гірничими ударами;

2.7. Продуктивність пластів;

2.8. Довжина гірничих виробок, що підтримуються та ін.

3. Технічний потенціал - технічна забезпеченість виробничого процесу найбільш прогресивними засобами праці. Основні показники, якими характеризується технічний потенціал є:

3.1. Кількість очисних вибоїв, що знаходяться в роботі, у тому числі комплексно-механізованих;

3.2. Кількість лав, які будуть відпрацьовані у наступному році, у тому числі комплексно-механізованих;

3.3. Кількість лав, що необхідно підготувати та ввести в дію у наступному за звітним році, у тому числі комплексно-механізованих;

3.4. Наявність та відсоток використання обладнання та ін.

4. Організаційний потенціал - наявність просторових і часових умов для забезпечення взаємодії елементів виробничого процесу, які залежать від параметрів та рівня використання природного, технологічного та технічного потенціалу підприємства. Основні характеристики організаційного потенціалу:

- навантаження на очисні вибої;

- оснащення робочих місць засобами праці;

- рівень механізації виробництва та ін.

Соціально-економічний потенціал - це наявність соціальних та економічних умов для отримання максимального ефекту від використання природних, трудових, матеріальних та інших ресурсів та який знаходиться під впливом багатьох чинників внутрішніх (визначених виробничим, організаційним та технологічним потенціалами) та зовнішніх (демографічної структури, умов праці, укомплектованості промислово-виробничого персоналу, рівня мінімальної та середньої заробітної плати, продуктивності праці та ін.).

Виробничою та технічною службами на підставі оцінки виробничого потенціалу, при розгляді програм розвитку гірничих робіт на наступний рік, встановлюється прогнозний обсяг з видобутку рядового вугілля з визначенням норми якості по кожній шахті.