З метою підвищення якості підготовки Міністерством екології та природних ресурсів України проектів нормативно-правових актів,

1. Затвердити Методичні рекомендації з підготовки та оформлення проектів нормативно-правових актів та дотримання правил нормопроектувальної техніки для структурних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів, що додаються.

2. Юридичному департаменту (Роменський Д.В.) довести цей наказ до відома керівників структурних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів.

3. Керівникам структурних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів:

довести цей наказ до відома спеціалістів, що приймають участь в підготовці проектів нормативно-правових актів, та забезпечити врахування його в роботі;

забезпечувати у подальшій роботі доведення цього наказу до відома новопризначених спеціалістів Міністерства, що відповідно до посадових обов'язків беруть участь у підготовці та оформленні проектів нормативно-правових актів або виконують завдання на окремих стадіях нормотворчої діяльності.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Метою цих Методичних рекомендацій є встановлення єдиних вимог до підготовки та оформлення проектів нормативно-правових актів, процедури їх розробки та розгляду відповідними суб'єктами.

Методичні рекомендації призначені для використання в роботі посадовими особами Міністерства, які відповідальні за підготовку, оформлення проектів нормативно-правових актів або виконують завдання на окремих стадіях нормотворчої діяльності.

Загальні методичні рекомендації щодо підготовки наказів та інших нормативно-правових актів наводяться в розділі II Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції та проведення їх державної реєстрації (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N 34/5.

Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:

повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмета правового регулювання;

повинен бути чітким, конкретним і зрозумілим;

не повинен дублювати приписів інших нормативно-правових актів;

не повинен містити суперечливих нормативних приписів.

Накази

Однією з форм реалізації розпорядчої діяльності є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законодавчими актами та положеннями.

Зокрема, наказ виготовляється на бланку та повинен мати обов'язкові реквізити й стабільний порядок їх розміщення:

1) найменування суб'єкта нормотворення;

2) назву виду документа;

3) дату і номер;

4) структурні складові;

5) підпис;

6) візи.

Дата і номер наказу

Датою наказу є дата його підписання, яка проставляється у лівій верхній частині бланка і оформляється цифровим способом. Елементи дати наводяться арабськими цифрами в один рядок у послідовності: число, місяць, рік.

Приклад

03.11.2006 або 30.05.2007.

Номер наказу проставляється у правому верхньому куті.

Під ним залишають вільне місце для напису про державну реєстрацію (6 х 10 см) відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Приклад

Структурні складові наказу

Наказ містить такі структурні складові:

а) заголовок;

б) преамбулу;

в) нормативний корпус:

положення щодо сфери застосування (за потреби);

загальні та спеціальні нормативні приписи;

способи реалізації нормативних приписів;

карно-правові положення (за потреби);

г) корелятивні зміни (за потреби);

ґ) форму оприлюднення (за потреби);

д) положення про набрання чинності;

е) додатки (за потреби).

Структурні одиниці наказу

Наказ може містити такі структурні одиниці:

пункти;

підпункти;

абзаци.

Структурні одиниці наказу починаються з абзацу і повинні мати:

пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою або українськими літерами з дужкою.

Приклад

1.1.1., 1.2.1;

а), б), в).

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця наказу (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

Наказ та додатки до нього повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

Заголовок

Заголовок наказу повинен бути лаконічним і стислим та:

указувати на предмет правового регулювання;

відповідати на питання "про що?";

розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа.

Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений.

Приклад

"Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів".

Наказ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).

Преамбула

Наказ повинен містити преамбулу - вступну частину, яка:

містить посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта;

дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття акта;

підлягає врахуванню при роз'ясненні та застосуванні нормативно-правового акта.

Приклад

"Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 N 518 "Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298"

НАКАЗУЮ:

..."

Преамбула не може містити нормативних приписів і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.

Додатки

До наказу можуть бути додані:

додатки, що вводяться в дію наказом і позначаються грифом "Додаток", - це переліки актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо;

додатки, що затверджуються наказом і позначаються грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО", - це нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила тощо, які становлять невід'ємну частину наказу, якими затверджені, і мають однакову з ним юридичну силу); зміни до нормативно-правових актів.

За наявності кількох додатків, що позначаються словом "Додаток", на них вказуються порядкові номери. Знак "N " перед цифровим позначенням не ставиться. Наприклад: Додаток 1, Додаток 2 тощо. Якщо обсяг додатка перевищує одну сторінку, то на кожній наступній сторінці додатка (угорі праворуч) слід зазначати слова "Продовження додатка 1 (або 2, 3...)".

Додаток, що вводиться в дію наказом

Додаток, що вводиться в дію наказом, розміщується на стандартних аркушах, містить посилання на дату і номер цього розпорядчого документа. Відмітка до додатка розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:

Приклад

Додаток, що вводиться в дію наказом, підписується керівником структурного підрозділу Міністерства на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

Підпис

Наказ Міністерства підписується Міністром, а у разі його відсутності - заступником Міністра, що виконує його обов'язки.

Вимоги до наказу про внесення змін

Зміни до наказу формулюються виключно у наказі. При цьому у відповідному пункті наказу зазначаються найменування суб'єкта нормотворення наказу, до якого вносяться зміни, дата і номер його прийняття, його заголовок, дата і номер державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і після двокрапки в лапках викладається текст змін.

Приклад

"Внести до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.10.2005 N 385 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій та установ природно-заповідного фонду, наукових та науково-дослідних установ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2005 за N 1347/11627 (зі змінами), такі зміни:

1. ...".

Прийняття спільних нормативно-правових актів

Нормативно-правовий акт може бути прийнятий спільно декількома суб'єктами нормотворення або одним із них за узгодженням з іншими.

Нормативно-правовий акт уважається прийнятим спільно, якщо він підписаний керівниками декількох суб'єктів нормотворення.

Спільний наказ викладається на стандартному аркуші, у верхній частині якого розміщується малий Державний Герб України, нижче - на одному рівні найменування суб'єктів нормотворення, що приймають нормативно-правовий акт.

Спільний наказ приймається за однією датою. Номер спільного наказу складається з номерів, присвоєних суботами нормотворення, проставлених через дріб у відповідній послідовності.

При підписанні наказу кількома особами з однаковими посадами їх підписи розміщуються на одному рівні і засвідчуються печаткою.

У разі якщо спільний нормативно-правовий акт приймається суб'єктами нормотворення, які мають різні види розпорядчих документів, кількість розпорядчих документів має відповідати кількості суб'єктів нормотворення, при цьому такі розпорядчі документи повинні мати одну дату та однаковий заголовок.

Зовнішнє погодження

У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами.

Зовнішнє погодження нормативно-правового акта оформляється грифом, який ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього аркуша розпорядчого документа, і включає в себе слово "ПОГОДЖЕНО", найменування посади особи, якою погоджується проект документа (ураховуючи найменування органу), підпис, ініціали, прізвище та дату погодження, а також засвідчення печаткою.

Зовнішнє погодження може оформлюватися шляхом складання "Аркуша погодження", про що робиться відмітка в самому документі на місці грифа "ПОГОДЖЕНО", наприклад: "Аркуш погодження додається". Це доцільно, коли проект нормативно-правового акта погоджується відразу кількома зацікавленими органами.

Обов'язкове погодження

При погодженні слід ураховувати необхідність:

1. Погодження у встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" порядку із спеціально уповноваженим органом проектів регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади відповідно до частини першої ст. 21 цього Закону.

2. Погодження суб'єктами державного фінансового моніторингу зі спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу будь-яких нормативних документи, що стосуються питань, пов'язаних з виконанням вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (частина друга статті 10 цього Закону) .

3. Погодження нормативно-правових актів з Антимонопольним комітетом України у випадках, передбачених пунктом 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 N 4-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.94 за N 78/287 (із змінами).

4. Забезпечення розгляду проектів нормативно-правових актів, які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, органами виконавчої влади з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок (частина третя статті 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності") .

5. Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці (частина перша статті 28 Закону України "Про охорону праці") .

Нормативно-правові акти, що затверджуються наказами

Структурні складові

Нормативно-правовий акт, затверджений наказом, містить такі структурні складові:

а) заголовок;

б) визначення термінів (за потреби);

в) нормативний корпус:

положення щодо сфери застосування;

загальні та спеціальні нормативні приписи;

способи реалізації нормативних приписів;

карно-правові положення (за потреби),

г) прикінцеві положення (за потреби),

ґ) додатки (за потреби).

Заголовок

Заголовок нормативно-правового акта, затвердженого наказом, повинен бути:

лаконічним;

стислим;

указувати на предмет правового регулювання;

відповідати заголовку, сформульованому у відповідній структурній одиниці розпорядчого документа, що його затверджує.

Нормативно-правовий акт не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта.

Визначення термінів

Нормативно-правовий акт повинен включати визначення термінів лише в разі необхідності.

Визначення термінів не можуть містити нормативних приписів.

Структурна складова нормативно-правового акта, яка містить у собі визначення термінів, розміщується після заголовка. Визначення термінів наводяться в алфавітному порядку і в називному відмінку. Зміни до такої структурної складової у вигляді доповнень новими термінами вносяться із збереженням алфавітного порядку.

Приклад

"У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

відчуження тварин - передача права власності на тварин юридичним та фізичним особам за процедурами та у спосіб, що незаборонені чинним законодавством;

власник дикої тварини - фізична або юридична особа, яка на відповідній правовій підставі має у власності дику тварину;

гібридизація - природне чи штучне з'єднання генетичного матеріалу диких тварин різних видів;

..."

Терміни мають відповідати нормам ділового мовлення і не повинні суперечити їх загальновживаному значенню.

Спеціальні терміни, необхідні для врегулювання конкретного виду суспільних відносин, використовуються у нормативно-правовому акті тільки в тому розумінні, у якому вони вживаються в даній спеціальній сфері.

Зміст термінів, які використовуються у нормативно-правовому акті, не повинен відрізнятися від їх змісту, визначеного в Конституції та законах України, актах Президента України та Кабінету Міністрів України, що регулюють відповідну сферу.

Можливе посилання на пояснення термінів, визначених в інших нормативно-правових актах.

Приклад

"У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Структурні одиниці

Нормативно-правовий акт, затверджений наказом, може містити такі структурні одиниці:

розділи;

глави;

пункти;

підпункти;

абзаци.

Основною, первинною структурною одиницею нормативно-правового акта є пункт.

Пункт може містити підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують і розвивають пункт.

Пункти нормативно-правового акта можуть об'єднуватися в глави - самостійні відокремлені частини предмета правового регулювання. Глави, пов'язані за змістом і предметом правового регулювання, можуть об'єднуватися в розділи.

Структурні одиниці нормативно-правового акта повинні мати:

розділи і глави - короткий, чітко сформульований заголовок;

розділи - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається римськими цифрами з крапками;

глави - наскрізну в межах розділу порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

пункти - наскрізну в межах глави (розділу) порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками, і починаються з абзацу;

підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою і починаються з абзацу.

Приклад

1.1.1, 1.2.1;

а), б), в).

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

У тексті нормативно-правового акта посилання на номери розділів, глав, статей, пунктів нормативно-правового акта зазначаються цифрами, номери частин статей і абзаців - словами, номери підпунктів - цифрами або літерами в лапках.

Нормативно-правові акти, затверджені наказом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

Приклад

"згідно з розділом III", "у статті 25", "пунктом 5", "частина перша статті 7", "в абзаці шостому підпункту "б" пункту 13", "підпункт 4.23 пункту 4 глави 2 розділу V".

Кожна структурна одиниця нормативно-правового акта (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

Не допускається розміщення у розділі однієї глави, у главі - одного пункту, у пункті - одного підпункту.

Не дозволяється в межах однієї структурної одиниці нормативно-правового акта групувати нормативні приписи під проміжними назвами.

Структурні одиниці, які дублюються або не мають смислового навантаження, у нормативно-правовому акті не допускаються.

Текст нормативно-правового акта

Затверджений наказом нормативно-правовий акт розміщується на стандартних аркушах, без оформлення титульного аркуша та змісту. У правому верхньому куті першого аркуша нормативно-правового акта розміщується гриф за такою формою:

Приклад

Під грифом необхідно залишити вільне місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта (6 х 10 см).

Приклад

Нормативно-правові акти, затверджені наказом, додаються у послідовності, у якій вони затверджені у розпорядчому документі.

Текст нормативно-правового акта повинен відповідати нормативам державної мови, не повинні вживатися звороти розмовної мови та її експресивних форм, нечіткі словосполучення, загальні міркування, гасла, заклики.

Положення нормативно-правового акта мають бути викладені однозначно і не допускати різного тлумачення.

Одне й те саме слово не може вживатися для виразу різних понять. Різні слова не можуть вживатися для виразу одного й того самого поняття. Уживання синонімів для виразу одного й того самого поняття слід уникати. Не повинні вживатися іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові. Абревіатури (крім загальновживаних) та позначення допускаються тільки після наведення повних назв чи відповідних пояснень.

У тексті нормативно-правових актів наводяться повні найменування державних органів або їх офіційні скорочення, зазначені в законодавчих актах, положеннях.

Дати в тексті нормативно-правового акта оформляються цифровим або словесно-цифровим способом відповідно до вимог Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153 (із змінами) (далі - Примірна інструкція).

Мовні конструкції в тексті нормативно-правового акта викладаються, як правило, в активній формі, яка є необхідною для покладення обов'язку або надання повноваження.

Нормативно-правовий акт викладається в теперішньому часі. Майбутній та минулий часи застосовуються лише тоді, коли необхідно зробити часове співвідношення між двома подіями.

Відсильні приписи

Відсилання у нормативно-правовому акті до його окремих положень, а також до інших нормативно-правових актів, їх окремих положень застосовуються у разі, якщо необхідно підкреслити взаємний зв'язок нормативних приписів або уникнути дублювань.

Відсилання можуть бути до нормативно-правового акта в цілому або до його структурних одиниць. Не допускається відсилання до нормативного припису, який, у свою чергу, відсилає до іншого нормативного припису.

Вказівка на нормативно-правовий акт або його окремі положення в цьому самому акті застосовується з використанням указівного займенника "цей" та виду нормативно-правового акта з великої літери.

Приклад

це Положення, ця Інструкція, пункт 2 глави 1 цих Правил.

Відсилання до "попередньої" чи "наступної" структурної одиниці нормативно-правового акта не допускаються.

У разі відсилання до іншого нормативно-правового акта зазначаються вид акта, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття (крім законів), заголовок, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дата і номер його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При посиланні на закон зазначається тільки його заголовок (крім законів про внесення змін).

У разі викладення нормативно-правового акта в новій редакції, посилання робиться на його першу редакцію із зазначенням у дужках нової редакції, а заголовок нормативно-правового акта наводиться в новій редакції.

Посилання в нормативно-правовому акті, що подається на державну реєстрацію, на нормативно-правовий акт Міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, іншого органу, акти якого підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, що не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, не допускається.

Примітки

Бажано уникати включення до нормативно-правових актів приміток.

Примітки допускаються, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта.

Примітки не повинні містити нормативних приписів.

Додаток

До нормативно-правового акта, затвердженого наказом, можуть бути додані додатки, що пояснюють або доповнюють його зміст і позначаються грифом "Додаток". Про наявність додатків зазначається у відповідних структурних одиницях нормативно-правового акта, наприклад, за такою формою: "згідно з додатком", "межі заказників (додатки 1 - 4)", "зразок розрахунку наводиться у додатку 2".

Назва додатка в тексті нормативно-правового акта повинна дослівно відповідати назві самого додатка.

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого наказом, оформляються на стандартних аркушах. Відмітка до додатка уключає номер додатка та заголовок нормативно-правового акта і розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:

Приклад

У разі наведення в додатку таблиці, що розміщується на декількох аркушах, на кожному аркуші, крім першого, у правому верхньому куті повинні розміщуватись напис "Продовження таблиці" та її номер. Знак "N" при цьому не ставиться.

За наявності кількох додатків, що позначаються словом "Додаток", на них вказуються порядкові номери. Знак "N" перед цифровим позначенням не ставиться.

Приклад

Додаток 1, Додаток 2 тощо.

Якщо обсяг додатка перевищує одну сторінку, то на кожній наступній сторінці додатка (угорі праворуч) слід зазначати слова "Продовження додатка 1 (або 2, 3...)".

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого наказом, не підписуються.

Підпис

Нормативно-правовий акт, затверджений наказом, підписується керівником структурного підрозділу Міністерства на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

Вимоги до нормативно-правового акта про внесення змін

Унесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється Міністерством або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законодавством.

Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим Міністерством. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законодавством порядку.

Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:

заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;

нову редакцію розділів, глав, пунктів, підпунктів, абзаців, речень;

доповнення розділами, главами, пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

Зміни вносяться до основного нормативно-правового акта, а не до акта про внесення змін до нього.

Унесення зміни до нормативно-правового акта про внесення змін є можливим у виняткових випадках. У такому разі зміни вносяться тільки до пункту наказу, який стосується порядку набрання ним чинності, зокрема якщо необхідно змінити термін набрання актом чинності.

Зміни до нормативно-правового акта, затвердженого наказом, оформлюються також наказом.

У разі внесення змін до заголовка нормативно-правового акта, затвердженого наказом, відповідні зміни повинні бути внесені також до заголовка та тексту наказу.

У разі внесення змін до кількох структурних одиниць нормативно-правового акта вони об'єднуються в один пункт з таким формулюванням: "Унести до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття та державної реєстрації у Міністерстві юстиції України) такі зміни".

При внесенні змін до кількох нормативно-правових актів вони наводяться в хронологічному порядку.

У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок) до наказу окремо додається текст змін. При цьому на окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф "ЗАТВЕРДЖЕНО", під яким залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщується заголовок та текст змін, а в наказі дається таке формулювання: "Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), що додаються".

Приклад

ЗМІНИ до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі

(текст змін)

У разі внесення до нормативно-правового акта (структурної одиниці) змін, що за обсягом становлять більше половини тексту або істотно впливають на зміст, акт (структурну одиницю) доцільно викласти в новій редакції.

При викладенні нормативно-правового акта в новій редакції в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Унести зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), виклавши його в новій редакції, що додається".

У грифі "ЗАТВЕРДЖЕНО" дається посилання на дату і номер наказу, яким було затверджено первинний акт, та зазначається, що акт наведено в редакції наказу, яким вона затверджується, за такою формою:

Приклад

Якщо додаток до наказу, який вводиться ним у дію, викладено в новій редакції, відмітка до нього оформлюється за такою формою:

Приклад

Якщо в новій редакції викладається додаток до нормативно-правового акта, затвердженого наказом (правила, положення, інструкції тощо), то відмітка до нього оформляється за формою, наведеною в пункті 2.19 цього розділу.

У разі коли зміни вносяться до нормативно-правового акта, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до тексту його оновленої редакції з посиланням на наказ, яким затверджено першу редакцію, із зазначенням дати та номера державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, а в дужках вказується наказ, яким затверджено нову редакцію, без реквізитів державної реєстрації. Посилання на попередні редакції оновленого нормативно-правового акта не робляться.

Нумерація змін

У разі доповнення нормативно-правового акта новими структурними одиницями або виключення з нормативно-правового акта структурних одиниць поточна нумерація його структурних одиниць відповідно змінюється.

Приклад

"у пункті 5 абзац другий виключити. У зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий уважати відповідно абзацами другим - четвертим;

доповнити пункт 6 після абзацу першого новим абзацом такого змісту: "...".

У зв'язку з цим абзаци другий і третій уважати відповідно абзацами третім і четвертим".

При цьому наступні структурні одиниці нормативно-правового акта позначаються з урахуванням доповнення або виключення.

Не допускається визнання такими, що втратили чинність, структурних одиниць нормативно-правового акта, затвердженого наказом, та додатків до нього.

У разі доповнення нормативно-правового акта новою структурною одиницею з посиланням на новий додаток або виключення з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка містить посилання на відповідний додаток, нумерація додатків та відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта змінюються.

Приклад

"Доповнити Положення новим додатком 19 (додається). У зв'язку з цим додатки 19-34 уважати відповідно додатками 20-35. У тексті Положення посилання на додатки 19 - 34 замінити посиланнями відповідно на додатки 20-35".

При внесенні змін до пункту (підпункту), який налічує декілька абзаців (речень), слід обов'язково вказувати місце розташування цих змін.

Приклад

"пункт 5 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту".

Якщо абзац, яким доповнюється пункт, є останнім, його номер не зазначається.

Приклад

"пункт 7 доповнити новим абзацом такого змісту".

У разі необхідності внесення доповнення або уточнення нормативного припису можлива заміна однієї структурної одиниці кількома.

Приклад

"підпункт "б" пункту 4 замінити двома новими підпунктами такого змісту"; "підпункт 1.2 пункту 7 замінити двома новими підпунктами такого змісту".

Одноманітні зміни в усьому тексті нормативно-правового акта слід об'єднувати і розташовувати наприкінці нормативно-правового акта.

Приклад

"У тексті Інструкції слова "земельних ділянок лісового фонду" замінити словами "земельних лісових ділянок".

Втрата чинності нормативно-правового акта в зв'язку з прийняттям нового або визнанням його таким, що втратив чинність

У зв'язку з прийняттям суб'єктом нормотворення нормативно-правового акта підлягають визнанню такими, що втратили чинність, усі раніше прийняті ним нормативно-правові акти, якщо вони суперечать уключеним до нового акта нормативним приписам, виявилися такими, що поглинуті ним або фактично втратили своє значення.

Перелік таких нормативно-правових актів повинен міститися в окремому пункті наказу, яким затверджено новий нормативно-правовий акт, або оформлятися додатком до такого наказу.

Нормативно-правові акти тимчасового характеру, строк дії яких минув, до переліку не включаються. Якщо віднесення нормативно-правового акта до такої категорії викликає сумнів, він уключається до переліку актів, що втратили чинність.

Разом з нормативно-правовим актом, який визнається таким, що втратив чинність, визнаються такими, що втратили чинність, усі нормативно-правові акти, якими до нього внесено зміни.

У переліках нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, акти розміщуються в хронологічному порядку.

Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність.

У разі необхідності визнання таким, що втратив чинність, нормативно-правового акта, затвердженого наказом, та за відсутності у такому наказі інших необхідних нормативних приписів, визнається таким, що втратив чинність, весь наказ. Якщо наказ містить інші нормативні приписи, що продовжують застосовуватись, визнається такою, що втратила чинність, структурна одиниця наказу про затвердження нормативно-правового акта, що втрачає чинність.

Питання підготовки актів Кабінету Міністрів регулюються такими нормативно-правовими актами:

Регламент Кабінету Міністрів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 18.07.2007 N 950 (із змінами);

Правила підготовки актів Кабінету Міністрів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 N 870.

Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950 (далі - Регламент Кабінету Міністрів України), акти Кабінету Міністрів України видаються у формі постанов та розпоряджень.

Акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов.

Акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

Проекти постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України готуються, зокрема, відповідно до Правил підготовки актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 N 870 (із змінами).

Проекти актів Кабінету Міністрів, що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України, готуються відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України".

Проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. N 308.

Зокрема, вищезазначені Правила визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та технікочюридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

Відповідно до зазначених Правил, під час підготовки тексту проекту акта Кабінету Міністрів України (далі - проект акта) слід дотримуватися таких принципів:

1) логічна послідовність (зв'язок усіх компонентів проекту акта, чітко виявлені причинно-наслідкові зв'язки між повідомлюваними діями (фактами) - як у межах одного речення, так і в межах усього акта);

2) належна ясність викладу, точність опису (правильний та професійно грамотний добір слів і термінів, точність, лаконічність і водночас доступність мови актів);

3) свобода від суперечностей (неприпустимість в актах суперечностей смислового плану, неузгодженості наведених в тексті норм одна з однією або їх взаємовиключення, використання розмовної лексики, русизмів, вузькогалузевих професіоналізмів);

4) лаконічність (попереднє обдумування змісту проекту акта, складення плану, оптимальна заміна складних речень простими, уникання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів в значній кількості);

5) правильність компонування проекту акта (зайняття кожним аспектом порушеного питання певного місця в логічній структурі проекту акта, запобігання розтягнутості, великого вступу, складних мотивувань, повторів);

6) нормативність мовних засобів офіційно-ділового стилю (дотримання сучасних правописних норм, вживання слів (термінів) у значеннях, закріплених за ними словником).

Не допускається у проектах актів повтор нормативних положень, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів України.

Проект акта повинен відповідати таким вимогам:

1. Логічна послідовність викладу.

2. Взаємозв'язок нормативних положень.

3. Відсутність суперечностей у тексті проекту акта, узгодженість його положень з актами законодавства.

4. Оптимальна стислість викладу нормативних положень.

5. Доступність для розуміння.

6. Точність та уніфікованість термінології, дотримання мовних норм.

7. Зменшення до мінімуму кількості актів з одного питання.

Загальна процедура розробки

Підготовка проектів актів Кабінету Міністрів здійснюється відповідно до своєї компетенції Міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.

Міністерство екології та природних ресурсів (далі - Міністерство) як головний розробник зобов'язане погодити проект акта Кабінету Міністрів з усіма заінтересованими органами, а також з Мінфіном та Мінекономіки (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань). Проект акта Кабінету Міністрів щодо використання бюджетних коштів, інших фінансових ресурсів держави та державного майна погоджується з Державною фінансовою інспекцією.

Міністерство організовує, спрямовує і координує роботу заінтересованих органів з підготовки проекту акта Кабінету Міністрів, вживає вичерпних заходів для врегулювання розбіжностей та проводить узгоджувальні процедури (консультації, наради, робочі зустрічі тощо).

Міністерство під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, в обов'язковому порядку надсилає його уповноваженому представнику від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженому представнику від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

Для здійснення підготовки проекту акта Кабінету Міністрів Міністерство може утворити робочу групу.

З особливо важливих та складних питань загальнодержавного значення за пропозицією Міністерства робочу групу може утворити Кабінет Міністрів.

У разі утворення робочої групи визначається відповідальний орган виконавчої влади, який забезпечує підготовку та внесення проекту акта до Кабінету Міністрів з дотриманням вимог, встановлених Регламентом Кабінету Міністрів для головного розробника.

Під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів аналізується стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проекту, визначається предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання, передбачаються правила і процедури, які, зокрема, унеможливлювали б вчинення корупційних правопорушень, а також робиться прогноз результатів реалізації акта та визначаються критерії (показники), за якими оцінюватиметься ефективність його впровадження.

Якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів або може призвести до втрати доходів, Міністерство проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки за Методикою проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 21.03.2008 N 428.

Підготовка проектів постанов Кабінету Міністрів України

Проект постанови Кабінету Міністрів України (далі - проект постанови) готується у разі:

затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;

затвердження, прийняття або приєднання до міжнародних договорів;

внесення змін до тексту постанов Кабінету Міністрів України, затверджених ними положень або інших нормативно-правових актів;

визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України, або їх скасування.

Перед початком підготовки проекту постанови засовується, чи належить питання, яке передбачається врегулювати, до компетенції Кабінету Міністрів України.

У процесі роботи над проектом постанови проводиться аналіз положень Конституції і законів України, актів Президента України, які стосуються предмета його врегулювання, вивчаються акти Кабінету Міністрів України, що регулюють певні питання у відповідній сфері суспільних відносин, і практика їх застосування, наукова література, матеріали друкованих засобів масової інформації, а також результати соціологічних та інших досліджень (у разі їх проведення).

Проект постанови складається з:

1. Назви.

2. Вступної частини.

3. Постановляючої частини.

4. Додатків (у разі потреби).

Назва

Назва проекту постанови повинна бути лаконічна та відображати основний зміст акта.

Вступна частина:

стисло визначається мета прийняття та/або зазначається акт законодавства, відповідно до якого чи на виконання якого постанова приймається;

зазначається: "Кабінет Міністрів України постановляє:".

Приклад:

"З метою виконання вимог статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє: ..."

Постановляюча частина повинна містити:

1) нормативні положення;

2) конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері;

3) умови та порядок дії інших постанов (окремих норм);

4) посилання на додатки (у разі їх наявності);

5) норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.

Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності:

1) пункти, що містять нормативні положення;

2) пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність;

3) пункти, що містять окремі доручення;

4) пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.

Якщо постанови або розпорядження (окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік, що оформляється, як правило, на окремому аркуші у хронологічному порядку прийняття актів з посиланням на джерело їх опублікування за таким зразком:

Завдання, план (комплекс) заходів (дій) оформляються в основному додатком до проекту постанови. За кожним завданням (заходом) визначаються строк та відповідальний за виконання орган (органи) виконавчої влади.

Пункти і підпункти постанови нумеруються арабськими цифрами (підпункти - з дужкою).

Проект постанови не повинен за змістом виходити за межі предмета його правового регулювання і містити значну кількість винятків із загальних правил.

Підготовка проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - проект розпорядження) готується з таких оперативних питань:

схвалення програми, плану заходів, концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;

утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;

виділення коштів резервного фонду державного бюджету;

делегування повноважень Кабінету Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади;

передачі майна;

кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.

Проект розпорядження складається з:

1. Назви;

2. Змісту;

3. Додатка (у разі потреби).

Проект розпорядження має містити вимогу щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додаток) та розробляється з дотриманням правил, установлених для підготовки проекту постанови.

Вимоги до проектів положень та інших нормативно-правових актів, що затверджуються постановою Кабінету Міністрів

Назва і термінологія

назва проекту документа повинна бути стисла та відповідати його змісту;

визначення термінів обов'язкове, якщо вони часто вживаються. В термінах не повинні міститися нормативні положення. У разі коли термін визначено у законі або акті Президента України, в проекті документа з метою усунення дублювання можливе посилання на відповідний закон або акт Президента України.

Приклад:

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про природно-заповідний фонд".

Терміни визначаються за нормами ділового мовлення.

Пункт, у якому визначаються терміни, розміщується після пункту, в якому визначається коло питань, що є предметом правового регулювання. Терміни наводяться в алфавітному порядку та в іменниковій формі.

Структура проекту

Великий за обсягом документ поділяється на розділи (підрозділи) лише тоді, коли є можливість згрупувати пункти у цілісний блок питань, що становлять предмет правового регулювання документа;

назва розділів повинна бути конкретна і стисла. Розділи можуть нумеруватися за наявності в них підрозділів, які не нумеруються;

пункт є базовим елементом проекту документа. Пункти повинні бути настільки стислими, наскільки це не може зашкодити чіткості і зрозумілості викладу. У разі внесення змін до документа для нумерації пунктів використовуються цифри з надрядковим значком;

спочатку викладаються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання, а далі норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того чи іншого аспекту правового регулювання, і додаткові положення, що стосуються всіх або деяких питань предмета регулювання. Нормативні положення загального характеру об'єднуються в розділ "Загальна частина". В окремі розділи об'єднуються нормативні положення, що стосуються одного цілісного блоку питань, що становлять предмет правового регулювання проекту документа;

нормативні положення повинні бути доступні для розуміння та застосування і не повинні містити зайву деталізацію. Кожне нормативне положення формулюється таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії. Якщо проект документа (окремі норми) приймаються з обмеженим строком дії, це обов'язково зазначається у тексті проекту постанови, якою затверджується документ;

у разі посилання на інші акти Кабінету Міністрів України зазначаються дата їх прийняття, номер, назва та джерела офіційного опублікування;

в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Стиль і виклад

Текст проекту документа викладається з дотриманням норм сучасної української мови, з використанням дієслів у теперішньому часі. Майбутній та минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно наголосити на часовому співвідношенні двох подій;

різні слова не можуть вживатися для визначення одного поняття. Одне і те ж слово не може вживатися для визначення різних понять. Вживання синонімів не допускається;

слова, що вживаються в однині, стосуються множини, і слова, вжиті в множині, стосуються однини;

якщо в тексті проекту документа є посилання на статті, частини, пункти, підпункти та абзаци статей законів або указів Президента України, номери статей, пунктів, підпунктів (коли вони зазначені цифрами) пишуться цифрами, а частин статей, абзаців - словами.

Приклад:

У другому реченні абзацу третього пункту 3;

У частині першій статті 4 Закону України "Про екологічну експертизу".

У тексті проектів вживаються повні офіційні найменування органів державної влади, підприємств, установ та організацій, а в тексті документів, що затверджуються постановами і розпорядженнями, та додатків - скорочені. Слово "України" у найменуваннях центральних органів виконавчої влади не зазначається;

застосовуються лише широковживані слова іноземного походження. Перевага повинна надаватися українським відповідникам певного поняття;

текст проекту документа не повинен бути перевантажений умовними скороченнями (зокрема абревіатурами). Допускається вживання усталених (узаконених) скорочень;

слід уникати вживання недоречних словосполучень.

Посилання

посилання на попередній чи наступний пункт документа застосовується лише у виняткових випадках. У разі посилання на акт Кабінету Міністрів України необхідно зазначати джерело його опублікування. Посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, який визнано таким, що втратив чинність, а також на норми документа, яке містить інше посилання, слід уникати;

посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, робиться із зазначенням його повної назви, без зазначення "цього Положення" або "цього пункту", за винятком випадків, коли таке уточнення необхідне для того, щоб не допустити плутанини у разі посилання на інший нормативно-правовий акт.

Заголовки до розділів (підрозділів)

Назва заголовка розділу (підрозділу) повинна бути стисла та описова, без деталізації змісту, але з використанням ключових слів.

Додатки

Додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами. На кожній наступній сторінці зазначається "Продовження додатка" і проставляється відповідна цифра. Сторінки кожного додатка мають свою нумерацію. У кінці під текстом додатка проставляється риска, що свідчить про його закінчення.