Відповідно до вимог пункту 29 Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 106 "Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм", та з метою визначення та обґрунтування оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки

1. Затвердити Методику оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки (далі - Методика), що додається.

2. Робочій групі з реалізації Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки керуватися цією Методикою при підготовці щорічних звітів про результати та ефективність виконання зазначеної Програми.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Цю Методику розроблено з метою визначення та обґрунтування оцінки ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки (далі - Програма).

Під ефективністю слід розуміти абсолютну та порівняльну економічну та соціальну доцільність реалізації програмних заходів.

Очікувальні результати та обґрунтування ефективності виконання програмних заходів визначаються в конкретному, вимірювальному та порівняльному вигляді з економічних, екологічних та соціальних напрямків.

Економічна ефективність програмних заходів у зв'язку із специфікою проблем, що розв'язуються, визначається:

економічною ефективністю зниження ризику або попередження виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС);

прямою економічною ефективністю.

Економічна ефективність програмних заходів, які забезпечують пом'якшення (ліквідацію) наслідків НС, що виникла, оцінюється шляхом порівняння витрат на реалізацію такого програмного заходу з витратами на ліквідацію цієї НС. До заходів із ліквідації належать: використання технічних та матеріальних засобів, організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, лікування та реабілітація постраждалих тощо.

Показником економічної ефективності програмних заходів є обсяг заощаджених коштів, який розраховано як співвідношення суми витрат, необхідних для повної ліквідації наслідків НС та суми витрат на реалізацію програмного заходу (у відсотках), який дозволить запобігти виникненню НС:

Економічна ефективність зниження ризику або попередження виникнення НС визначається, як співвідношення можливих втрат від соціальних, екологічних та економічних наслідків НС і витрат на реалізацію заходу. При цьому необхідно чітко визначити роль саме заходу, який пропонується для скорочення втрат (частіше всього зниження ризику, або попередження НС є результатом реалізації цілого комплексу заходів).

Результати розрахунків економічної ефективності зниження ризику або попередження виникнення НС подаються у вигляді сукупності наступних показників:

розрахункова вартість (величини) недопущених у результаті реалізації програмного заходу економічних втрат;

вартість (розмір) видатків на реалізацію запропонованого програмного заходу;

відношення вартості (розміру) попереджених (недопущених) втрат до вартості (розміру) видатків на реалізацію програмного заходу (у відсотках).

Пряма економічна ефективність програмних заходів визначається як співвідношення економії (прямого ефекту) від реалізації програмного заходу до можливих витрат при реалізації альтернативних заходів. Прямий економічний ефект програмного заходу може виникнути у зв'язку з використанням найбільш вигідних (дешевших) рішень порівняно з тими, що використовуються на цей час, або порівняно з технічними, організаційними і фінансовими рішеннями, які запропоновано в інших програмах, що забезпечують досягнення аналогічного або кращого за показниками результату.

Результати розрахунків прямої економічної ефективності програмних заходів подаються у вигляді сукупності наступних показників:

Екологічні наслідки реалізації програмних заходів оцінюються якісними і кількісними параметрами:

втрати порівняно з попередніми у навколишньому середовищі (природні угіддя);

перелік та обсяги рекультивованих та інших робіт.

Співвідношення цих та інших параметрів за результатами звітного року та попередніх визначають ефективність реалізації Програми в екологічній сфері.

Соціальні наслідки реалізації програмних заходів оцінюються якісними та кількісними параметрами:

гарантований захист та рятування населення від НС;

швидкість ліквідації НС та подій, у першу чергу - пожеж;

зниження соціальної напруженості серед населення у зоні реалізації програмного заходу;

позитивні зміни у демографічній ситуації, стану здоров'я і працездатності населення у зоні реалізації програмного заходу;

перелік та масштаби робіт щодо соціальної реабілітації населення.

Співвідношення цих та інших параметрів за результатами звітного року та попередніх визначають ефективність реалізації Програми в соціальній сфері.