- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства
На виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, затвердженої Законом України від 24.06.2004
N 1869-IV (у редакції Закону України від 11.06.2009
N 1511-VI) ,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства (далі - Методичні рекомендації), що додаються.
2. Управлінню нормотворчої та наукової діяльності (Асадчев О.І.):
2.1. Довести Методичні рекомендації до відома Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів із питань житлово-комунального господарства обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2.2. Розмістити Методичні рекомендації на офіційній веб-сторінці Мінжитлокомунгоспу.
3. Департаменту благоустрою, комунального обслуговування та міського електротранспорту (Ігнатенко О.П.), Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства (Бригадир М.І.), Управлінню теплоенергетики (Шалигайло А.І.), Управлінню житлової політики (Кривобородов О.О.) у межах компетенції інформувати підприємства галузі про Методичні рекомендації.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Міністра відповідно до розподілу обов'язків.
Заступник Міністра, голова комісії з проведення реорганізації Міністерства | С.А.Ласіков |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
з питань
житлово-комунального
господарства України
26.01.2011 N 9
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства
2. Методичні рекомендації визначають механізм взаємодії всіх учасників економічного стимулювання енергозбереження у сфері житлово-комунальних послуг, благоустрою, поводження з побутовими відходами, житлової політики та міського електротранспорту.
3. У цих Методичних рекомендаціях основні терміни вживаються в такому значенні:
підприємства житлово-комунального господарства (далі - підприємства) - суб'єкти господарювання, які виробляють, транспортують, постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з вивезення побутових відходів, перевезення пасажирів міським електричним транспортом (трамвай, тролейбус) та які здійснюють діяльність у сфері благоустрою;
система економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах - система організаційних, технічних, нормативно-правових, інших відносин між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, енергосервісними компаніями, іншими учасниками економічного стимулювання цих підприємств до реалізації енергозберігаючих заходів, яка базується на багатосторонніх договірних засадах;
фонд енергозбереження підприємства - сукупність коштів на спеціальному рахунку, що відкривається підприємством з метою їх накопичення для реалізації енергозберігаючих заходів, передбачених місцевою програмою розвитку житлово-комунального господарства, бізнес-планом підприємства;
енергосервісна компанія - суб'єкт господарювання, що здійснює енергозберігаючі заходи повністю чи частково за рахунок власних, позикових або залучених коштів та забезпечує гарантоване досягнення економії паливно-енергетичних ресурсів і води впродовж терміну реалізації енергозберігаючих заходів;
механізм поновлювального ("револьверного") фінансування енергозберігаючих заходів - механізм багаторазового використання коштів, отриманих від реалізації енергозберігаючих заходів;
економія паливно-енергетичних ресурсів (води) - відносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів (води), що виявляється у зниженні їх питомих витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг нормативної якості. Величина економії визначається по підприємству в цілому або по його окремих структурних підрозділах, а також по устаткуванню.
4. Учасниками економічного стимулювання є місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, енергосервісні компанії, виробники енергоефективного обладнання, фінансові установи тощо, кожен з яких самостійно приймає рішення про участь у економічному стимулюванні реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства.
5. Відносини між учасниками економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах, що передбачені цими Методичними рекомендаціями, ґрунтуються на договірних засадах.
6. Для забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів у сферах, зазначених у пункті 2 Методичних рекомендацій, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть створити місцеву систему економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства, основними завданнями якої є:
концентрація внутрішніх місцевих резервів та залучення інвестицій для фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах;
запровадження державно-приватного партнерства на основі договірних відносин у сфері економічного стимулювання енергозбереження;
запровадження матеріальних стимулів для колективів і окремих працівників підприємств до ефективної діяльності у сфері енергозбереження.
7. Система економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства базується на добровільних угодах між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, енергосервісними компаніями, іншими учасниками економічного стимулювання енергозбереження, у яких має передбачатися відповідно до чинного законодавства України відшкодування збитків у разі невиконання однією із сторін взятих на себе зобов'язань.
8. Місцева система економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах може включати:
Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування, яка діє відповідно до Положення про Спостережну раду з енергозбереження, що розробляється згідно з Примірним Положенням про Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування (додаток 1) та затверджується рішенням органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади;
Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування для фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах, який створюється відповідно до Положення про Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування, що розробляється згідно з Примірним Положенням про Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування (додаток 2) та затверджується рішенням органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади;
Фонд енергозбереження на підприємствах, який створюється відповідно до Положення про Фонд енергозбереження підприємства, що розробляється згідно з Примірним Положенням про Фонд енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства (додаток 3);
Наглядову раду з енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства, яка створюється на підприємствах відповідно до Положення про Наглядову раду з енергозбереження підприємства, що розробляється згідно з Примірним Положенням про Наглядову раду з енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства (додаток 4);
енергосервісні компанії, інших інвесторів, які залучаються до реалізації енергозберігаючих заходів на умовах, що надають підприємствам житлово-комунального господарства переваги перед іншими можливими формами фінансування енергозберігаючих заходів, а саме: інвестують власний капітал в енергозберігаючі заходи та беруть на себе частку витрат на їхню реалізацію; забезпечують та гарантують своїм власним капіталом прибутковість енергозберігаючих заходів; підприємства сплачують вартість обладнання та послуг частинами протягом терміну, обумовленого договором, і виключно за рахунок коштів, вже отриманих від економії паливно-енергетичних ресурсів та води.
9. Конкретні заходи щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах визначаються у плані організаційно-технічних заходів, рекомендації щодо розроблення якого є невід'ємною частиною цих Методичних рекомендацій (додаток 5).
10. Економічне стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства може здійснюватися шляхом:
надання інвесторам, що беруть участь у фінансуванні заходів з енергозбереження на підприємствах, гарантій щодо погашення зобов'язань підприємств за рахунок коштів, накопичених у Фонді енергозбереження органу місцевого самоврядування;
встановлення на період реалізації заходів з енергозбереження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги з урахуванням інвестиційної складової;
матеріального стимулювання колективів та окремих працівників підприємств за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, води, впровадження раціоналізаторських рішень за рахунок заощаджених підприємством коштів;
спрямування коштів місцевих бюджетів на компенсацію відсоткової ставки по кредитах;
впровадження механізму поновлювального ("револьверного") фінансування енергозберігаючих заходів (повернення коштів повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів та води).
11. Джерелами фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства є:
власні кошти підприємств, які спрямовуються на реалізацію заходів з енергозбереження відповідно до програм розвитку підприємств, затверджених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством;
кошти місцевих бюджетів, спрямовані до Фонду енергозбереження органу місцевого самоврядування, Фонду енергозбереження підприємств, на умовах повернення (за принципом зворотної фінансової допомоги) або у вигляді цільового співфінансування конкретних заходів;
інвестиційні кошти та матеріальні ресурси енергосервісних компаній;
заохочувальні кредити виробників енергоефективного обладнання і матеріалів (товарні кредити);
кошти фізичних і юридичних осіб - споживачів житлово-комунальних послуг, залучених на основі окремих угод;
іноземні інвестиції;
банківські кредити;
гранти, технічна допомога міжнародних організацій, благодійні внески;
інші надходження, не заборонені законодавством України.
12. Органи місцевого самоврядування можуть передбачати видатки місцевого бюджету на фінансування лише тих енергозберігаючих заходів, які включено до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства.
13. Підприємства житлово-комунального господарства перераховують обумовлену в договорі частку економії коштів, що досягнута на підприємствах внаслідок впровадження енергозберігаючих заходів, у Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування, але не більшу за обсяг коштів, виділених із місцевого бюджету.
14. Розподіл накопичених у Фонді енергозбереження органу місцевого самоврядування коштів між підприємствами житлово-комунального господарства, а також контроль за їхнім цільовим використанням здійснюються розпорядником коштів за погодженням з Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування в порядку, що затверджується рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
15. Залучення енергосервісної компанії, іншого учасника до реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах здійснюється відповідно до вимог законодавства про здійснення державних закупівель.
16. Контроль за результатами економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства:
контролю підлягають правильність та ефективність використання коштів місцевого бюджету на здійснення енергозберігаючих заходів, відповідність досягнутих результатів їх впровадження висновкам попереднього енергетичного обстеження;
контроль на місцевому рівні здійснюється Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування. Порядок здійснення контролю узгоджується з підприємствами на етапі укладання договорів.
17. Порядок матеріального стимулювання колективів підприємств:
матеріальне стимулювання трудових колективів і окремих працівників підприємств за ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів та води здійснюється відповідно до наказу Державного комітету України з енергозбереження та Міністерства економіки України від 21.06.2000
N 47/127 "Про затвердження Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" шляхом преміювання у межах встановленої в договорі частки вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів та води, але не більше 10% цієї вартості;
підставою для матеріального стимулювання трудових колективів і окремих працівників підприємств є розрахунок вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів та води, який базується на фактичних питомих витратах паливно-енергетичних ресурсів. Розрахунок проводиться за даними бухгалтерського обліку спожитих паливно-енергетичних ресурсів і води з використанням допоміжної інформації та даних оперативного обліку в підрозділах підприємства;
матеріальне стимулювання працівників підприємств здійснюється за наявності фактичної економії паливно-енергетичних ресурсів та води у виробничих підрозділах, розрахованої методом визначення різниці між питомими нормами витрат до і після впровадження енергозберігаючих заходів, за рахунок накопичених самим підприємством коштів від економії паливно-енергетичних ресурсів та води;
до 10% коштів, передбачених для матеріального стимулювання виробничих підрозділів за економію паливно-енергетичних ресурсів та води, можуть бути спрямовані керівником підприємства на преміювання працівників апарату управління за проведення організаційно-технічних заходів, які сприяли зниженню енергоємності послуг, продукції, а також втрат паливно-енергетичних ресурсів та води.
Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності | О.І.Асадчев |
Додаток 1
до Методичних рекомендацій
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування
1. Спостережна рада з енергозбереження органу місцевого самоврядування (далі - Спостережна рада) створюється за рішенням органу місцевого самоврядування як робоча група, яка координує діяльність всіх інших учасників системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства.
2. Спостережна рада діє в межах повноважень, визначених цим Положенням, є підзвітною і підконтрольною органу місцевого самоврядування.
3. Спостережна рада сприяє органу місцевого самоврядування у проведенні ефективної політики щодо залучення капітальних вкладень (інвестицій) в енергозберігаючі заходи на підприємствах.
4. Спостережна рада у своїй діяльності керується законодавством України, рішеннями органу місцевого самоврядування та Положенням про Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування.
5. Спостережна рада:
розробляє та подає на розгляд органу місцевого самоврядування пропозиції щодо запровадження механізмів економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства;
надає допомогу підприємствам у створенні фондів енергозбереження, погоджує їх положення, затверджує склад і регламент роботи наглядових рад фондів, аналізує і спрямовує їхню діяльність;
встановлює порядок і строки подання підприємствами запитів на фінансування енергозберігаючих заходів з місцевого бюджету, здійснює аналіз їх техніко-економічної ефективності та проводить конкурсний відбір наданих запитів;
узгоджує пропозиції підприємств й інвесторів щодо розподілу економії коштів від реалізації енергозберігаючих заходів та подає на затвердження органу місцевого самоврядування відповідні договори;
вивчає і готує питання щодо порядку та обсягів перерахування коштів, які зекономлено підприємствами внаслідок реалізації енергозберігаючих заходів, до Фонду енергозбереження органу місцевого самоврядування, подає у порядку, що затверджується рішенням органу місцевого самоврядування, рекомендації щодо подальшого використання накопичених у цьому Фонді коштів для фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах;
узгоджує пропозиції підприємств й інвесторів щодо внесення в договори змін, які відбуваються протягом строку реалізації енергозберігаючих заходів;
визначає порядок, форму та графік звітності підприємств щодо відповідності запланованих та фактично досягнутих результатів економії паливно-енергетичних ресурсів та води;
за результатами моніторингу подає на розгляд органу місцевого самоврядування висновки щодо стану розрахунків підприємств з місцевим бюджетом, енергосервісними компаніями та іншими інвесторами;
подає на розгляд органу місцевого самоврядування інформацію про ефективність використання коштів місцевого бюджету на енергозберігаючі заходи, які передбачені місцевою програмою розвитку житлово-комунального господарства.
6. Спостережна рада має право:
залучати спеціалістів структурних підрозділів відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підприємств житлово-комунального господарства для розгляду питань, що належать до їх компетенції;
одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підприємств інформацію, документи, інші матеріали, необхідні для виконання покладених на Спостережну раду завдань;
розробляти пропозиції щодо видатків з місцевого бюджету та використання коштів фонду енергозбереження органу місцевого самоврядування для фінансування енергозберігаючих заходів, які передбачені місцевою програмою розвитку житлово-комунального господарства.
7. Структура Спостережної ради та прийняття рішень:
до складу Спостережної ради входять голова (заступник голови) органу місцевого самоврядування, заступник голови, відповідальний секретар та члени ради. До складу Спостережної ради входять також представники підприємств житлово-комунального господарства та територіальної громади. Персональний склад Спостережної ради затверджує орган місцевого самоврядування. У разі потреби голова Спостережної ради вносить пропозиції органу місцевого самоврядування щодо зміни персонального складу Спостережної ради;
головує на засіданнях Спостережної ради її голова, а у разі його відсутності - заступник голови. Засідання ради є правомочним, якщо на ньому присутня не менш як половина її складу. Рішення Спостережної ради приймаються більшістю присутніх на засіданні і оформлюються протоколом, який підписується головуючим. За умови рівності голосів вирішальним є голос головуючого;
рішення ради, прийняті в межах її компетенції, є обов'язковими для розгляду відповідними органами місцевого самоврядування та підприємствами, які створюють фонди енергозбереження;
засідання ради проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
8. Голова Спостережної ради:
керує діяльністю ради, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, визначає функції та ступінь відповідальності заступника, відповідального секретаря та членів ради;
затверджує порядок діяльності ради та призначає в установленому порядку дати проведення засідань ради;
затверджує порядок та план-графік проведення перевірок (моніторингу) ефективності використання коштів Фонду енергозбереження органу місцевого самоврядування та фондів енергозбереження підприємств житлово-комунального господарства;
9. Питання щодо організаційно-технічного та іншого забезпечення діяльності Спостережної ради вирішує орган місцевого самоврядування.
Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності | О.І.Асадчев |
Додаток 2
до Методичних рекомендацій
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування
1. Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування (далі - Фонд енергозбереження) призначений для фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства.
2. Фонд енергозбереження створюється за рішенням органу місцевого самоврядування як накопичувальний фонд у складі бюджету розвитку місцевого бюджету з метою підвищення ефективності управління коштами місцевого бюджету, що спрямовуються на фінансування самоокупних енергозберігаючих заходів на підприємствах.
3. Джерелами формування Фонду енергозбереження можуть бути:
видатки за статтею "Капітальні вкладення" бюджету розвитку місцевого бюджету на фінансування енергозберігаючих заходів, які включено до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства, затвердженої в установленому законодавством порядку;
відрахування підприємств за обумовлену договорами частку фактично підтвердженої економії паливно-енергетичних ресурсів та води, досягнутої на підприємствах внаслідок реалізації енергозберігаючих заходів, які фінансуються з місцевого бюджету;
інші джерела, не заборонені законодавством.
4. Розпорядником коштів Фонду енергозбереження є виконавчий комітет відповідної ради.
5. Фінансування енергозберігаючих заходів за рахунок коштів Фонду енергозбереження здійснюється за принципом поновлюваного фінансування (багаторазового використання коштів) і не передбачає отримання прибутків органом місцевого самоврядування.
6. Розпорядник коштів Фонду енергозбереження щороку готує та подає на розгляд органу місцевого самоврядування бюджетні запити на фінансування енергозберігаючих заходів з відповідними обґрунтуваннями розміру бюджетних призначень, пропозиції щодо яких готує місцева Спостережна рада з енергозбереження.
7. Цільове використання коштів Фонду енергозбереження здійснюється розпорядником коштів за погодженням із Спостережною радою з енергозбереження.
8. Кошти Фонду енергозбереження перераховуються безпосередньо на рахунки фондів енергозбереження підприємств і використовуються для фінансування енергозберігаючих заходів, які включено до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства або на виплату відсотків по кредитах, які спрямовані на вирішення питань у сфері енергозбереження.
Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності | О.І.Асадчев |
Додаток 3
до Методичних рекомендацій
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Фонд енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства
1. Фонд енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства (далі - Фонд енергозбереження підприємства) - сукупність коштів на спеціальному рахунку, що відкривається підприємством з метою їх накопичення для реалізації енергозберігаючих заходів, передбачених місцевою програмою розвитку житлово-комунального господарства, бізнес-планом підприємства.
2. Фонд енергозбереження утворюється на підприємствах житлово-комунального господарства відповідно до законодавства України, Статуту підприємства, рішень органу місцевого самоврядування, Положення про Фонд енергозбереження підприємства.
3. Для акумулювання коштів, що спрямовуються на виконання енергозберігаючих заходів, включених до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства, відповідно до рішення керівника підприємства у банку відкривається окремий рахунок підприємства.
4. Організаційні, технічні, нормативно-правові, інші відносини між учасниками економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства будуються на підставі договорів, які діють протягом строку реалізації енергозберігаючих заходів.
5. Організація роботи та управління Фондом енергозбереження підприємства здійснюються Наглядовою радою підприємства з енергозбереження в рамках чинного законодавства України, на основі Положення про Фонд енергозбереження підприємства та Положення про його Наглядову раду, які узгоджено з місцевою Спостережною радою з енергозбереження і органом місцевого самоврядування та затверджено наказом керівника підприємства.
6. Основними завданнями щодо організації роботи та ефективного управління Фондом енергозбереження підприємства є:
упровадження спеціального порядку виконання самоокупних енергозберігаючих заходів, який гарантує підприємствам, що досягнута економія паливно-енергетичних ресурсів та води буде достатньою, щоб покрити всі витрати на енергозберігаючі заходи;
упровадження спеціального порядку цільового використання коштів окремого рахунку з енергозбереження, коли отримані внаслідок досягнутої економії паливно-енергетичних ресурсів та води кошти використовуються виключно на повернення інвесторам, в місцевий бюджет, на реалізацію нових енергозберігаючих заходів та преміювання працівників виробничих підрозділів і апарату управління за економію паливно-енергетичних ресурсів та води;
освоєння коштів місцевого бюджету для фінансування енергозберігаючих заходів за принципом зворотної фінансової допомоги, з поверненням коштів бюджету повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів та води;
залучення на конкурсних засадах інвесторів до виконання енергозберігаючих заходів "під ключ";
упровадження на підприємстві відповідної до міжнародних вимог системи вимірювання та верифікації досягнутої економії паливно-енергетичних ресурсів та води;
введення персоніфікованої відповідальності голови та членів Наглядової ради з енергозбереження підприємства за надані оцінки ефективності використання власних коштів підприємства і залучених інвестицій, достовірності даних щодо досягнутих результатів економії паливно-енергетичних ресурсів та води на всіх стадіях розробки та реалізації енергозберігаючих заходів;
установлення договірних відносин з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, енергосервісними компаніями, іншими інвесторами для реалізації енергозберігаючих заходів, які включено до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства;
підвищення рівня матеріальної зацікавленості працівників підприємств в енергозбереженні і впровадженні нових енергозберігаючих технологій та обладнання.
7. Кошти на виконання завдань Фонду енергозбереження підприємства з реалізації енергозберігаючих заходів, включених до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства, формуються за рахунок:
власних коштів підприємств;
коштів місцевих бюджетів на умовах повернення (за принципом зворотної фінансової допомоги) або у вигляді цільового співфінансування конкретних заходів;
інвестиційних коштів та матеріальних ресурсів енергосервісних компаній;
заохочувальних кредитів виробників енергоефективного обладнання і матеріалів (товарні кредити);
коштів фізичних і юридичних осіб - споживачів житлово-комунальних послуг, залучених на основі окремих угод;
іноземних інвестицій;
банківських кредитів;
грантів, технічної допомоги міжнародних організацій, благодійних внесків;
інших надходжень, не заборонених законодавством України.
8. Для здійснення крупних інвестиційних енергозберігаючих заходів (місцевого або регіонального значення) підприємства житлово-комунального господарства мають право об'єднувати на добровільних засадах трудові та матеріальні ресурси власних фондів енергозбереження за галузевим, територіальним та іншими принципами відповідно до чинного законодавства.
9. Кошти Фонду енергозбереження підприємства зараховуються на окремий рахунок та використовуються на фінансування енергозберігаючих заходів, які включено до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства (місцевої програми енергозбереження), зокрема на виконання таких заходів:
проведення енергетичних обстежень (аудитів) та розробку бізнес-планів;
виконання проектно-конструкторських робіт;
закупівлю, постачання, монтаж та введення в експлуатацію енергоефективного обладнання та матеріалів;
оснащення засобами обліку паливно-енергетичних ресурсів та води, контролю та управління енерговикористанням;
належну експлуатацію та ремонт обладнання для визначених енергозберігаючих заходів, моніторинг та верифікацію досягнутого енергозбереження;
погашення зобов'язань, пов'язаних з залученням інвестицій в енергозберігаючі заходи, у тому числі з місцевого бюджету;
здійснення модернізації, реструктуризації підприємства, спрямованих на впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання;
розроблення норм споживання паливно-енергетичних ресурсів та води для визначених енергозберігаючих заходів;
матеріальне стимулювання робітників підприємства за наказом керівника, погодженим з Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування, за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів і води, впровадження раціоналізацій, яке здійснюється лише за рахунок накопичених самим підприємством коштів від економії паливно-енергетичних ресурсів та води;
підготовку та перепідготовку кадрів, безпосередньо пов'язаних з реалізацією енергозберігаючих заходів.
10. Порядок формування та використання коштів Фонду енергозбереження підприємства визначається Наглядовою радою з енергозбереження підприємства відповідно до Положення про Фонд енергозбереження підприємства, погодженого Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування.
11. Контроль за станом використання коштів Фонду енергозбереження підприємства здійснюється Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування відповідно до її Положення.
12. Не використані у звітному році кошти Фонду енергозбереження підприємства вилученню не підлягають, а переходять на наступний рік і витрачаються за призначенням.
13. Ліквідація Фонду енергозбереження підприємства проводиться в установленому законодавством порядку.
Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності | О.І.Асадчев |
Додаток 4
до Методичних рекомендацій
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Наглядову раду з енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства
1. Наглядова рада з енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства (далі - Наглядова рада підприємства) є колегіальним дорадчим органом підприємства у сфері енергозбереження.
2. Наглядова рада підприємства утворюється за рішенням його керівника з метою концентрації внутрішніх трудових і матеріальних резервів та залучення інвестицій для реалізації енергозберігаючих заходів, спрямованих на впровадження енергоефективних технологій та обладнання, зменшення витрат і втрат паливно-енергетичних ресурсів та води, поліпшення якості та надійності житлово-комунальних послуг.
3. Наглядова рада підприємства у своїй діяльності керується чинним законодавством України, Статутом підприємства, рішеннями органу місцевого самоврядування, рішеннями Спостережної ради з енергозбереження органу місцевого самоврядування, Положенням про Наглядову раду підприємства та Положенням про Фонд енергозбереження підприємства, що узгоджені з органом місцевого самоврядування та затверджені наказом керівника підприємства.
4. Наглядова рада підприємства є підзвітною і підконтрольною Спостережній раді з енергозбереження органу місцевого самоврядування в межах, обумовлених Положенням про Спостережну раду з енергозбереження.
5. Основними завданнями Наглядової ради підприємства є:
запровадження на підприємстві економічного стимулювання енергозберігаючих заходів;
впровадження енергозберігаючих заходів, які базуються на самоокупній та зворотній основі, коли вкладені в їх реалізацію кошти повертаються у Фонд енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства та в подальшому використовуються на повернення інвесторам, в місцевий бюджет та на реалізацію нових енергозберігаючих заходів;
створення умов для залучення інвестицій на фінансування енергозберігаючих заходів, які гарантовано забезпечують економію паливно-енергетичних ресурсів та води, зниження собівартості та підвищення якості наданих споживачеві послуг;
установлення договірних відносин з усіма учасниками впровадження самоокупних енергозберігаючих заходів "під ключ";
сприяння підвищенню рівня матеріальної зацікавленості працівників підприємства в енергозбереженні і впровадженні нових енергозберігаючих технологій та обладнання.
6. Наглядова рада підприємства:
бере безпосередню участь у створенні фонду енергозбереження на підприємстві, розробляє його Положення та спрямовує діяльність;
визначає перспективні напрями впровадження енергозберігаючих заходів;
здійснює техніко-економічну оцінку запропонованих енергозберігаючих заходів та результатів їхньої реалізації;
розглядає та затверджує заходи, бізнес-плани підприємства у сфері енергозбереження;
бере участь у роботі з проведення закупівель робіт, послуг, товарів, необхідних для виконання енергозберігаючих заходів;
контролює стан використання коштів Фонду енергозбереження підприємства;
роз'яснює працівникам підприємства та населенню економічні, екологічні та соціальні переваги енергозбереження, залучає громадськість до вирішення проблем у цій сфері;
вирішує інші питання діяльності підприємства у сфері енергозбереження.
7. Наглядова рада відповідає перед керівником підприємства:
за належне функціонування системи вимірювання та верифікації фактично досягнутої економії паливно-енергетичних ресурсів та води від реалізації енергозберігаючих заходів;
розроблення та подання на його затвердження договорів;
здійснення контролю та забезпечення умов цільового використання коштів Фонду енергозбереження підприємства на виконання енергозберігаючих заходів;
розроблення правил та порядку конкурсного відбору інвесторів для виконання енергозберігаючих заходів "під ключ", здійснення конкурсного відбору та визначення підрядників для виконання робіт та надання послуг, необхідних для досягнення цілей і виконання завдань з енергозбереження.
8. До компетенції Наглядової ради підприємства належить розроблення та подання на узгодження до Спостережної ради з енергозбереження органу місцевого самоврядування:
порядку використання коштів Фонду енергозбереження підприємства, змін та доповнень до нього;
планів впровадження енергозберігаючих заходів за рахунок коштів Фонду енергозбереження підприємства на наступний рік;
запитів на фінансування енергозберігаючих заходів з місцевого бюджету;
пропозицій щодо використання залучених кредитних ресурсів і розподілу отриманої економії від реалізації енергозберігаючих заходів між усіма учасниками (інвесторами);
договорів на виконання енергозберігаючих заходів та змін, які відбуваються протягом строку їхньої реалізації;
щорічних звітів про рух коштів Фонду енергозбереження підприємства, використання коштів місцевого бюджету та їх відповідність встановленим призначенням і запланованим результатам економії паливно-енергетичних ресурсів та води.
................Перейти до повного тексту