Заслухавши та обговоривши доповіді заступника Міністра Гайдука О.В. та віце-президента Національної академії наук України академіка НАН України Шидловського А.К., Колегія Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС України) та Президія Національної академії наук України (далі - НАН України) відзначають актуальність, важливість та необхідність тісного співробітництва з метою більш ефективного використання наукового і науково-технічного потенціалу НАН України для вирішення завдань, які стоять перед МНС України.

НАН України та МНС України мають традиційні багаторічні науково-технічні зв'язки і при організації наукових досліджень Міністерство враховує значний потенціал академічної науки.

Увійшло в практику проведення спільних засідань Колегії МНС та Президії НАН України для обговорення питань співробітництва. Так, за останні роки відбулося два спільних засідання (в 1996 та 1997 роках), на яких були визначені принципи науково-методичного керівництва, координації та експертизи наукових робіт, відпрацьовано практику створення наукових центрів подвійного підпорядкування для вирішення конкретних проблем тощо.

За роки, що минули після Чорнобильської катастрофи, вченими та спеціалістами НАН України вирішувались нові, специфічні та дуже складні проблеми, більшість з яких не мала аналогів у світовій практиці. Серед них:

- дослідження закономірностей розподілу та накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі;

- розробка методів, систем і приладів, необхідних для вирішення проблем Чорнобиля;

- розробка методик та технологій дезактивації об'єктів навколишнього середовища;

- вивчення радіобіологічних ефектів та розробка методів попередження їх негативних наслідків тощо.

Певний позитивний вклад у науковий супровід зазначених робіт внесла Постійно діюча комісія при Президії ПАН України з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

За участю співробітників НАН України та МНС України щорічно організовуються та проводяться методологічні наради, наукові семінари і конференції. Результати наукових робіт презентуються на виставках, друкуються в провідних періодичних наукових виданнях, збірниках і монографіях. На базі проведених досліджень було створено нові наукові напрями НАН України та сформовано ряд наукових підрозділів, які працюють з Чорнобильської тематики.

На цей час НАН України та МНС України володіють значним масивом даних, який може бути покладений в основу міжнародного наукового співробітництва з Чорнобильської тематики, в першу чергу з Республікою Білорусь та Російською Федерацією.

Колегія МНС України та Президія НАН України відмічають досить високу ефективність проведених за договорами з МНС України науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. За спрямованістю, складом завдань і отриманих результатів вони відповідають положенням Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, завданням створення Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації (далі-ЄДС НС), Концепції та проекту Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації. Виконання більшості робіт дозволило отримати вагомі наукові знання, що втілилися у практичні результати.

Має стійку тенденцію до підвищення питома вага впроваджуваних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт в їх загальній кількості. У порівнянні з 1998 роком вона зросла на 3% і становила 69% у 1999 році (1996 - 38%, 1997 - 53%, 1998 - 66%).

Вагомий внесок зроблено у вирішення проблем радіаційного захисту населення та поводження з РАВ, моніторингу негативних та потенційно негативних впливів на здоров'я населення України радіоактивного забруднення, розробки нової медичної та радіовимірювальної техніки, сільгоспрадіології, радіобіології, лісової радіології, гідрорадіології та інших галузей.

Слід відзначити, що незважаючи на обмежені можливості державного бюджету МНС України вишукало можливість профінансувати будівництво приміщень Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України, на який покладено розробку та виробництво сорбентів різного призначення.

Розроблено та затверджено ряд законодавчих актів та відомчих нормативно-правових документів, що регламентують діяльність Міністерства у захисті населення і територій від надзвичайних ситуацій та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

В МНС України спостерігається тенденція до поступового підвищення якості планування, проробки та супроводу наукових договорів.

Відмічене підтверджується висновками перевірок, проведених у 1999 році КРУ Міністерства та окремою незалежною комісією науковців високого рівня щодо ефективності виконання наукових робіт та цільового використання коштів.

Разом з тим, Колегія МНС та Президія НАН України зазначають, що поряд з досягненнями у організації наукових досліджень мають місце істотні недоліки:

- недостатньо опрацьоване питання про використання науково-технічного потенціалу НАН України у вирішенні проблем попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- потребують удосконалення організаційні форми співробітництва НАН України та МНС України;

- потребує вдосконалення система планування і фінансування наукових програм;

- мають місце випадки об'єктивно необумовлених затримок фінансування виконаних робіт;

- невисока ефективність розгляду проектів наукових розробок секціями Експертної ради та слабка дисципліна її членів, які працюють на громадських засадах;

- недостатній рівень виконавської дисципліни організацій-виконавців та вимогливості управлінь-замовників робіт;

- відсутність комплексного опрацювання управліннями результатів замовлених робіт;

- невирішеність питання фінансування наукових робіт з проблем запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, створення Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, Урядової інформаційно-аналітичної системи з надзвичайних ситуацій (далі - УІАС НС) та її вузлів і підсистем, пошуку затопленої хімічної зброї, збереження та використання системи сейсмічних спостережень;

- подрібненість наукової тематики, яка виконується установами НАН України.

Заслухавши та обговоривши питання "Про стан та подальший розвиток співпраці між Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України та Національною академією наук України", Колегія МНС України та Президія НАН України

1. Інформацію про стан та подальший розвиток співпраці між Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України та Національною академією наук України взяти до відома.

2. Визначити такі головні напрями співробітництва між установами НАН України та МНС України:

- розробка і реалізація Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалого населення на 2001-2005 роки та до 2010 року і Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру на 2000-2003 роки;

- здійснення комплексу наукових, організаційних і практичних заходів, спрямованих на формування правового і економічного механізмів реалізації державної політики щодо створення ЄДС НС, ефективне використання наукових, фінансових та матеріальних ресурсів, попередження надзвичайних ситуацій, пов'язаних з вичерпанням ресурсу експлуатації важливих об'єктів, споруд і мереж, прогнозування надзвичайних ситуацій природного походження, сейсмічної обстановки в Україні, мінімізацію наслідків Чорнобильської катастрофи;

- розвиток перспективних прикладних робіт з наукового прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та віддалених наслідків Чорнобильської катастрофи.

3. Вважати за доцільне призначити відповідальними за здійснення співробітництва між МНС та НАН України заступника Міністра О.В. Гайдука та віце-президента НАН України академіка НАН України А.К. Шидловського, надавши їм право створювати тимчасові робочі групи з конкретних питань співробітництва з числа співробітників МНС України та НАН України.

4. Рекомендувати затвердити спільно погоджені:

- пріоритетні напрямки наукової діяльності Міністерства (додаток 1);

- перелік наукових організацій-координаторів напрямків наукових досліджень МНС України із числа провідних наукових організацій та установ МНС України та НАН України (додаток 2);

- склад Науково-технічної Ради Міністерства (додаток 3*);

- склад Експертної Ради Міністерства (додаток 4*);

- Тимчасові вимоги щодо складання проекту та формування плану науково-дослідних, дослідно-конструкторських та впроваджувальних робіт на 2001 рік (додаток 5*).

5. Враховуючи гостру обмеженість бюджетного фінансування та необхідність підвищення ефективності наукових і науково-технічних робіт, у тому числі й тих, які виконуються в НАН України, доручити Комісії НАН України з питань техногенно-екологічної безпеки, надзвичайних ситуацій та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянути перелік науково-технічних проблем, які становлять безпосередній інтерес для МНС України, на предмет їх актуальності, перспективності та ефективності і разом з науково-технічним управлінням МНС України у II кварталі 2000 року підготувати проект Науково-технічної програми співробітництва НАН України та МНС України на період 2000-2005 роки.

6. З метою ефективного використання наукового потенціалу НАН України з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації з техногенної і природної безпеки:

6.1. Вважати пріоритетним напрямом попередження надзвичайних ситуацій техногенного характеру, визначення залишкового ресурсу найважливіших промислових об'єктів, споруд та інженерних мереж, виділивши в окрему групу питань оцінку технічного стану мостового господарства.

6.2. Науково-технічному управлінню МНС України та Комісії НАН України з питань техногенно-екологічної безпеки, надзвичайних ситуацій та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи у термін до 1.08.2000 року підготувати пропозиції щодо створення центру подвійного підпорядкування НАН України та МНС України, головні напрями діяльності якого мають передбачати формування бази даних залишкового ресурсу важливих об'єктів, споруд і мереж, розробку методик та рекомендацій щодо проведення діагностичних обстежень з метою визначення стану цих об'єктів, створення відповідної нормативно-правової бази. Визначити базову установу цього центру в НАН України.

6.3. Заступнику Міністра Гайдуку О.В. та віце-президенту НАН України академіку Шидловському А.К. у термін до 30.05.2000 року:

- підготувати клопотання перед Кабінетом Міністрів України щодо створення Міжвідомчої науково-координаційної ради з визначення технічного стану і забезпечення надійної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки за участю заінтересованих міністерств і відомств;

- підготувати пропозиції для розгляду Радою Національної безпеки і оборони України питання про надійність експлуатації важливих об'єктів, споруд і мереж;

- просити Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розглянути на одному із засідань стан та перспективи розвитку сейсмологічних спостережень в Україні та вирішити питання щодо фінансування сейсмічної системи НАН України відповідно до доручень та рішень Кабінету Міністрів України.

6.4. Покласти на заступника Міністра Гайдука О.В. відповідальність за фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що виконуються за замовленням МНС України.