З метою подальшого розвитку та координації наукових досліджень установ НАН України в галузі молекулярних та клітинних біотехнологій, відповідно до п. 8 постанови президії НАН України від 26.05.2010 N 151 та на виконання розпорядження президії НАН України від 02.06.2010 N 293 президія НАН України

1. Затвердити концепцію цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України "Фундаментальні основи молекулярних та клітинних біотехнологій" на 2010-2014 рр. (далі - програма) (додається).

2. Затвердити склад наукової ради зазначеної програми згідно з додатком.

3. Призначити співкоординаторами програми академіка НАН України С.В.Комісаренка та академіка НАН України В.В.Моргуна.

4. Оголосити конкурс наукових проектів за зазначеною програмою.

5. Науковій раді програми відповідно до Положення про порядок формування цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України (розпорядження президії НАН України від 25.11.2003 N 682):

- у тижневий термін довести до відома установ НАН України інформацію щодо проведення конкурсу наукових проектів за програмою;

- у місячний термін провести конкурс наукових проектів та подати для затвердження президією НАН України проект програми із визначенням завдань та обсягів фінансування на 2010 р.

6. Установам НАН України:

- у двотижневий термін після дати оголошення конкурсу подати на розгляд наукової ради програми запити на фінансування відповідних наукових проектів, оформлені відповідно до п.5 Положення про порядок формування цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України. Форма запиту розміщена на web-сайті НАН України;

- сприяти активній участі в наукових проектах програми молодих учених - докторів та кандидатів наук.

7. Науково-організаційному відділу президії НАН України забезпечувати надання консультаційно-методичної допомоги науковій раді програми при формуванні та реалізації програми.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Науково-організаційний відділ президії НАН України.

Загальні тенденції розвитку світової економіки визначають роль біотехнології як рушійної сили науково-технічного прогресу. На сьогодні біотехнології є одним з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. У високорозвинених країнах (країни ЄС, США, Канада, Японія та інші) та тих, що розвиваються швидкими темпами (зокрема, Китай та Індія), біотехнологію вважають одним із головних напрямів розвитку суспільства, і світові капіталовкладення в цю галузь сягають сотень мільярдів доларів. Аналіз стану сучасної біотехнології та перспектив її розвитку свідчить, що саме розробка та впровадження молекулярних та клітинних технологій забезпечують сучасний рівень розвитку багатьох галузей, в першу чергу медицини, сільського господарства, фармацевтичної і харчової промисловості, збереження генофонду флори і фауни.

Згідно з оцінками експертів, починаючи з 2014 року світовий фармацевтичний ринок розширюватиметься за рахунок біологічних препаратів, і компанії-виробники намагатимуться просувати їх на український ринок. Великим міжнародним корпораціям, у переліку продукції яких є препарати "дрібних" молекул, експерти прогнозують зменшення обсягів продажу, а тим, що мають біологічні препарати, навпаки - зростання цього показника. Локомотивами розвитку глобального ринку фармпрепаратів будуть вакцини, моноклональні антитіла та так звані терапевтичні протеїни. На вітчизняному фармацевтичному ринку такі продукти малодоступні через їх високу вартість.

Важливим аспектом сучасного розвитку новітніх методів біоінженерії (ізолювання та клонування окремих генів, створення генетичних конструкцій, нові методи трансформації, трансфекція рослин вірусами, отримання рекомбінантних біологічно активних білків) є застосування геномних технологій як у фармацевтичній галузі, так і медичній практиці, зокрема генної терапії та технології із застосуванням дорослих стовбурових клітин.

Невпинне зростання населення земної кулі ставить перед світовою спільнотою завдання, від успіхів у вирішенні яких залежить подальше існування людства. Очікується, що до середини XXI ст. населення досягне свого максимуму, а розширення площ орних земель, яке тривало протягом останніх 5000 років людської історії, повністю припиниться. У 1960-х роках дві третини всього населення Землі проживало у сільській місцевості, а у 2030-х очікується така сама пропорція для міських жителів. Збільшення кількості продуктів харчування та іншої сільськогосподарської продукції залежатиме від інтенсифікації використання землі та технологій, що будуть зосереджені на підвищенні ефективності використання ресурсів та мінімізації впливу на навколишнє середовище. Загальна картина, яка випливає з аналізу ФАО для сільськогосподарського виробництва, полягає у тому, що все більше переважатиме попит порівняно з постачанням, причому останнє залежатиме від технологій, які базуватимуться на наукоємних підходах до підвищення продуктивності природних процесів у рослинах, порівняно із внеском зовнішніх ресурсів. Зважаючи на зростаючу проблему продовольчого забезпечення населення, виключно важливим напрямом є розвиток молекулярно-генетичних досліджень процесів фотосинтезу, симбіотичної азотфіксації. Розробка молекулярних механізмів дії біологічно активних речовин зумовлює створення високоефективних агрохімікатів та пестицидів (добрива, регулятори росту, інсектициди, фунгіциди, гербіциди тощо). Суттєвих успіхів досягнуто у створенні рослин, що одночасно експресують гени стійкості рослин до гербіцидів, комах, мають скорочені терміни вегетаційного періоду, виняткові показники якості і які можуть слугувати джерелом їстівних вакцин та біофортифікованих продуктів харчування. Використання біотехнологій у сільському господарстві та харчовій промисловості йде шляхом створення нових форм рослин та мікроорганізмів, розробкою нових, екологічно безпечних методів підвищення стійкості рослин до біотичних та абіотичних стресів.

Не менш важливим є питання оцінки генетичних ресурсів для збереження живої природи з використанням методів молекулярної генетики та порівняльної геноміки. Геносистематика та молекулярна філогенетика різних груп набули величезного значення для вирішення питань систематики та таксономії живих організмів. Розвиток генетичних інструментів генотипування має забезпечити збереження рідкісних та зникаючих видів тваринного та рослинного світу, дослідження добре охарактеризованих модельних організмів (мікроорганізмів, рослин, тварин), вирішення нагальних проблем епідеміології, створення нових корисних штамів мікроорганізмів та розвиток інструментів трансгенозу.

Постійне збільшення масивів молекулярно-генетичних даних сприяло розвитку методів біоінформатики для одержання та збереження баз даних, їхньої обробки та використання. Розвиток підходів обчислювальної біології in silico для передбачення функції генів і моделювання складних регуляторних мереж вказує на необхідність створення баз даних для генів-мішеней, біологічно активних речовин, молекулярних маркерів та синтетичних процесів мікроорганізмів, шляхах і засобах їх регуляції, що забезпечить доступ наукового співтовариства України до ефективних інструментів отримання та інтерпретації масивів геномних та протеомних даних. Це суттєво допоможе вченим здійснювати пошук нових ефекторів (активаторів, інгібіторів) - високоефективних модифікаторів активності різних за своїми функціями білків: рецепторних, каталітичних, регуляторних, сигнальних, скоротливих, транспортних тощо. Такі ефектори є своєрідними "молекулярними платформами", необхідними для створення ліків нового покоління з точки зору спрямованої модифікації активності різних білків у випадку її порушення за різних патологічних станів. Поєднання методів біоінформатики з методами цілеспрямованого хімічного дизайну сприятиме одночасному та швидкому синтезу мішень-спрямованих хімічних речовин, суттєво підвищуючи ефективність та знижуючи собівартість потенційних фармакологічних та агрохімічних препаратів.

У світі, зокрема в об'єднаних країнах Європи, виправдала себе практика консолідації матеріальних, інтелектуальних та організаційних зусиль для вирішення найважливіших проблем сьогодення, зокрема для розвитку сучасних біотехнологій. Виявилося, що вони суттєво підвищують ефективність фундаментальних розробок і впровадження нових ідей та технологій в життя.

Інтенсивний розвиток молекулярної та клітинної біології та розробка надточних методів досліджень, з одного боку, відкрили практично необмежені можливості для дослідження нових компонентів життєдіяльності організму. З іншого боку, колосальний фактичний матеріал, що накопичується в результаті цих високовартісних досліджень, як правило, не знаходить як достатньо глибокої інтерпретації, так і належного практичного застосування. Провідні західні експерти вказують на розрив між величезним масивом отриманої молекулярно-генетичної інформації та реальним практичним її використанням. Отже, набагато перспективнішим шляхом розвитку, особливо за умов обмеженого фінансування, є більш конкретизовані дослідження в галузі молекулярної та клітинної біотехнології. Метою даної програми є підвищення рівня досліджень у цій галузі в Україні до сучасного світового рівня, а її реалізація дозволить досягти суттєвих зрушень у вирішенні зазначених проблем в Україні.