Головне контрольно-ревізійне управління України звертає увагу на ряд змін, що відбулись у законодавстві стосовно визначення витрат на відрядження.

Зокрема, пунктом 140.1.7 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено склад витрат на відрядження, за виключенням витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98 (далі - Постанова N 98).

Вищезазначені нормативно-правові акти набирають чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до пункту 140.1.7 статті 140 ПКУ до витрат на відрядження відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із відповідним платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена.

До таких витрат включаються витрати:

- на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

- на оплату вартості проживання у готелях (мотелях) та на найм інших жилих приміщень;

- на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), що включені до рахунків на проживання у готелях (мотелях);

- на оплату телефонних розмов;

- на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз);

- на обов'язкове страхування;

- на інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Вищевказані витрати повинні бути підтверджені відповідними документами, що засвідчують їх вартість, у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо.

Заборонено включення до складу витрат на харчування вартості алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунка згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи.

Також до складу витрат на відрядження відносяться добові витрати, понесені у зв'язку відрядженням у межах території України не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Отже, враховуючи, що станом на 01.01.2011 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 941 грн., то в цьому році, після набрання чинності ПКУ, гранична сума добових витрат для відряджень у межах території України буде становити 188,20 грн., а за кордон - 705,75 грн.

Затверджені Постановою N 98 суми добових витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, є аналогічними тим, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (далі - Постанова N 663), яка діє до набрання чинності Постанови N 98.

Разом з тим, Постановою N 98 розширено перелік витрат, які відшкодовуються за наявності підтвердних документів, зокрема:

- конкретизовано, що відшкодовуються витрати на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

- передбачено відшкодування витрат:

- на оформлення закордонних паспортів;

- на оформлення дозволів на в'їзд (віз);