Державним комітетом України із земельних ресурсів опрацьовано Ваш лист щодо надання роз'яснення вимог чинного законодавства та по суті порушених питань повідомляється наступне.

Відповідно до інформації викладеної у Вашому листі під час виконання робіт із землеустрою було встановлено розбіжність у площах земельних ділянок, вказаних у державних актах на право приватної власності на земельну ділянку, старого зразку та фактичного землекористування.

Статтею 31 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що зміни до документації із землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

У свою чергу слід зазначити, що відповідно до статті 35 вказаного Закону інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійсненім державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 107 Земельного кодексу України у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Згідно з пунктом "б" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських раду галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Вказане також визначено пунктом 12 "Перехідні положення" Кодексу, згідно якого до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Згідно із частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.