Відповідно до Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки та з метою раціонального використання питної води в процесі виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання, налагодження оптимальної безперебійної роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення

1. Затвердити Методичні рекомендації з розроблення схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства (Бригадир М.І.):

забезпечити розміщення Методичних рекомендацій на офіційному веб-сайті Міністерства;

довести цей наказ до відома структурних підрозділів з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Методичні рекомендації розроблені у відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки.

1.2. Дані Методичні рекомендації встановлюють порядок розробки і затвердження, основні етапи розробки, вимоги та форми до схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення.

1.3. Схеми оптимізації являють собою комплексні програмні документи, в яких на основі всебічного аналізу сучасного стану систем водопостачання та водовідведення в цілому і їх окремих елементів, здійснюється виявлення "вузьких місць", розробка комплексу заходів з їх усунення, а також з розвитку систем водопостачання та водовідведення з метою підвищення якості води і ефективності очищення стічних вод, надійності роботи систем водопостачання та водовідведення, забезпечення раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів у водопровідно-каналізаційному господарстві.

1.4. За строком дії схеми оптимізації можуть бути:

короткостроковими, які включають лише першочергові заходи, направлені на усунення основних недоліків систем водопостачання та водовідведення та вирішення найбільш кардинальних питань підприємства;

довгостроковими, які крім першочергових заходів містять також заходи на перспективу, пов'язані з поступовим розвитком систем і підвищенням якості послуг з водопостачання та водовідведення;

направленими на вирішення окремої цілі. В цьому випадку схеми оптимізації дії до моменту досягнення конкретної мети (наприклад, забезпечення якості питної води на рівні вимог нових нормативів). Після досягнення мети розробляється наступна схема оптимізації.

1.5. За рівнем охоплення вирішуваних проблем розрізняють схеми оптимізації:

комплексні, які включають низку заходів, направлених на вирішення всіх основних проблем систем водопостачання та каналізації;

направлені на вирішення окремого питання (наприклад, раціонального використання матеріальних ресурсів).

1.6. Комплексні схеми оптимізації можуть розроблятись окремо для систем водопостачання та водовідведення або в цілому для водопровідно-каналізаційного господарства.

1.7. У випадках передачі підприємств водопровідно-каналізаційного господарства в оренду або концесію розробляються спеціальні схеми оптимізації, в яких визначаються заходи з розвитку систем, які повинні бути реалізовані за кошти інвесторів. Ці схеми оптимізації є невід'ємним додатком до інвестиційного договору.

1.8. За рівнем охоплення схеми оптимізації можуть бути:

загальнодержавними;

окремого водного басейну ріки;

регіональними - які розробляються для цілої області, району або декількох районів;

міськими - які розробляються для систем водопостачання та/або водовідведення окремого населеного пункту;

локальними - які стосуються окремих елементів систем водопостачання або водовідведення.

1.9. Схеми оптимізації меншого рівня та з меншим охопленням питань повинні узгоджуватись зі схемами оптимізації більшого рівня та комплексними і можуть входити до їх складу, в тому числі в якості додатків.

2.1. Ініціатором розробки схем оптимізації може виступати власник системи (обласна державна адміністрація, орган місцевого самоврядування, а у випадках - передачі в оренду/концесію - відповідна організація-інвестор) або підприємство, яке здійснює експлуатацію системи або її елементів, яких стосується схема оптимізації.

2.2. Розробку схеми оптимізації здійснює експлуатуюче підприємство або на договірних засадах спеціалізована наукова організація, при необхідності залучаючи інші компетентні органи.

2.3. Збір вихідних даних забезпечується власником системи та експлуатуючим підприємством.

2.4. Схема оптимізації розробляється у відповідності до вимог розділу 3 цих Методичних рекомендацій, після чого у встановленому порядку здійснюється їх обговорення, узгодження, затвердження.

2.5. Після розробки схем оптимізації проводиться їх експертиза у спеціалізованій науковій організації, після чого проект подається на узгодження та обговорення.

2.6. До обговорення і узгодження залучаються органи місцевого самоуправління, органи санітарно-епідеміологічного нагляду, при необхідності - екологічна і геологічна служба, громадські організації і об'єднання.

2.7. Схема оптимізації затверджується власником системи і повинна враховуватись (може включатись як додаток) до програм реформування, соціального розвитку, генеральних планів розвитку населених пунктів та ін.

2.8. У випадках, коли для фінансування заходів, передбачених схемами оптимізації, передбачається залучення коштів державного або інших бюджетів, проекти схем оптимізації направляються на узгодження відповідно до обласної державної адміністрації та у встановленому порядку - до Кабінету Міністрів України.

2.9. Схеми оптимізації є невід'ємною складовою договору передачі систем водопостачання та/або водовідведення в експлуатацію і регулюють взаємовідносини між власником систем та експлуатуючою організацією.

2.10. У випадках передачі підприємств водопровідно-каналізаційного господарства в оренду/концесію схеми оптимізації є невід'ємною складовою взаємовідносин між органом місцевого самоврядування та інвестором. В цих випадках вони є невід'ємним додатком договору оренди/концесії.

3.1. Розробка схеми оптимізації включає наступні основні етапи:

збір вихідних даних;

гідравлічний розрахунок системи розподілення питної води;

аналіз ефективності, надійності економічності робочих вузлів системи;

виявлення основних недоліків системи і "вузьких місць";

розробка рекомендацій щодо усунення недоліків, підвищення якості води, надійності водопостачання, покращення якості послуг з водовідведення, збільшення ефективності очищення стічних вод, забезпечення раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів;

ранжування заходів по важливості і часу;

оцінка вартості виконання заходів;

визначення індикаторних показників досягнення основної мети схеми оптимізації;

розробка фінансової моделі забезпечення реалізації заходів, передбачених схемою оптимізації.

3.2. Збір вихідних даних проводиться з метою отримання максимально об'єктивної всебічної інформації про стан систем водопостачання і водовідведення, а також підприємства, що здійснює їх експлуатацію.

3.3. При формуванні комплексних схем оптимізації вихідні дані, як правило, включають наступне.

Інформацію про джерело (джерела) водопостачання, їх короткий опис, склад водозабірних споруд, гідрологічні режими, якість води тощо.

Дані про водоочисні станції та/або системи знезараження води: проектна і фактична продуктивність, склад споруд, технологічні режими, технічний стан споруд і будівель, якість очищеної води на виході протягом року тощо.

Дані для складання гідравлічного розрахунку: карта розподільних мереж (в ряді випадків - узагальнена), схема розподільних мереж з вказанням довжин, матеріалів та діаметрів трубопроводів; витрати і напори води в регулюючих точках (насосні станції, резервуари); рівні водорозбору води; висотність забудови, відмітки розташування об'єктів водопостачання.

Дані для складання водного балансу - об'єми піднятої, поданої і реалізованої (за категоріями) води; фактичні або розраховані рівні технологічних витрат і неврахованих втрат води.

Дані про елементи розподільної мережі - кількість і склад обладнання насосних станцій, технічні характеристики резервуарів, характеристика і місце розташування запірної і запірно-регулюючої арматури; розподілення водоводів і трубопроводів розподільної мережі за віком, матеріалами і діаметрами та ін.

Дані про систему збору і відведення стічних вод - кількість і склад обладнання каналізаційних насосних станцій, розподілення напірних і безнапірних колекторів за віком, матеріалами і діаметрами та ін.

Дані про каналізаційні очисні станції: склад споруд і їх технічний стан, проектна і фактична продуктивність, характеристика системи обробки утворених осадів, інформація про склад поданих та очищених стічних вод.

Інформація про рівень охоплення споживачів приладами обліку кількості спожитої води, а також про засоби технологічного контролю об'ємів води.

Дані для фінансово-економічного аналізу роботи підприємств, що здійснюються експлуатацію систем водопостачання та/або водовідведення: структура собівартості послуг, характеристика основних фондів і затрат, відповідність тарифів собівартості, фактичні результати економічної діяльності.

В залежності від мети і рівня охоплення конкретної розроблюваної схеми оптимізації набір вихідних даних може змінюватись.

3.4. Гідравлічний розрахунок системи водопостачання проводиться за відповідною методикою на основі вихідних даних. При можливості здійснюється уточнений розрахунок мереж та оцінюється адекватність отриманої математичної моделі. На основі гідравлічного розрахунку визначаються заходи з удосконалення і оптимізації розподільної системи з урахуванням нерівномірності водорозбору в різні періоди року та в різні години доби.

3.5. Аналіз ефективності, надійності, економічності робочих вузлів системи та даних гідравлічного розрахунку проводиться шляхом узагальнення і порівняння технологічних і економічних характеристик роботи системи водопостачання/водовідведення з іншими аналогічними системами та світовим досвідом і необхідний для виявлення основних недоліків і "вузьких місць" системи.

3.6. Перелік основних недоліків і вузьких місць системи складається з метою виявлення найбільш проблемних питань розвитку системи, які ставлять під загрозу якість питного водопостачання, надійність надання послуг з водопостачання/водовідведення, екологічну безпеку в регіоні, ефективність і раціональність використання матеріальних і енергетичних ресурсів. Заходи з усунення основних недоліків, як правило, є першочерговими.

3.7. Розробка рекомендацій щодо усунення недоліків, підвищення якості води, надійності водопостачання, покращення якості послуг з водовідведення, збільшення ефективності очищення стічних вод, забезпечення раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів проводиться на основі переліку основних недоліків системи. Перелік заходів на перспективу формується на основі вітчизняного та світового досвіду розвитку систем водопостачання та водовідведення.

3.8. Після розробки переліку заходів з розвитку систем водопостачання та водовідведення здійснюється групування заходів за основними напрямами (при необхідності - піднапрямами). Як правило, структура основних напрямів наступна:

3.8.1. Підвищення якості води, яка подається споживачам:

охорона і захист джерел питного водопостачання;

розвиток водоочисних станцій і удосконалення технології очищення;

запобігання забрудненню води при транспортуванні.

3.8.2. Збільшення надійності водопостачання і підвищення якості послуг з водопостачання:

залучення альтернативних джерел водопостачання і формування резервних запасів води;

підвищення надійності роботи розподільної системи;

підвищення ефективності експлуатації системи водопостачання;

впровадження автоматизованого управління системою.

3.8.3. Збільшення надійності надання послуг з водовідведення:

збільшення охоплення населення послугами централізованого каналізування;

підвищення надійності роботи системи збору і транспортування стічних вод;

підвищення ефективності експлуатації системи водовідведення.

3.8.4. Зменшення негативного антропогенного впливу підприємств водопостачання та водовідведення на навколишнє природне середовище:

запобігання скиду неочищених стічних вод і збільшення ефективності їх очищення;

впровадження і удосконалення систем обробки осадів стічних вод;

впровадження систем обробки промивних вод водоочисних станцій.

3.8.5. Збільшення ефективності використання матеріальних і енергетичних ресурсів:

створення надійних систем обліку кількості спожитої води;

скорочення рівня втрат і неврахованих витрат води;

збільшення ефективності використання електроенергії;

отримання нетрадиційних видів енергії на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства.

3.8.6. Наукове та проектне забезпечення виконання заходів:

конкретні заходи, які заплановані у схемі, відносять до одного з напрямів (піднапрямів). В результаті отримують структурований перелік заходів;

в залежності від конкретної схеми оптимізації перелік основних напрямів може бути розширено або скорочено. В залежності від мети схеми оптимізації також можуть включати заходи організаційного та фінансового характеру.

3.9. Ранжування заходів по важливості і часу виконання проводиться з метою створення реального плану реалізації визначених основних заходів програми. При цьому для кожного заходу встановлюється один з рівней важливості, яких, як правило, три: