Заслухавши інформаційну довідку про правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, а також з метою попередження розповсюдження друкованих видань, які завдають шкоди моральності суспільства, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі

1. Інформаційну довідку про правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, взяти до відома.

2. Доручити апарату Національної комісії:

2.1. Розмістити інформаційну довідку про правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, на веб-сайті Національної комісії;

2.2. Використати інформацію про правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, при підготовці Національної доповіді "Стан дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі в Україні";

2.3. Організувати науково-практичну конференцію на тему: "Правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі" за участю народних депутатів України, представників органів державної влади та представників громадських організацій;

2.4. Розробити проекти нормативно-правових актів, що регулюють механізм обігу на території України друкованих видань.

Правові засади України щодо захисту моральності у суспільстві складає Конституція України, Закони України "Про захист суспільної моралі", "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про видавничу справу" та інші законодавчі акти щодо захисту суспільної моралі.

Статтями 34, 54 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, а також гарантовано свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Закріплений обов'язок тісно зв'язаний з визначенням і поняттям юридичної відповідальності - особливих, передбачених і врегульованих нормами права відносин між громадянами і державою, що виникають у разі і внаслідок правопорушення.

Конституційні положення забезпечують баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя та інші, з іншого боку.

Так, нормами прямої дії визначено, що здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ч. 3 ст. 34 Конституції України) ; власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ч. 3 ст. 13 Конституції України) ; використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (ч. 6 ст. 41 Конституції України) .

Застосування зазначених обмежень свободи вираження поглядів реалізовано у законодавстві України шляхом встановлення на законодавчому рівні заборони поширення інформації, що пропагує війну, насильство, жорстокість, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини тощо. Такі застереження містять Цивільний кодекс України, Закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та "Про захист суспільної моралі", які визначають правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль.

У Цивільному кодексі України передбачено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4 ст. 13 ЦК) ; твір не може бути опублікований, якщо він завдає шкоди моральності населення (ч. 2 ст. 442 ЦК) .

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про захист суспільної моралі" виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, в тому числі і друкованих видань, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Безпосередньо такі обмеження встановлені ст. 11 Закону України "Про захист суспільної моралі", згідно з якою продаж і розповсюдження друкованої продукції та поліграфії сексуального чи еротичного характеру дозволяються лише за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі і в спеціально відведених місцях.

Розповсюдження друкованої продукції або поліграфії еротичного чи сексуального характеру поштою дозволяється лише в непрозорій герметичній упаковці, а продаж еротичних друкованих видань - у герметичній упаковці. На обкладинці забороняється детальне зображення статевих органів.

Розповсюдження друкованої продукції, поліграфії та друкованої продукції засобів масової інформації еротичного чи сексуального характеру без належних вихідних даних, а також індивідуальними розповсюджувачами забороняється.

Демонстрація і (або) реклама друкованої продукції, поліграфії чи друкованої продукції засобів масової інформації еротичного чи сексуального характеру у вікнах, вітринах та інших місцях загального огляду забороняються.

Галузеві законодавчі акти, що регулюють діяльність друкованих засобів масової інформації та загальні засади видавничої справи також містять положення щодо неприпустимості зловживання свободою діяльності у зазначених сферах.

Так згідно із ст. 3 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для поширення відомостей, розголошення яких забороняється ст. 46 Закону України "Про інформацію"; закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганди війни, насильства та жорстокості; розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі; розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.

Статтею 28 Закону України "Про видавничу справу" визначено, що діяльність у видавничій справі не може бути використана для закликів, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

У видавничій справі забороняється виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію порнографічного характеру і таку, що пропагує культ насильства і жорстокості; виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію, що проповідує релігійні віровчення, які загрожують життю, здоров'ю, моралі громадян, порушують їх права і свободи.

Окрім передбачених заборон та обмежень законодавцем передбачено також умови та порядок ліцензування діяльності з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, що закріплено в ст. 9 Закону України "Про захист суспільної моралі". Ліцензування і реєстрацію спеціалізованих засобів масової інформації сексуального чи еротичного характеру, відповідно до пп. 24 п. 4 Положення про Державний комітет телебачення та радіомовлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 N 897, уповноважений здійснювати Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

В додаток до наведеного, ст. 11 Закону України "Про захист суспільної моралі" передбачено, що продаж і розповсюдження друкованої продукції та поліграфії сексуального чи еротичного характеру дозволяється лише за наявності позитивного висновку Національної комісії і в спеціально відведених місцях.

Дотримання вказаних законодавчих обмежень свободи вираження поглядів є імперативним обов'язком суб'єктів господарювання та фізичних осіб, що здійснюють діяльність в інформаційній галузі.

В той же час, контроль органів державної влади за дотриманням законодавчих обмежень та запобігання розповсюдження друкованої продукції з порушенням вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі є невід'ємною складовою забезпечення інформаційної безпеки держави.

Згідно ст. 15 Закону України "Про захист суспільної моралі" державний нагляд за додержанням вимог цього Закону та законодавства у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції здійснюють Міністерство культури і туризму, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство юстиції, Міністерство освіти, Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура, Державна митна служба, Державний комітет телебачення і радіомовлення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна комісія.

З метою запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, чинним законодавством передбачено низку заходів.

Зокрема, відповідно до статті 19 Закону України "Про захист суспільної моралі" до повноважень Національної комісії віднесено здійснення аналізу продукції друкованих засобів масової інформації стосовно їх відповідності вимогам чинного законодавства щодо захисту суспільної моралі, попередження розповсюдження інформаційних матеріалів, які завдають шкоди моральності суспільства, проведення експертизи у сфері захисту суспільної моралі, розгляд скарг громадян про порушення вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та вжиття належних заходів реагування відповідно до своїх повноважень.

Відповідно до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 N 1128 "Питання державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності" Міністерство юстиції здійснює державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації.

Згідно з інформацією Міністерства юстиції, наданою листом N 6015-0-33-10-21 від 17.05.2010 Міністерство під час розгляду документів, поданих на державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, здійснює їх правову експертизу на відповідність статті 3 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", відповідно до якої друковані засоби масової інформації не можуть бути використані для розповсюдження порнографії, та на відповідність Закону України "Про захист суспільної моралі".

В рамках виконання завдань щодо забезпечення запобігання злочинам, їх виявлення, припинення, а також вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень, контроль за дотриманням чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі при розповсюдженні друкованої продукції здійснює Міністерство внутрішніх справ.