1.1. Рада у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України (далі - Рада) є представницьким міжконфесійним консультативно-дорадчим органом, що діє на громадських засадах при Міністерстві оборони України.

1.2. Рада утворюється з метою:

- здійснення координації заходів, пов'язаних із забезпеченням виконання у Збройних Силах України вимог Конституції України, законів України щодо свободи совісті та віросповідання;

- здійснення практичних заходів, спрямованих на поетапне впровадження у Збройних Силах України ефективної системи душпастирської опіки та створення інституту військового духовенства (капеланства);

- координації міжконфесійної співпраці у Збройних Силах України;

- формування механізмів взаємодії Армії і Церкви з питань задоволення релігійних потреб, духовного, патріотичного виховання військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та членів їх сімей;

- участі в обговоренні проектів законодавчих та інших нормативних актів із зазначених питань;

- підвищення морально-психологічної стійкості та готовності особового складу до захисту Батьківщини;

- здійснення колективних заходів доброчинного характеру.

1.3. У своїй діяльності Рада керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства оборони України, іншими актами законодавства України в частині, що стосується релігійних організацій, Меморандумом про співпрацю у справах душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України та Положенням про Раду у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України (далі - Положення).

1.4. Основні завдання Ради:

- обговорення актуальних питань забезпечення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України та підготовка взаємоузгоджених пропозицій керівництву Міністерства оборони України;

- участь в обговоренні проектів законів України і нормативно-правових актів з питань діяльності священнослужителів серед військовослужбовців;

- сприяння міжконфесійній співпраці та злагоді у військовому середовищі, недопущення прозелітизму та міжконфесійних протиріч;

- об'єднання зусиль релігійних організацій у сфері духовного та патріотичного виховання захисників Батьківщини;

- надання пропозицій керівництву Міністерства оборони України щодо направлення кандидатур з числа духовенства для їхньої діяльності у Збройних Силах України в мирний час та особливий період;

- сприяння практичній реалізації програм, спрямованих на покращення духовної опіки військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, соціальних програм для військовослужбовців Збройних Сил України;

- організація та проведення конференцій, семінарів, нарад тощо з питань релігії та духовності, застосування і додержання законодавства про свободу совісті та віросповідання у Збройних Силах України;

- сприяння національно-культурному розвитку у Збройних Силах України;

- сприяння всебічному висвітленню релігійного життя у Збройних Силах України засобами масової інформації.

1.5. Діяльність Ради ґрунтується на засадах рівності, поважного ставлення до внутрішніх настанов і традицій усіх офіційно діючих в Україні релігійних організацій.

1.6. Для забезпечення виконання своїх завдань Рада має право:

- уносити відповідні пропозиції керівництву Міністерства оборони України;

- одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління всіх рівнів інформацію з питань, які виносяться на розгляд Ради;

- звертатися за необхідною інформацією до керівних органів громадських і релігійних організацій;

- залучати до роботи на громадських засадах релігієзнавців, правників, богословів, експертів, інших фахівців з питань, що виносяться на розгляд Ради;

- використовувати для підготовки питань, що виносяться на розгляд Ради, теоретичні розробки відповідних релігійних, громадських чи державних інституцій, інші матеріали інформаційного, консультативного чи рекомендаційного характеру;

- створювати на громадських засадах робочі групи з актуальних напрямів діяльності.

- участь у розробленні пропозицій з актуальних проблем законодавства у сфері задоволення релігійних потреб військовослужбовців, громадській експертизі проектів нормативно-правових актів (концепцій, програм, доктрин тощо), що стосуються сфери діяльності Ради;

- задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України в пунктах постійної дислокації, а також під час навчань, морських походів, миротворчих операцій, бойових дій тощо;

- організація задоволення релігійних потреб представниками різних релігійних організацій в одній військовій частині (установі, організації) Збройних Сил України чи Міністерства оборони України;

- практична й методична допомога та участь у патріотичному, духовному, морально-етичному і культурно-естетичному вихованні військовослужбовців та працівників Збройних Сил України;

- відновлення (будівництво, реконструкція) культових споруд на території військових містечок та організація їх діяльності;

- підготовка священиків для задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України;

- сприяння науковим дослідженням у сфері душпастирської опіки військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, членів їхніх родин;

- підготовка привітань, звернень до особового складу Збройних Сил України з нагоди релігійних свят тощо.

3.1. У роботі Ради можуть брати участь члени Ради та запрошені особи.

3.2. Членами Ради можуть бути представники конфесій, які підписали Меморандум про співробітництво у справах душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України, зареєстрованих в Україні відповідно до чинного законодавства, які є членами Всеукраїнської Ради церков та релігійних організацій та віруючі яких служать у Збройних Силах України.

3.3. На засідання Ради можуть бути запрошені представники структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Державного комітету України у справах національностей та релігій, інших органів державної влади, громадськості, засобів масової інформації тощо.

Запрошені особи беруть участь в обговоренні, але не голосують.

3.4. Членство в Раді є добровільним. Представники Церков (релігійних організацій) набувають членства через офіційне звернення голови релігійного об'єднання (конфесії) на ім'я Міністра оборони України, в якому зазначені дві кандидатури від конфесії - відповідальний Церкви (релігійної організації) за взаємодію зі Збройними Силами України (далі - відповідальний Церкви) та його заступник.

Звернення розглядається членами Ради на засіданні.

3.5. До заяви повинні бути додані:

- довідка про релігійне об'єднання (конфесію) із зазначенням таких відомостей: офіційна назва об'єднання (конфесії); відомості про власну організаційну структуру та кількість членів; відомості про основні положення власного віровчення щодо військової служби;

- копії своїх статутних документів, зареєстрованих у Державному комітеті України у справах національностей та релігій.

3.6. Питання про надання статусу члена Ради певному релігійному об'єднанню (конфесії) вирішується членами Ради шляхом консенсусу.

3.7. Вихід релігійних об'єднань (конфесій) із складу Ради є вільним.

3.8. Членство в Раді релігійного об'єднання (конфесії) може бути призупинено за рішенням Ради в разі безпідставної відсутності члена Ради на трьох та більше чергових засіданнях Ради поспіль, про що Голова Ради письмово повідомляє його керівництво.

3.9. Член Ради, членство якого призупинено, не враховується у загальному складі Ради під час визначення кворуму на засіданнях Ради та не бере участь у голосуваннях Ради.