<...>

Призначенням інвестиційного договору будівництва житла є інвестування, у тому числі й у вигляді грошових коштів (фінансування), реалізації інвестиційного проекту будівництва об'єкта житлового будівництва.

Об'єктом інвестування за таким договором може бути об'єкт житлового будівництва в цілому, окрема його частина (корпус, поверх тощо) або окреме приміщення (квартира, офіс, машино-місце), що є частиною цілісного об'єкта житлового будівництва.

Нормами частини третьої статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено обмеження щодо інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі й в управління, яке може здійснюватись виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею такої нерухомості.

Отже, забудовник не може безпосередньо укладати з інвесторами (фізичними та юридичними особами) договори про фінансування будівництва об'єкта житлового призначення.

Проте чинним законодавством не заборонено здійснення будівництва об'єктів житла шляхом укладання договору про спільну діяльність.

Оскільки частиною другою статті 1130 Цивільного кодексу України (ЦКУ) передбачено, що спільна діяльність може здійснюватись як на основі об'єднання вкладів учасників, так і без такого об'єднання, а вклади учасників можуть бути й у вигляді грошових коштів, це означає, що за договором про спільну діяльність договірні сторони об'єднують свої ресурси, у тому числі й фінансові, для досягнення поставленої мети - будівництва об'єкта житлового призначення.