Заслухавши та обговоривши наукову доповідь завідувача відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України академіка НАН України А.Г.Білоуса "Наукові основи створення функціональних матеріалів на основі оксидних систем", Президія НАН України відзначає, що в Україні проводяться важливі фундаментальні дослідження зі створення функціональних матеріалів для сучасних систем зв'язку, машинобудування, медицини, енергогенеруючих пристроїв.

Розроблено теоретичні основи створення електрофізичних функціональних матеріалів на основі оксидних систем, зокрема, вперше показано, що в межах однієї структури за допомогою методу структурного дизайну можна змінювати властивості близьких хімічних складів - від надвисокочастотних діелектриків до катіонних провідників і сегнетоелектриків-напівпровідників.

Запропоновано метод керування електрофізичними властивостями оксидних систем, який базується на регулюванні концентрації структурних вакансій, впливу на фононний спектр, розміщенні іонів у кристалографічних положеннях, де не виконуються стеричні вимоги.

Встановлено, що на утворення ефекту позитивного температурного коефіцієнта опору в сегнетоелектриках-напівпровідниках на основі титанату барію витрачається тільки незначний процент введеної донорної домішки. Донорні домішки витрачаються на перезарядку парамагнітних центрів, які завжди присутні у вихідних реагентах, а також на кристалізацію додаткових фаз, що утворюються на границі зерен. Одержані результати дозволили створити високоефективні термостабілізовані керамічні нагрівні елементи різноманітного призначення.

Розроблені літійпровідні сполуки зі структурою дефектного перовскіту, які характеризуються екстремально високою провідністю по літію. Змінюючи співвідношення іонів літію, структурних вакансій і блокуючих іонів, які знаходяться у структурних каналах, утворених кисневими октаедрами, можна впливати як на енергію активації, так і на величину провідності. Вперше виявлена релаксація іонів літію у досліджуваних структурах у широкому діапазоні частот, включаючи субміліметровий діапазон, що відкриває широкі перспективи для використання синтезованих матеріалів у техніці.

Вперше показано, що незначні відхилення від стехіометрії в ряді оксидних систем можуть викликати утворення структурних нанодоменів, у межах яких спостерігається впорядкування катіонів. Це супроводжується значним покращенням електрофізичних параметрів матеріалів.

У результаті вивчення процесів осадження, фаз утворення і кристалізації гідроксидів і оксидів складних оксидних систем (феритів, алюмінатів, цирконатів, титанатів) встановлені закономірності формування наночастинок із заданою формою (включаючи анізотропію форми). Розроблений метод синтезу нанорозмірних частинок оксидних систем дозволяє більше ніж на порядок збільшити швидкість фільтрації і промивання, виключити операцію механічного розмелу.

Розроблені нові мультифероїки і метаматеріали. Зокрема, вперше показана можливість керування магнітними властивостями феромагнітної плівки, нанесеної на сегнетоелектрик-напівпровідник за допомогою електричного поля, у якому з'являється ефект позитивного температурного коефіцієнта опору, а також отримання на основі надвисокочастотних діелектриків термостабільних високодобротних резонансних елементів, резонансну частоту яких можна змінювати електричним полем, у якому з'являється ефект позитивного температурного коефіцієнта опору.

За останні 15 років створені нові функціональні матеріали й елементи на їх основі (коаксіальні й відкриті діелектричні резонатори дециметрового і сантиметрового діапазонів, термостабілізовані нагрівні елементи), захищені 18 патентами України (71 авторське свідоцтво). За результатами досліджень опубліковано 144 статті, у тому числі 60 у закордонних наукових виданнях, зроблено доповіді на 33 міжнародних конференціях, із них 6 - на запрошення. Зазначені матеріали поставляються українським підприємствам, зокрема спільному російсько-українському підприємству "Фазотрон України", НВП "Інтевіс", НВП "Геліус" (м. Київ), НВО "Топаз" (м. Донецьк), заводу ім. Малишева і казенному підприємству "Харківське конструкторське бюро двигунобудування" (м. Харків). Діелектричні резонатори для виробництва апаратури споживачів супутникових навігаційних систем GPS та ГЛОНАСС постачаються підприємству "Оризон-Навігація" (м. Сміла).