З метою правового захисту працівників закладів охорони здоров'я у зв'язку із зміною фінансування первинної медико-санітарної допомоги повідомляємо наступне.

Відповідно до Бюджетного кодексу України з 1 січня 2011 року видатки на функціонування дільничних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів (далі - сільські заклади охорони здоров'я) віднесено до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення.

У зв'язку з цим Міністерством фінансів України підготовлено Методичні рекомендації щодо реалізації положень нової редакції Бюджетного кодексу в частині фінансування первинної медико-санітарної допомоги, згідно з якими відповідні місцеві органи влади до 1 січня 2011 року мали прийняти рішення про передачу сільських закладів охорони здоров'я у спільну власність територіальних громад району (міста обласного (республіканського в АР Крим), міського у містах Києві та Севастополі значення).

У разі прийняття рішень про припинення сільського закладу охорони здоров'я як юридичної особи шляхом приєднання його до іншого медичного закладу або зміни підпорядкування сільського закладу охорони здоров'я трудові відносини з працівниками відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП України продовжуються.

Отже, накази (розпорядження) про продовження трудових відносин у цьому випадку не видаються, у графі 3 трудової книжки працівника вноситься окремим рядком відповідний запис.

У графі 4 зазначається номер і дата прийнятого рішення про приєднання сільського закладу охорони здоров'я до медичного закладу - іншої юридичної особи.

У разі приєднання сільського закладу охорони здоров'я до іншого медичного закладу працівники продовжують працювати на попередній посаді (професії), до трудової книжки додаткові записи не вносяться.

Якщо внаслідок приєднання сільського закладу охорони здоров'я до медичного закладу має місце скорочення чисельності або штату працівників, то розірвання трудового договору з працівниками допускається з дотриманням вимог трудового законодавства відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (далі - Кодекс).

При звільненні працівників згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу роботодавець повинен дотримуватися такого порядку дій:

1) Відповідно до статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" роботодавець повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинній профспілковій організації інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Первинна профспілкова організація має право вносити пропозиції роботодавцю про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду.