З метою підвищення ефективності соціально-рекламної діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, упорядкування процесів виготовлення та поширення соціальної реклами

1. Затвердити Інструкцію щодо створення та поширення соціальної реклами центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що додається.

2. Республіканському (Автономної Республіки Крим), обласним, Київському та Севастопольському міським центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді забезпечити створення та поширення соціальної реклами відповідно до даної Інструкції.

3. Начальнику управління методичного забезпечення соціальної роботи Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді (Шнеренко Л.П.) забезпечити координацію створення та поширення соціальної реклами центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника директора Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді Вовка В.С.

Соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до п. 2. ст. 12 Закону України "Про рекламу" соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об'єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

Навіть у разі якщо реклама відповідає всім іншим умовам соціальної, проте містить відомості про рекламодавця такої реклами, вона не може вважатися соціальною і, відповідно, її розповсюдження не може здійснюватися з використанням пільг, передбачених для розміщення соціальної реклами. Тому при безкоштовному розміщенні соціальної теле-, радіореклами, зовнішньої реклами тощо необхідно уникати будь-яких посилань на виробника (назва центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, його адреса, телефони тощо). Варто зауважити, що використання логотипу (без тексту) у безкоштовній соціальній рекламі не забороняється, наприклад, логотип центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - "рука".

Рекламно-інформаційна діяльність центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснюється на виконання національних, державних, обласних програм та відповідно до плану рекламно-інформаційних заходів ЦСССДМ на рік.

Розробку ідеї та технічного завдання (для виробників реклами) здійснюють спеціалісти Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді та республіканського (АР Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Районні, сільські та селищні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді займаються поширенням та розміщенням соціальної реклами.

Посилання на Державну соціальну службу для сім'ї, дітей та молоді у соціально-рекламній продукції, виготовленої у регіонах, має відбуватися тільки за умови погодження її оригінал-макета з Держсоцслужбою.

2.1. Організація рекламно-інформаційної кампанії

Аналіз загальнонаціональної практики у сфері соціальної реклами вказує на те, що найбільша ефективність досягається за умови її використання в комплексі з інформаційними заходами.

Рекламно-інформаційна кампанія - комплексна система заходів впливу на визначені групи населення за допомогою різних засобів та каналів масового й індивідуального інформування.

Метою соціальної рекламно-інформаційної кампанії є спонукання населення до прийняття нових, корисних для себе і для суспільства, моделей поведінки у визначених сферах життя.

2.1.1. Складові рекламно-інформаційної кампанії

1. Проведення дослідження, в рамках якого визначається загальна ситуація в регіоні.

2. Проведення прес-конференції за результатами дослідження та з метою анонсування початку рекламної кампанії і привернення до неї уваги засобів масової інформації (далі - ЗМІ).

3. Проведення рекламної кампанії з одночасним використанням різних видів соціальної реклами:

- виготовлення та розміщення відеоролика (відеороликів) на регіональних телеканалах, у тому числі на безоплатній основі;

- виготовлення та розміщення аудіоролика (аудіороликів) на регіональних радіостанціях, у тому числі на безоплатній основі;

- розробка оригінал-макета (оригінал-макетів) з адаптацією під буклет, плакат, сіті-лайт, біл-борд;

- виготовлення та тиражування буклету (буклетів), плакату (плакатів) для розміщення та поширення через доступні для цільової аудиторії канали;

- виготовлення та розміщення зовнішньої реклами на регіональному рівні, в тому числі на безоплатній основі;

- виготовлення та розміщення реклами на транспорті, в тому числі на безоплатній основі.

4. Проведення інформаційної кампанії в ЗМІ: розміщення статей і рекламних повідомлень у друкованих ЗМІ та інтернет-виданнях; виготовлення та розміщення інформаційних матеріалів на радіо та телебаченні; участь у радіо- та телепередачах.

5. Проведення моніторингу та оцінки рекламно-інформаційної кампанії.

2.1.2. Етапи проведення

1. Підготовчий етап (проведення дослідження, визначення цільової аудиторії, розробка концепції рекламно-інформаційної кампанії, виготовлення відео- та аудіороликів, оригінал-макетів друкованої продукції, зовнішньої реклами та реклами на транспорті, тиражування буклетів, плакатів, передача всіх видів рекламних матеріалів в регіони для подальшого розміщення тощо);

2. Етап реалізації рекламно-інформаційної кампанії (прес-конференція, розміщення та поширення всіх видів рекламних матеріалів, робота зі ЗМІ);

3. Заключний етап (моніторинг та оцінка рекламно-інформаційної кампанії).

2.2. Стратегії створення соціальної реклами

Розглянувши суть, основний зміст та головні вимоги до рекламного повідомлення соціального спрямування, необхідно визначити стратегії, які можуть застосовуватися в рекламній діяльності соціальних служб і є найбільш дієвими та впливовими в соціальній рекламі.

Найбільш ефективними є стратегії, що використовуються в нейролінгвістичному програмуванні (НЛП):

1. Стратегія "бачу - відчуваю", яка загалом досить розповсюджена в рекламі і, зокрема, дозволяє за допомогою вдало підібраних образів, символів, сюжетів ефективно передати споживачеві реклами основну ідею.

2. Стратегія "внутрішнього діалогу", в якій враховується не тільки суть повідомлення, а й те, як воно промовляється (у відеоролику), куди або ж в яку сторону рухаються звернені фігури (наприклад, на листівці). Зображення телефону у центрі плакату є зверненням до актуального теперішнього того, хто дивиться на плакат, ніби повідомляючи: "Ти можеш телефонувати зараз". Якщо камера рухається зліва направо, це означає рух від минулого в майбутнє, що само по собі налаштовує глядача на позитивні зміни. Якщо пригнічена депресією людина, зображена на плакаті, дивиться вправо, то можна бути впевненим, що вона не здійснить самогубства, тому що вона все ж таки орієнтована на майбутнє.

3. Стратегія "регресії", в результаті якої людина повертається в минуле, наприклад у дитинство, пов'язана з приємними спогадами та позитивними емоціями.