Заслухавши та обговоривши доповідь завідувача відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України члена - кореспондента НАН України О.П.Моці, Президія НАН України відзначає, що сучасні суспільно-політичні та етнонаціональні процеси, які тривають в Україні, вимагають активнішого використання теоретичного, методологічного та методичного інструментарію науки для вирішення нагальних питань етнокультурної та етносоціальної інтерпретації походження, історичної долі українського народу та його подальшого поступу.

Проблеми середньовічної історії автохтонного слов'янського населення на півдні Східної Європи є актуальними й нині, оскільки саме тоді закладався "фундамент" сучасної української нації. Етнічний розвиток, котрий фіксується в характерних рисах матеріальної та духовної культури, є пріоритетним у доробках багатьох дослідників: істориків, археологів, антропологів, філософів, етнологів, краєзнавців.

Вивчення різних аспектів проблеми історичного розвитку східних слов'ян в давньоруські часи здійснюється в інститутах археології, історії України, українознавства ім. І.Крип'якевича, української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського, народознавства, мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, а також у вищих навчальних закладах Міністерства освіти і науки України. Вченими установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України зроблено важливий внесок у дослідження цієї проблеми.

Особливе значення мають польові й теоретичні розробки Інституту археології НАН України, в результаті яких значно поповнюється джерелознавча база досліджень. Проте просте нагромадження артефактів не завжди збільшує можливості вирішення проблеми. Тож виникає нагальна потреба у знаходженні якісно нових ланок, котрі дали б змогу надійно реконструювати об'єктивну картину історичного розвитку населення півдня Східної Європи в середньовічні часи.

Окремі праці з цієї тематики мають суб'єктивний характер, що викликано відсутністю комплексного методологічного підходу, вибірковим використанням наукових фактів та джерел, впливом сучасної політичної кон'юнктури, хибно сприйнятої патріотичності тоді, коли необхідно осягнути закономірності історичного розвитку даного етносу.

Розуміння поступу автохтонів на сучасних українських землях у середньовічні часи як історичного явища на конкретних етапах свого розвитку, хронологія, ступінь регіональних відмінностей - всі ці питання і нині певною мірою дискутуються.

Новий археологічний матеріал активно вводиться до наукового обігу в численних монографічних дослідженнях останніх років. Серед них: "Київ і Русь. Вибрані твори 1998-2008 рр." (академік НАН України П.П.Толочко), "Русь на перехресті світів (міжнародні впливи на формування давньоруської держави IX-XI ст.)" (академік НАН України П.П.Толочко), "Історія українського козацтва. Нариси в двох томах" (відповідальний редактор, академік НАН України В.А.Смолій), "Дьнеслово" (відповідальний редактор, член - кореспондент НАН України Г.Ю.Івакін), "Історія українського селянства. Том 1" (С.В.Кульчицький), "Князь в древней Руси: власть, собственность, идеология" (член - кореспондент НАН України О.П.Толочко), "Княжий двір Південної Русі X-XIII ст." (члени - кореспонденти НАН України М.Ф.Котляр, М.В.Ричка), "Етнічна та етнокультурна історія України. Том 1" (головний редактор, академік НАН України Г.А.Скрипник), "Південна "Руська земля" (член - кореспондент НАН України О.П.Моця), "Золотоординські часи на українських землях" (М.В.Єльніков), "Стародавній Іскоростень і слов'янські гради" (член - кореспондент НАН України О.П.Моця).

Водночас нові завдання осмислення проблеми вивчення матеріальної та духовної культури середньовічних предків сучасних українців вимагають тіснішої координації досліджень соціогуманітарного профілю, комплексного об'єктивного та неупередженого, позакон'юнктурного підходу до вивчення проблеми, поглибленого пошуку та інтерпретації на сучасному методологічному рівні нових історичних джерел. Спільні творчі зусилля виводять на більш глибоке розуміння законів історичного розвитку.