У зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) Пенсійний фонд України повідомляє.

Платники єдиного внеску визначені частиною першою статті 4 Закону.

Після проведення звірення платників з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України, передбаченого пунктом третім розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, а також отримання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України переліку бюджетних установ, яким на сьогодні встановлено розмір страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання як бюджетним установам згідно зі статтею 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" управління Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах зобов'язані вручити (направити) платникам повідомлення про рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску, який сплачується залежно від визначеного класу професійного ризику виробництва або категорії платника.

При взятті на облік платників єдиного внеску слід керуватися Порядком взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-6 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за N 995/18290.

База нарахування єдиного внеску визначена статтею 7 Закону.

Для платників-роботодавців, визначених пунктом 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 та платників - найманих працівників, визначених пунктами 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Згідно з підпунктом 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 за N 994/18289 визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за N 114/8713.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України 22.12.2010 N 1170.

Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності і становить від 36,76% до 49,7%.

Для бюджетних установ (незалежно від визначеного їм класу професійного ризику виробництва) розмір для нарахування єдиного внеску становить 36,3%.

Для роботодавців, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, єдиний внесок встановлюється у розмірі 45,96% визначеної бази нарахування для цих осіб.

Підприємства, установи, організації за працюючих інвалідів сплачуватимуть єдиний внесок у розмірі 8,41%.

Нарахування єдиного внеску для найманих працівників (крім платників, зазначених у ч. 9 статті 8 Закону) здійснюється у розмірі 3,6% сум нарахованої заробітної плати за видами виплат.

Згідно з абзацом другим частини 6 статті 8 Закону для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності особам (у тому числі і інвалідам), зазначеним у пункті 11 частини першої статті 4 Закону, єдиний внесок на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується за ставкою 33,2%.

Для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно з частиною 12 статті 8 Закону єдиний внесок із сум такої допомоги утримується за ставкою 2%.

Базою для нарахування єдиного внеску для платників роботодавців (крім платників, зазначених у абзаці сьомому частини 1 статті 4 Закону) , які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця) є винагорода, що виплачується такій фізичній особі за виконання робіт (надання послуг). Єдиний внесок на суми такої винагороди нараховується роботодавцем у розмірі 34,7%. Для платників - фізичних осіб єдиний внесок нараховується у розмірі 2,6% винагороди за цивільно-правовими договорами.

Оскільки у свідоцтві про державну реєстрацію підприємця види діяльності не зазначаються, то для підтвердження його виду діяльності можливо використовувати інформацію, надану державним реєстратором, де зазначаються види його діяльності відповідно до КВЕД.