Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини стурбований ситуацією, коли дії служби у справах дітей, обумовлені захистом законних інтересів дитини, приводять до порушення вимог статті 170 Сімейного кодексу України. Як показує практика, в деяких регіонах відібрання дитини у батьків здійснюється на підставі доповідної головного лікаря районної лікарні, звернення заступника начальника відділу міліції, припису прокурора, під час проведення профілактичних рейдів тощо. Все це є грубим порушенням вимог законодавства і обумовлює надходження обґрунтованих скарг на дії служб у справах дітей.

З метою недопущення порушення законодавства України під час відібрання дитини у батьків звертаємо увагу на наступне.

1. Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції ООН про права дитини держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

2. Щодо батьків, які не виконують свої батьківські обов'язки належним чином, законодавством України, крім позбавлення батьківських прав, передбачено застосування такого заходу, як відібрання дитини у батьків (або одного з них) без позбавлення їх батьківських прав.

Відповідно до частини першої статті 170 Сімейного кодексу України (далі - СК України) відібрання дитини від батьків, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і опікування. Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них.

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їхнім бажанням або органові опіки та піклування. Оскільки названі у абзаці 2 частини 1 статті 170 СК фізичні особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене статтею 4 СК України.