1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ У СПРАВАХ СІМ'Ї,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА СЛУЖБА
ДЛЯ СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
Л И С Т
15.02.2010 N 01/187
Директорам республіканського
(АР Крим), обласних,
Київського та
Севастопольського
міських центрів соціальних
служб для сім'ї,
дітей та молоді
Щодо переліку захворювань, за наявності яких особи не можуть бути кандидатами в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки та батьки-вихователі
Шановні колеги!
Враховуючи запитання, які надходять до Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді стосовно переліку захворювань, за наявності яких особи не можуть бути кандидатами в прийомні батьки, батьки-вихователі, інформуємо про наступне.
Статтею 212 Сімейного кодексу України зазначаються особи, які не можуть бути усиновлювачами, в тому числі пункт 8 передбачає осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України. Дія вищезазначеної статті поширюється також на кандидатів в опікуни, піклувальники (ст. 244 Сімейного кодексу України) , прийомні батьки та батьки-вихователі (ст. 256-2, 256-6 Сімейного кодексу України) .
Міністерством охорони здоров'я України затверджено наступний Перелік захворювань, за наявності яких особи не можуть бути кандидатами в усиновлювачі (наказ від 20.08.08 N 479):
1) туберкульоз (туберкульоз в активній фазі будь-якої локалізації);
2) лепра (хвороба Гансена);
3) хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ);
4) органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади (у зв'язку з тим, що зазначені психічні розлади можуть бути скороминущі, такі особи можуть бути усиновлювачами, не раніше як через 5 років після закінчення зазначеного епізоду психічних порушень за наявності стійкої ремісії, що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);
5) шизофренія, шизотипові та маячні розлади (у зв'язку з тим, що зазначені психічні розлади можуть бути скороминущі, такі особи можуть бути усиновлювачами, не раніше як через 5 років після закінчення зазначеного епізоду психічних порушень за наявності стійкої ремісії, що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);

................
Перейти до повного тексту