Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту проаналізовано стан влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання в регіонах України.

Протягом I півріччя поточного року в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу влаштовано лише 658 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для порівняння, протягом I півріччя минулого року в такі сім'ї влаштовано 1080 дітей. Це свідчить про те, що місцевими підрозділами служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вживається недостатньо зусиль щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.

Така ситуація ставить під загрозу забезпечення права дітей на виховання в сім'ях, що передбачено статтею 6 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", і може призвести до збільшення кількості дітей в інтернатних закладах.

Також викликає занепокоєння якість підбору кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі для створення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та здійснення подальшого взаємодобору сім'ї і дитини.

Кількість підготовлених потенційних прийомних батьків та батьків-вихователів не дозволяє забезпечити на належному рівні влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Так, протягом І півріччя поточного року передбачалося влаштувати у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу 763 дітей, а фактично влаштовано 658 (86,2%).

Непоодинокими є випадки припинення функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу і вибуття прийомних дітей та дітей-вихованців за відсутності взаєморозуміння між прийомними батьками, батьками-вихователями і дітьми, виникненням несприятливих умов для їх виховання та утримання в сім'ях.

Такі випадки свідчать про неякісну роботу центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, які проводять курс підготовки кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі, та служб у справах дітей щодо підбору сімей для дітей, які потребують влаштування, незнання особливостей і потреб дітей, які влаштовуються в сім'ї.

З метою підвищення ефективності роботи служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у процесі підготовки кандидатів у батьки-вихователі, прийомні батьки, взаємодобору батьків і дітей, створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини Мінсім'ямолодьспорту за погодженням із Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та молоді видано наказ від 08.07.2010 р. N 66 "Про покращення взаємодії служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у процесі підготовки кандидатів у батьки-вихователі, прийомні батьки".

Вищезазначеним наказом доручено Міністру у справах сім'ї та молоді АР Крим, начальникам служб у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити подання інформації про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують влаштування на виховання в сім'ю Республіканському (АР Крим), обласним, Київському та Севастопольському міським центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

При влаштуванні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейні форми виховання пріоритетними є інтереси дитини та її потреби, відповідно до яких визначаються характеристики та ресурси майбутніх батьків.

Пошук, направлення та здійснення навчання кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, підготовку рекомендацій важливо здійснювати, виходячи з потреб дітей конкретного регіону: кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують влаштування в такі сім'ї, їх віку, статі, індивідуальних особливостей тощо.

Відповідно до статті 210 Сімейного кодексу України, якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднанні при їх усиновленні.

Статтею 259 Сімейного кодексу України визначено, що брати та сестри мають право на спілкування.

За аналогією права, те саме стосується і дітей у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу.

Відповідно до п. 11 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. N 564, до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються, в першу чергу, діти, які перебувають між собою у родинних стосунках.

Проте мають місце випадки, коли влаштовується одна дитина із групи братів, сестер у прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, а інші її брати і сестри (як правило, старші за віком) продовжують виховуватися в інтернатних закладах.

Непослідовними в такому разі є дії органів опіки та піклування, коли при усиновленні не допускається роз'єднання рідних братів і сестер, а при влаштуванні у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу такі випадки є поширеними. Останнє призводить до розриву родинних зв'язків, порушується право дітей на спілкування з братами і сестрами, а також, обумовлює численні юридичні і судові проблеми при вирішенні питання щодо усиновлення дітей, які продовжують перебувати в інтернатних закладах, іноземними громадянами.