Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини стурбований ситуацією, що виникає при вибутті прийомних дітей з прийомних сімей та дітей-вихованців з дитячих будинків сімейного типу до досягнення ними 18-річного віку (у разі їх повернення рідним батькам, усиновлення, влаштування у сім'ї опікунів, піклувальників тощо).

Причиною вибуття дитини-вихованця з дитячого будинку сімейного типу, прийомної дитини з прийомної сім'ї може бути повернення вихованця рідним батькам, усиновлення дитини, встановлення опіки або піклування над дитиною, виникнення несприятливих умов для виховання дитини тощо (п. 4 Положення про дитячий будинок сімейного типу та п. 6 Положення про прийомну сім'ю, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. N 564, N 565) .

За наявності певної причини, місцевим органом виконавчої влади приймається рішення про вибуття дитини з дитячого будинку сімейного типу чи прийомної сім'ї. Саме з дати прийняття такого рішення дитина вважається такою, що вибула із сім'ї, припиняється виплата державної соціальної допомоги на дитину та передається відповідальність за життя і здоров'я дитини.

Звертаємо увагу на неухильне дотримання вимог наказу Держдепартаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 18.06.2008 N 82 "Про удосконалення роботи служб у справах дітей щодо розвитку сімейних форм виховання", яким чітко визначено, що в розпорядчих документах і про влаштування, і про вибуття дитини має зазначатися дата влаштування дитини в сім'ю та дата її вибуття, а також форма подальшого влаштування дитини.

При оформленні документів має істотне значення місце подальшого влаштування дитини. Так, наприклад, у випадку усиновлення прийомної дитини чи дитини-вихованця, прийняття рішення суду про усиновлення дитини буде передувати прийняттю рішення про вибуття дитини. Крім того, таке рішення може бути прийняте тільки після набрання чинності рішення суду про усиновлення дитини.

У разі якщо сім'я, з якої вибуває дитина, та місце її подальшого влаштування розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, то прийняття відповідних рішень обох місцевих органів виконавчої влади має бути максимально наближеним за часом.

При цьому, також обов'язковим є узгодження дій служб у справах дітей обох територій щодо підготовки необхідних документів стосовно влаштування та факту передачі дитини.