Щодо будівництва та введення будинку в експлуатацію повідомляємо, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Будівництво здійснюється суб'єктами планування та полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні та будівництві окремих будинків і споруд.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 08.10.2008 N 923 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та покладено повноваження щодо утворення приймальних комісій та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923, документом, що підтверджує прийняття об'єкта в експлуатацію, є свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 3 Порядку для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву із доданням відповідних документів.

Згідно із п. 4 Порядку акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає, за письмовим зверненням замовника, погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

У разі наявності зауважень уповноважений орган подає їх у письмовій формі у десятиденний строк замовникові та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, забороняється (п. 19 Порядку) .

З дати видачі зареєстрованого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю свідоцтва об'єкт вважається прийнятим в експлуатацію. Після цього зазначене свідоцтво є підставою для укладання договорів про постачання на об'єкт будівництва необхідних для його функціонування ресурсів.

Участь представників Міністерства з питань житлово-комунального господарства України в роботі комісії з прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію законодавством не передбачено.

Спірні питання, що виникають між інвесторами та замовником/забудовником, повинні вирішуватися шляхом переговорів або в судовому порядку.

Стосовно надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та їх оплати повідомляємо, що статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. До них належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг тощо.

Статтею 360 Цивільного кодексу України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і мають сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території.

Утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання.

Таким чином, мешканці несуть витрати у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 зазначеного Закону.

Згідно із п. 2 ч. 1 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529, послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків, власників квартир, власників нежитлових приміщень у житлових будинках та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань.

Статтею 11 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що громадські слухання у сфері житлово-комунальних послуг проводяться в порядку, визначеному статутом територіальної громади.

Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Отже, у постанові Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 наведено типовий перелік послуг, який може бути зменшено, і тарифи розраховуються окремо за кожним будинком з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

У разі виключення зі складу тарифів, наприклад послуги з технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових інженерних мереж, мешканці будинків повинні будуть самостійно, за власні кошти, або за договором підряду забезпечувати утримання мереж у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, тобто виконувати весь комплекс робіт, передбачений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76.