Заслухавши інформацію співголів комісії: заступника голови правління Укоопспілки Л.Ф.Криштафовича і заступника голови ЦК профспілки А.В.Дордуки про виконання угоди за 2002 рік та розглянувши проект Галузевої угоди на 2003-2004 роки, правління Укоопспілки та президія ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України

1. Інформацію співголів комісії: Л.Ф.Криштафовича - заступника голови правління Укоопспілки, А.В.Дордуки - заступника голови ЦК профспілки про виконання Галузевої угоди між правлінням Укоопспілки та президією ЦК профспілки за 2002 рік взяти до відома.

2. Схвалити Галузеву угоду між правлінням Укоопспілки та президією ЦК профспілки на 2003-2004 роки, спрямовану на стабілізацію виробництва, збільшення обсягів діяльності та соціально-економічний захист трудових колективів і працівників системи (додається).

3. Управлінням і відділам Укоопспілки разом з відділами ЦК профспілки забезпечити виконання положень, передбачених Галузевою угодою на 2003-2004 роки.

4. Правлінням Кримспоживспілки, облспоживспілок, керівникам підприємств (об'єднань) Укоопспілки, Кримському республіканському, обласним і Київському територіальному комітетам профспілки працівників споживчої кооперації України:

4.1. Вважати положення Галузевої угоди на 2003-2004 роки як мінімальні гарантії при розробленні та укладенні республіканської, обласних, районних угод та колективних договорів.

4.2. Обласні (республіканську) угоди надіслати до 15.03.2003 правлінню Укоопспілки і ЦК профспілки для аналізу і узагальнення, використання положень Галузевої угоди.

5. Редакції газети "Вісті..." надрукувати Галузеву угоду на 2003-2004 роки у черговому номері газети.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника голови правління Укоопспілки Л.Ф.Криштафовича і заступника голови ЦК профспілки А.В.Дордуку.

Галузеву угоду (далі - Угода) укладено на 2003-2004 роки на основі чинного законодавства між правлінням Укоопспілки та президією ЦК профспілки (далі - Сторони), від імені яких уповноваженими представниками проведені колективні переговори.

Угода спрямована на удосконалення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, розвиток соціального партнерства, реалізацію конституційних прав і гарантій працівників та роботодавців.

Сторони визнають, що цією Угодою встановлюються соціально-трудові гарантії для найманих працівників, регулюються виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між найманими працівниками і роботодавцями та відповідальність Сторін за виконання досягнутих домовленостей.

Положення Угоди діють безпосередньо і поширюються на всі підприємства, установи, організації, що знаходяться у сфері дії Сторін.

Прийняті Сторонами зобов'язання та домовленості є обов'язковими для виконання.

Положення цієї Угоди є обов'язковими для застосування як мінімальні гарантії під час ведення колективних переговорів, укладення угод на регіональних рівнях (республіканському, обласному, районному) та колективних договорів на виробничому рівнях. При прийнятті Президентом України, Верховною Радою, Урядом або в Генеральній угоді більш високих гарантій для працюючих, ніж передбачені у цій Угоді, вважати їх нормою для виконання.

Угода набирає чинності з дати підписання її Сторонами і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.

Правління Укоопспілки зобов'язується:

разом з правліннями споживспілок, споживтовариств, керівниками об'єднань, підприємств, організацій та установ (далі - Підприємств).

1. У сфері виробництва

1.1.1. Для збільшення обсягів в усіх галузях діяльності зосередити увагу на розширенні власного виробництва товарів народного споживання, наданні послуг населенню та підвищувати мотивацію до праці працівників.

1.1.2. Ефективно використовувати економічні, трудові та фінансові ресурси для забезпечення прибуткової роботи Підприємств. Не допускати утворення простроченої дебіторської заборгованості, особливо позасистемної, кредиторської та непродуктивних втрат.

1.1.3. Вивчати та запроваджувати передовий досвід роботи Підприємств споживчої кооперації.

1.1.4. Кошти, отримані від продажу цілісних майнових комплексів, основних засобів, першочергово спрямовувати на модернізацію і розвиток матеріально-технічної бази Підприємств, повернення боргів із заробітної плати.

1.1.5. Співпрацювати з центральними і місцевими органами влади у створенні сприятливих умов для розвитку споживчої кооперації та її підтримки.

2. У сфері зайнятості

1.2.1. Закріпити тенденцію до зменшення кількості працівників, які звільняються з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розширити сферу застосування праці створенням юридичними особами додаткових робочих місць, особливо для інвалідів, молоді, багатодітних жінок.

1.2.2. У разі виникнення об'єктивних причин, через які неминучі масові звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, запроваджувати запобіжні заходи. Звільнення проводити лише за умови попереднього (не менше ніж за 3 місяці) письмового повідомлення відповідного профоргану про причини і обсяги скорочень, терміни вивільнення, спеціальності працівників, що підлягають скороченню.

1.2.3. Надавати працівникам (на їх прохання), які попереджені в установленому порядку про звільнення на підставах, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, можливості здійснювати пошук роботи в робочий час (не менше 2 годин на тиждень) із збереженням заробітної плати.

1.2.4. При повторному поверненні працівника на підприємство після звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 ст. 40 КЗпПУ, відновлювати йому в повному обсязі розміри соціально-побутових пільг, якщо з часу звільнення пройшло не більше одного року.

1.2.5. Скоротити непродуктивні втрати робочого часу за рахунок ефективного використання трудових ресурсів та робочих місць.

1.2.6. При тимчасових зменшеннях обсягів діяльності за згодою працівника встановлювати неповний робочий день або тиждень з виплатою заробітної плати відповідно до відпрацьованого часу, запроваджувати гнучкий режим роботи, скорочувати до мінімуму надурочні роботи.

1.2.7. Визначити обсяги фінансування витрат на підвищення кваліфікації персоналу, але не нижче витрат минулого року, та граничні періоди роботи для обов'язкового проходження навчання з підвищення кваліфікації.

1.2.8. Рекомендувати Підприємствам при наявності власних коштів передбачати у колективних договорах гарантії, зокрема:

а) виплати працівникам, звільненим за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України, вихідної допомоги у розмірі, що не перевищує середній місячний заробіток, з урахуванням їх віку та стажу роботи на підприємстві;

б) надання працівникам, які відпрацювали в споживчій кооперації не менше 10 років і яким залишилося 2 роки до пенсійного віку, права на залишення на роботі в разі скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

2.1. Установити тарифну ставку робітника першого розряду у розмірі, визначеному Генеральною угодою. Залежно від фінансового становища Підприємства тарифна ставка робітника першого розряду в колективному договорі (угоді) може встановлюватись у більш вищому розмірі.

2.2. Визначити ставки (оклади) працівників загальних (наскрізних) професій і посад у колективних договорах.

Загальний розмір нарахованої заробітної плати працівника, який виконав місячну (годинну норму праці) з відповідними доплатами, надбавками та іншими заохочувальними виплатами, не може бути меншим законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік.

2.3. Самостійно визначати у колективних договорах форми, системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат Підприємствами з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

Передбачати зростання частки тарифу (окладу, посадового окладу) у середній заробітній платі до 65% та зростання питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції, витратах обертання, що сприятиме підвищенню продуктивності праці та реальної заробітної плати працівників. Підвищення частки тарифів у середньомісячній заробітній платі здійснювати також за рахунок зменшення інших складових заробітної плати в межах коштів, передбачених на оплату праці.

2.4. Встановлювати розмір заробітної плати залежно від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності Підприємства без обмеження її максимальним розміром. Договірне регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

2.5. Формувати фонд оплати праці залежно від результатів виробничої та фінансово-господарської діяльності Підприємства. Сприяти забезпеченню зростання реальної заробітної плати з урахуванням зростання обсягів діяльності та продуктивності праці.

2.6. Проводити виплату поточної заробітної плати працівникам Підприємств згідно з вимогами законодавства України. У разі виникнення на підприємстві заборгованості із заробітної плати протягом більше одного місяця вживати разом з профспілковими органами ефективних заходів для її ліквідації. Затвердити графіки погашення заборгованості із заробітної плати з дотриманням пропорційності погашення боргів всім категоріям працюючих. Включити їх як додаток до колективних договорів для обов'язкового виконання.

2.7. Не розривати трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівниками, перед якими не погашена заборгованість із заробітної плати та інших виплат, що здійснюються за законодавством України.

2.8. Дотримуватися норм законодавства України щодо розірвання трудових договорів, у тому числі контрактів з керівниками підприємств та притягнення їх до відповідальності, де сума заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення) протягом наступного місяця не зменшується.

2.9. Не приймати рішень для зміни раніше узгоджених та встановлення нових умов оплати праці без погодження з відповідним профспілковим органом.

2.10. Застосовувати на Підприємствах перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що мають міжгалузевий характер, згідно з додатком 1.

2.11. Доплати працівникам за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці проводити згідно з Примірним переліком робіт та професій (додаток 2).

2.12. Виконувати ст. 33, 34 Закону України "Про оплату праці" щодо здійснення індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до законодавства. Відсутність власних коштів не є підставою для невиплати цієї компенсації працівникам.

2.13. На період подолання фінансових труднощів Підприємств, лише тимчасово терміном не більше як 6 місяців, застосовувати норми, що допускають оплату праці нижче норм, визначених колективними договорами, угодами, але не нижче від державних норм і гарантій.

2.14. При зміні умов оплати праці на Підприємствах у бік підвищення особам, яких попереджено про звільнення на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України, встановлювати їм такі ж тарифні ставки (оклади), як і для інших працівників Підприємства.

2.15. Продаж продукції в рахунок заробітної плати проводити у виняткових випадках тільки за письмовою згодою працівника.

2.16. Проводити оплату часу простою не з вини працівника з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього Підприємства, працівник повинен попередити власника Підприємства або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. При наявності власних коштів цей розмір може бути вищим. Конкретний розмір обумовлюється в колективних договорах і угодах.

2.17. При невиконанні норм виробітку не з вини працівника здійснювати оплату його праці за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата у цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

2.18. При оцінці виконання норм праці (норм виробітку) враховувати товарне і матеріальне їх забезпечення та нормальні умови праці згідно з вимогами законодавства.

2.19. Проводити виплату надбавок на галузевому рівні при наявності власних коштів:

а) за вислугу років працівникам споживчої кооперації щомісячно у відсотках до посадового окладу (або заробітної плати, нарахованої за тарифними ставками, відрядними розцінками) залежно від стажу роботи у споживчій кооперації України у таких розмірах: понад 3 роки - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років - 20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40%;

б) персональних надбавок до 50% тарифної ставки (посадового окладу).

2.20. Здійснювати оплату праці в надурочний час у подвійному розмірі.

2.21. Встановлювати надбавки і доплати до посадових окладів (тарифних ставок) працівникам Підприємств споживчої кооперації, які мають почесні звання, спортивні звання, наукові ступені:

а) надбавки - за почесне звання України колишнього СРСР, країн СНД та Балтії, автономних республік: "заслужений" - на 20 відсотків та за спортивні звання: "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" - на 20 відсотків; "майстер спорту міжнародного класу" - на 15 відсотків; "майстер спорту" - 10 відсотків. За наявності двох або більше звань встановлення надбавок до посадових окладів (ставок) працівників здійснюється за одним (вищим) званням; нагородженим почесною відзнакою Центральної спілки споживчих товариств України "Знак пошани" - на 10 відсотків;

б) доплати - за науковий ступінь (крім посад у вищих закладах освіти III і I рівнів акредитації та наукових організаціях, для яких наявність наукового ступеня передбачена кваліфікаційними вимогами: доктора наук - на 25 відсотків, кандидата наук - на 15 відсотків.

Встановлення надбавок і доплат до посадових окладів (ставок) працівникам Підприємств споживчої кооперації проводиться, якщо діяльність працівників за профілем співпадає з наявним званням та ступенем.

2.22. Гарантувати виплату заробітної плати та інших виплат, передбачених законодавством України, працівникам підприємств-банкрутів або тих, які ліквідуються, за рахунок боржника, а при відсутності коштів - правонаступником згідно з законодавством.

2.23. Продовжити роботу щодо впровадження в споживчій кооперації основних положень Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні, затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000 року.

2.24. Забезпечувати на Підприємствах гласність положень про оплату праці, в тому числі про преміювання, доплати, заохочувальні виплати тощо, які є обов'язковими додатками до колективних договорів.

2.25. Забезпечувати впровадження технічно обгрунтованих норм для всіх категорій працюючих, постійно здійснювати моніторинг у сфері нормування праці. Розробляти, переглядати, доповнювати та затверджувати галузеві норми праці відповідно до сучасного рівня техніки, технології виробництва і праці, а також узагальнювати та поширювати передовий досвід з нормування праці у галузі.

3.1. Регулювати трудові відносини відповідно до законодавства України про працю та Статутів Підприємств.

3.2. Застосовувати контрактну форму трудового договору лише з керівниками кооперативних Підприємств (крім тих, що займають виборні оплачувані посади), а також з педагогічними і науково-педагогічними працівниками. Передбачати у контрактах з керівниками підприємств їх відповідальність перед власником або уповноваженим ним органом за стан нормування праці на підприємстві.

3.3. Здійснювати нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

3.4. Приймати рішення про перенесення робочих днів та днів відпочинку не пізніше ніж за два тижні до встановленого дня роботи за погодженням з відповідним профспілковим комітетом.

3.5. Узгоджувати графіки чергування працівників у вихідні та святкові дні з відповідними профспілковими комітетами.

При укладенні колдоговору на Підприємстві:

- передбачати застосування підсумкового обліку робочого часу на певний період таким чином, щоб ця величина не перевищувала законодавчо встановлену норму робочого часу;

- визначати конкретні зобов'язання щодо поліпшення стану нормування праці працівників.

3.6. Обрати комісії з трудових спорів на Підприємствах з кількістю працюючих 15 осіб і більше та сприяти підвищенню ефективності розгляду ними трудових спорів.

3.7. Визначати режим роботи (графіки роботи), тривалість робочого часу та відпочинку працівників Підприємств у колективних договорах. Правила внутрішнього трудового розпорядку є додатком до колективного договору.

3.8. Здійснювати залучення працівників до надурочних робіт відповідно до законодавства.

3.9. Надавати щорічні відпустки згідно з порядком, передбаченим ст. 10 Закону України "Про відпустки".

3.10. Надавати щорічну основну відпустку працівникам не менше як на 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про відпустки". При наявності власних коштів термін відпустки може бути збільшений.

3.11. Надавати щорічні додаткові відпустки:

3.11.1. За особливий характер праці:

а) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або на умовах підвищеного ризику для здоров'я, до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором в залежності від часу зайнятості працівника в цих умовах;

б) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Орієнтовний перелік робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем додається (додаток 3).

3.11.2. За роботу зі шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестацій робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

3.12. За працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, зберігати відпустки раніше встановленої загальної тривалості на весь період їхньої роботи на даному Підприємстві лише на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася (п. II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відпустки" від 02.11.2000 N 2073-III).

3.13. Надавати працівникам Підприємств, які мають стаж роботи у споживчій кооперації понад 10 років, додаткову оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів, а, починаючи з 11 року, збільшувати відпустку на 1 календарний день за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 14 календарних днів, і оплата здійснюється за рахунок власних коштів Підприємства та при умові його рентабельної роботи. Порядок і умови надання визначаються в угодах і колективних договорах.

3.14. Надавати працівникам додаткові відпустки при збереженні основної заробітної плати: при реєстрації шлюбу - 1 день, при смерті рідних - 3 дні. Оплата здійснюється за рахунок власних коштів.

3.15. Надавати працівникам відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником Підприємства або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

4.1. Відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше 0,3% від фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати.

4.2. Відповідно до пункту 5.2.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Підприємствами щокварталу проводити перерахування коштів, передачу майна до неприбуткових організацій (профспілкових комітетів), визначених у пункті 7.11, в розмірі не менше двох та не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року для здійснення благодійної діяльності для працівників та пенсіонерів цих Підприємств. Ці перерахування включаються до валових витрат.

4.3. Проводити відрахування профспілковим комітетам Підприємств до 3% прибутку, отриманого від продажу основних засобів, для проведення оздоровчої, культурно-масової роботи, надання матеріальної допомоги тощо.

4.4. Надавати профспілковим органам усіх рівнів безплатно необхідні приміщення з усім обладнанням, опаленням, освітленням, прибиранням, охороною для роботи самого комітету і для проведення зборів працівників, а також транспорт і засоби зв'язку.

4.5. Надавати працівникам Підприємств, обраним до профспілкових органів, гарантії згідно з статтею 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

4.6. Утримувати, обслуговувати та ремонтувати житловий фонд Підприємств споживчої кооперації.

4.7. Надавати кредити (позички) на індивідуальне, кооперативне будівництво, придбання квартир, інші господарські потреби працівникам Підприємств, які пропрацювали у споживчій кооперації не менше 10 років, а молодим сім'ям віком до 30 років - не менше 3-х років при наявності власних коштів.

4.8. Створити на Підприємствах за рахунок прибутку фонд соціального захисту.

4.9. При наявності на Підприємстві власних коштів передбачати у колективних договорах:

а) скорочення робочого дня для жінок, починаючи з 5-го місяця вагітності, із збереженням середньої заробітної плати;

б) надання грошової допомоги у разі виходу на пенсію при наявності стажу роботи в споживчій кооперації не менше 10 років в розмірі 5 місячних посадових окладів (середньомісячної заробітної плати, нарахованої за тарифними ставками, відрядними розцінками за останні два місяці роботи), а при стажі роботи понад 15 років - грошова допомога збільшується вдвічі;

в) одноденну оплачувану відпустку 31 серпня або 1 вересня одному з батьків школярів 1 - 4 класів;

г) надання працівникам вільного часу при збереженні основної заробітної плати: матерям, які мають 2 і більше дітей, 1 день у місяць, при народженні дитини - 1 день, при святкуванні ювілейних дат (дні народження - 50, 55, 60 років) - 1 день;

д) доплату непрацюючим, а також одиноким пенсіонерам, які потребують сторонньої допомоги по догляду за ними;

е) надання можливості працівникам, професії та посади яких не передбачені Списками N 1 і N 2, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 N 162, які працюють повний робочий день у шкідливих і важких умовах за результатами атестації робочих місць, дострокового виходу на пенсію за рахунок коштів Підприємства, призначених на оплату праці, згідно з порядком, передбаченим статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

є) надання права працівникам, ветеранам споживчої кооперації, які сумлінно працюють, мають тривалий стаж роботи в споживчій кооперації (не менше 20 років), пільгового користування лікувально-оздоровчими закладами системи.

У межах коштів, передбачених на ці цілі, працівникам і ветеранам системи може відшкодовуватись до 70 відсотків вартості путівок у будинки відпочинку, пансіонати, санаторії;

ж) здешевлення харчування працівникам Підприємств, забезпечення харчуванням працюючих у нічні зміни;

з) щомісячні виплати на транспортні витрати, за оренду житла в приватному секторі;

й) укладення договорів на додаткове медичне, оздоровче обслуговування працівників;

і) надання, крім державної, грошової допомоги багатодітним сім'ям, сім'ям без батька (матері), молоді, яка призивається на військову службу, при народженні дітей, для утримання дітей в дитячих дошкільних закладах.

5.1. Укомплектувати служби охорони праці, їх кількісний склад, ознайомити спеціалістів з функціональними обов'язками. Рівень заробітної плати та підпорядкованість спеціалістів служб охорони праці привести у відповідність з вимогами ст. 15 Закону України "Про охорону праці", Типовим положенням про службу охорони праці та Положенням про службу охорони праці в системі споживчої кооперації України.

5.2. Забезпечити належні умови праці працюючим на Підприємствах відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці".

5.3. Створити комісії з питань охорони праці на Підприємствах відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону праці" та примірного Положення "Про комісію з питань охорони праці підприємства в системі споживчої кооперації України".

Керівникам Підприємств щотижня розглядати стан охорони праці безпосередньо на робочих місцях та щокварталу заслуховувати це питання на засіданнях правлінь, виробничих нарадах і оформляти протоколом.

5.4. Розглядати не менше двох разів на рік на засіданнях господарських та профспілкових органів усіх рівнів стан охорони праці на Підприємствах системи з вжиттям відповідних заходів для усунення виявлених недоліків.

5.5. Виконувати приписи органів Держнаглядохоронпраці, експертів умов праці Міністерства праці та соціальної політики і подання страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та організаційно-технічні заходи, розроблені комісіями або членами комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві, поставивши виконання запропонованих заходів у залежність від доцільності перебування на займаних посадах керівників Підприємств та спеціалістів служб охорони праці, якщо це загрожує життю працюючих. Вести журнал перевірки їх виконання.

5.6. З метою поліпшення стану охорони праці на Підприємствах узагальнювати та аналізувати причини виникнення нещасних випадків на виробництві.

5.7. Проводити єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці, а саме:

а) продовжити виконання Галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки;

б) здійснювати методичне керівництво діяльністю Підприємств з питань охорони праці та розробляти необхідні нормативні акти;

в) організовувати у встановленому порядку навчання і перевірку знань з питань охорони праці працівників споживчої кооперації;

г) у разі кадрових змін в постійно діючих атестаційних комісіях споживспілок забезпечити навчання та атестацію з охорони праці нових членів комісій у відповідних експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці;

д) здійснювати внутрісистемний контроль за станом охорони праці.

5.8. Забезпечити працюючих санітарно-побутовими приміщеннями, обладнанням та засобами індивідуального та колективного захисту згідно з встановленими нормативами.

5.9. За рахунок власних коштів надавати працівнику матеріальну допомогу за травму, яка призвела до втрати працездатності, у таких розмірах:

- до 10 днів - у розмірі 1/4 середньомісячної заробітної плати;

- до 20 днів - у розмірі 1/3 середньомісячної заробітної плати;

- до 30 днів - у розмірі 1/2 середньомісячної заробітної плати;

- більше 30 днів - у розмірі середньомісячної заробітної плати.

5.10. Виплати у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві одноразової матеріальної допомоги сім'ї загиблого працівника проводити понад норми законодавства за рахунок власних коштів Підприємства у розмірі 3-х середньомісячних заробітних плат та по 1 середньомісячній заробітній платі на кожного утриманця, а також на його дитину, яка народилася після його смерті. При невиконанні потерпілим вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці ця одноразова матеріальна допомога Підприємством не виплачується. При реорганізації, ліквідації та банкрутстві Підприємства ці виплати не проводяться.