В Україні з 15 квітня 2008 року діє Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки. Попри те, що реалізація Генеральної угоди на 2008-2009 роки відбувається в надскладний для економіки України час, завдяки принциповій позиції профспілок та спільним діям Сторін вдалося реалізувати більшість її положень. Разом з тим залишається не вирішеною низка актуальних питань (додаток 1).

У жовтні 2009 року за рішенням Спільного представницького органу профспілок на національному рівні ініційовано колективні переговори з укладення Генеральної угоди на новий строк, які після багаторазових консультацій з представниками Сторони власників вдалося розпочати лише в квітні 2010 року. Наразі проведено 8 засідань Спільної робочої комісії представників сторін та 33 засідання робочих груп з усіх розділів і узгоджено понад 173 положення проекту Генеральної угоди на 2010-2012 роки. Проте не вдалося досягти узгодженої позиції з основних питань - оплати праці та соціального захисту громадян (додатки 2-3).

Заслухавши і обговоривши інформацію заступника Голови ФПУ - керівника Робочої комісії профспілок Кондрюка С.М. про стан виконання Генеральної угоди на 2008-2009 роки та результати колективних переговорів з укладення Генеральної угоди на 2010-2012 роки, Президія Федерації професійних спілок України

1. Узяти до відома інформацію заступника Голови ФПУ - керівника Робочої комісії профспілок Кондрюка С.М. про стан виконання Генеральної угоди на 2008-2009 роки та результати колективних переговорів з укладення Генеральної угоди на 2010-2012 роки.

2. Визнати позицію представників Сторони власників у переговорному процесі з укладення Генеральної угоди на 2010-2012 роки такою, що не сприяє консолідації зусиль Сторін колективних переговорів на подолання наслідків фінансово-економічної кризи та бідності, відродження економіки України і зростання добробуту громадян.

3. Вважати неприпустимим підписання Генеральної угоди на 2010-2012 роки в редакції, яка погіршує норми Генеральної угоди на 2008-2009 роки та не передбачає включення її положень, виконання яких залишається актуальним, зокрема в питаннях оплати праці, забезпечення зайнятості, соціального захисту громадян, узгодження з профспілками цінової політики.

4. Ініціювати перед Спільним представницьким органом профспілок на національному рівні та Стороною власників оперативне врегулювання положень проекту Генеральної угоди на 2010-2012 роки, які віднесено до розбіжностей, з метою пошуку конструктивного компромісу.

5. Голові ФПУ:

5.1. Проінформувати Прем'єр-міністра України та Президента України про ситуацію, яка склалася під час ведення колективних переговорів, та про відмову Сторони власників розглядати принципові профспілкові пропозиції, спрямовані на реалізацію законних трудових прав працівників, зокрема щодо оплати праці працівників бюджетної сфери.

5.2. Ініціювати перед Прем'єр-міністром України та Президентом України проведення окремої зустрічі зі Сторонами колективних переговорів з питання укладення Генеральної угоди на 2010-2012 роки з метою консолідації зусиль влади, працівників та роботодавців щодо виведення України до двадцяти найбільш розвинутих країн світу.

5.3. У випадку відсутності позитивного результату в урегулюванні розбіжностей положень проекту Генеральної угоди на 2010-2012 роки звернутися до Міжнародної організації праці з проханням надати Сторонам колективних переговорів технічну допомогу для врегулювання спірних питань з проекту Генеральної угоди на 2010-2012 роки.

5.4. Опрацювати питання щодо можливості ратифікації Генеральної угоди у Верховній Раді України та доповісти на засіданні Президії ФПУ.

5.5. Провести у червні 2010 року брифінг на тему "Чи об'єднає Генеральна угода на 2010-2012 роки працівників, владу і бізнес?".

6. ФПУ та членським організаціям:

6.1. Активізувати оперативне інформування профспілкових організацій, профактиву, суспільства про хід колективних переговорів з укладення Генеральної угоди на 2010-2012 роки, використовуючи національні, галузеві, регіональні та профспілкові ЗМІ, зокрема "Профтелеграф" ФПУ, заводські багатотиражки.

7. Доручити заступнику Голови ФПУ - керівнику Робочої комісії профспілок Кондрюку С.М. представити позицію Президії ФПУ на засіданні Спільного представницького органу профспілок на національному рівні для визначення консолідованих дій профспілок.

8. Контроль за виконанням постанови покласти на Голову ФПУ Хара В.Г.

I. Позитиви в реалізації Генеральної угоди на 2008-2009 роки

Незважаючи на те, що реалізація Генеральної угоди на 2008-2009 роки відбувається в надскладний для економіки України час, все ж таки завдячуючи конструктивним діям профспілок вдалося реалізувати більшість положень Генеральної угоди. Це не дозволило Уряду заморозити соціальні стандарти, збільшити ціни на газ для населення, підвищити пенсійний вік працівників, Стороні власників переглянути договірні гарантії з питань оплати праці. До позитивів реалізації Генеральної угоди на 2008-2009 роки можна віднести наступне:

1. Генеральна угода розширила можливості профспілкових представників щодо здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна в частині соціально-трудових відносин (пункти 1.1 та 1.22) та участі їх в роботі органів управління і діяльності підприємств (пункти 1.8-1.10). На контролі знаходиться понад 34 тис. таких договорів, кількість їх порушень значно зменшується.

Так, Миколаївською облпрофрадою разом з Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Миколаївській області протягом 2009 року перевірено виконання умов 94 договорів купівлі-продажу державного майна. Спеціалісти Донецької обласної організації Профспілки металургів і гірників України і профспілкових комітетів спільно з Фондом державного майна України здійснили перевірки договорів купівлі-продажу пакетів акцій ВАТ "Докучаївський флюсодоломітний комбінат" і ВАТ "Новотроїцьке рудоуправління".

2. Державним департаментом з питань банкрутства надається інформація про стан порушення та розгляду справ про банкрутство підприємств (пункт 1.25). Міністерством економіки України надається інформація щодо погашення головними розпорядниками бюджетних коштів заборгованості за виконане підприємствами державне замовлення (пункт 1.26).

3. Почала працювати норма щодо погодження планів санації збиткових підприємств, що дозволяє ефективніше захистити права їх працівників.

У 2009 році Фондом державного майна України погоджено плани санації ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" (Запорізька обл.), ВАТ "Пульсар" (Хмельницька обл.) та ВАТ "Новогорлівський машзавод" (Донецька обл.) за попередньої участі первинних профспілкових організацій цих товариств.

4. За інформацією, наданою ЦР Профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України, у галузі отримано перші позитивні результати щодо участі представників профспілкових організацій у роботі наглядових рад господарських товариств з правом дорадчого голосу. Так, на ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" рішення наглядової ради приймалися без врахування позиції профспілки, у зв'язку з чим профком звернувся наприкінці 2008 року до Фонду державного майна України. Завдяки наполегливим зусиллям Профспілки АСМУ та ФПУ, які було вжито в рамках виконання Генеральної угоди на 2008-2009 роки, голова профкому товариства постійно запрошується та бере участь у роботі наглядової ради.

5. У 2009 році вдалося реалізувати норму щодо розгляду питання про адаптацію та запобігання можливим негативним соціально-економічним наслідкам членства України в СОТ на пленарному засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради 15 грудня 2009 року, на якому було прийнято низку рішень стосовно співпраці сторін соціального діалогу в цьому напрямі (п. 1.5).

1. У тому числі завдяки реалізації положень Генеральної угоди за підсумками 2009 року спостерігалася позитивна тенденція до зменшення чисельності безробітного населення та зниження рівня безробіття. За даними Держкомстату, в 2009 році рівень безробіття, визначений за методологією МОП, становив 8,8%, а чисельність безробітного населення - 1,96 млн. осіб, тоді як у найбільш кризовому для ринку праці I кварталі 2009 року чисельність безробітного населення віком 15-70 років становила майже 2,1 млн. осіб, а рівень безробіття, визначений за методологією МОП, становив 9,5% економічно активного населення. (Проте порівняно з аналогічним показником 2008 року рівень безробіття зріс на 2,6%.)

2. На виконання пункту 1.37 фахівцями Держнаглядпраці Міністерства праці та соціальної політики України за участю представників профспілок та всеукраїнських об'єднань роботодавців вивчено питання про стан застосування цивільно-правових договорів (угод) про використання праці громадян на підприємствах.

З метою посилення впливу держави на захист прав працюючих за цивільно-правовими договорами (угодами), за наполяганням профспілок, у проекті Трудового кодексу України передбачено врегулювання питання застосування цивільно-правових договорів, зокрема передбачено норму, яка дозволяє органам державного нагляду і контролю за додержанням трудового законодавства в судовому порядку застосовувати норми цього Кодексу щодо відносин за цивільно-правовими договорами (угодами), коли вони фактично є трудовими відносинами.

3. На виконання пункту 1.42 Міністерством освіти і науки України розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту", статтею 57 якого передбачається здійснити заходи щодо гарантованого забезпечення випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів першим робочим місцем та соціальними послугами.

Також розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за рахунок бюджетних коштів", який доопрацьовується з урахуванням зауважень, внесених зацікавленими міністерствами.

Завдяки реалізації пункту 1.38 у більшості галузевих та регіональних угод передбачено критерії масового вивільнення працівників та порядок проведення консультацій з профспілками щодо пом'якшення наслідків такого вивільнення, що сприяло у кризовий період зменшенню кількості вивільнених працівників, оскільки роботодавці змушені були погоджувати їх вивільнення з ЦК галузевих профспілок.

1. Незважаючи на те, що норма Генеральної угоди на 2008-2009 роки щодо забезпечення підвищення рівня середньої заробітної плати в цілому по національній економіці не менш як на 25 відсотків (п. 2.1) у I кв. 2010 року виконувалася частково (зросла на 17,2% проти відповідного періоду минулого року і склала 1993 грн.), слід констатувати, що у післякризовий період відбувається зростання рівня середньої зарплати.

Таким же чином можна розцінити і зростання реальної заробітної плати у січні-березні ц.р. Вона зросла на 5,7% при зростанні реального ВВП у цей період на 5%.

2. Норму щодо мінімальної тарифної ставки робітника I розряду у підвищеному розмірі (п. 2.8) передбачено у переважній більшості галузевих угод і колективних договорів.

Позитивно вплинуло на розмір цієї гарантії суттєве підвищення мінімальної заробітної плати наприкінці минулого року та з початку 2010 року (з 01.01.2010 - 859 грн. при розмірі 744 грн. у грудні минулого року) та досягнення мінімальною заробітною платою рівня законодавчо встановленого прожиткового мінімуму.

Проте профспілки при визначенні у галузевих угодах мінімальної тарифної ставки робітника I розряду наполягають на застосуванні фактичних величин прожиткового мінімуму на працездатну особу, які є вищими законодавчо встановлених (у цінах березня ц.р. прожитковий мінімум складав 977 грн.).

3. Активна співпраця сторін соціального діалогу не дозволила протягом 2009-2010 років допустити під маркою кризи масове поширення невиплат заробітної плати, як це відбувалося у 90-ті роки. Активна позиція ФПУ, ініціатива та наполягання профспілкової Сторони щодо вирішення проблеми заборгованості із зарплати знаходять певний відгук у діях та рішеннях Уряду.

Так, відповідними постановами Кабінету Міністрів України у 2009 році було запроваджено спеціальний моніторинг погашення підприємствами, установами та організаціями заборгованості із заробітної плати; затверджено план заходів на 2009 рік, спрямованих на реалізацію пропозицій всеукраїнських профспілок та профоб'єднань з питань стабілізації економіки та забезпечення соціального захисту працівників; прискорено повернення заборгованих сум ПДВ (повного або часткового) низці підприємств-боржників із заробітної плати. Питання про стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати регулярно розглядалося на засіданнях КМУ за участі представників профспілок, які акцентували увагу Уряду на найболючіших ситуаціях боргів із заробітної плати. Також було прийнято низку рішень щодо конкретних проблемних державних підприємств за результатами розгляду міжвідомчою Комісією з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Крім того, у 2009 році Федерацією профспілок України вимоги щодо збереження робочих місць, загальносвітовій практиці профілактики ВІЛ/СНІД у робочому середовищі та вимогам МОП щодо боротьби з ВІЛ/СНІДом.

За офіційною статистикою в Україні зареєстровано 162 тис. ВІЛ-інфікованих осіб. Приріст кількості зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб становить у середньому 1300 осіб щомісяця, близько 80% інфікованих - молодь, а однією з найбільш вразливих до ВІЛ груп населення стали жінки. Поширення епідемії серед них набуває більш загрозливих масштабів. Погіршенню епідемічної ситуації з туберкульозу значно сприяє епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні. У 2009 році було виявлено близько 25 тис. хворих з поєднанням захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД та туберкульозу.

Захворюваність на туберкульоз та смертність від нього з 1990 до 2009 років збільшилися більш ніж у 2 та 2,7 раза відповідно, сьогодні понад 10000 осіб щороку помирають від туберкульозу.

Тому спільне виконання державою та недержавним сектором усіх можливих заходів профілактики соціально-небезпечних захворювань є важливим внеском у збереження здоров'я населення України.

Генеральна угода передбачає значні обсяги нормотворчої діяльності з питань охорони здоров'я та санітарно-гігієнічних умов праці, особливо працівників, зайнятих на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці (пункти 3.14, 3.29, 3.30, 3.31, 3.33, 3.34, 3.36, 3.39).

Серед нових нормативно-правових актів передбачалось, зокрема, розробити та затвердити нові нормативи забезпечення працівників різних галузей виробництва спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту, перелік безоплатних медичних послуг у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, виходячи з економічного становища окремих регіонів, рівня забезпечення медичною допомогою населення у міській та сільській місцевості.

Важливим інструментом для визначення реальних обсягів фінансування охорони здоров'я повинна стати система науково обґрунтованих державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я, передбачених Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" ( N 2017-III від 05.10.2000), до яких віднесено:

- перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;

- нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур;

- показники якості надання медичної допомоги;

- нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами;

- нормативи забезпечення стаціонарною медичною допомогою;

- нормативи забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я;

- нормативи санаторно-курортного забезпечення;

- нормативи забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

За останні роки збільшилася кількість працюючих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Це обумовило різке (майже втричі) формувань при підприємствах, організаціях та установах незалежно від форми власності.

Статистичні дані свідчать, що кількість працюючих та членів їх сімей, охоплених заняттями народної творчості та художньої самодіяльності, значно не зменшилася.

2. Щодо розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні та залучення до систематичних занять різними формами фізичної культури та масового спорту працівників, членів їх сімей, у тому числі осіб, об'єднаних у фізкультурно-спортивні товариства, то в даний час на підприємствах, в організаціях та установах створено близько 20 тис. колективів фізичної культури та 175 спортивних клубів, які об'єднані у фізкультурно-спортивні товариства "Україна", "Спартак", "Колос", "Водник". До занять фізичною культурою залучено більш як 2,1 млн. трудящих та членів їх сімей.