Відповідно до Закону України від 27.03.91 р. "Про підприємства в Україні" підприємства реалізують свою продукцію за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі.

Згідно із Законом України від 03.12.90 р. N 507-12 "Про ціни та ціноутворення" у господарській діяльності підприємства передбачено використання вільних, державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

На продукцію підприємств, які займають монопольне становище на ринку товарів, що визначають масштаб цін в економіці і соціальну захищеність громадян, допускається державне регулювання цін.

Регульовані ціни і тарифи встановлюються відповідними державними органами, яким Кабінетом Міністрів України надані такі повноваження. При цьому порядок і методи регулювання цін і тарифів визначаються цими органами самостійно з урахуванням відшкодування підприємствам виробничих витрат та отримання ними прибутку, необхідного для госпрозрахункової діяльності.

Що стосується структури виробничих витрат, яка приймається при визначенні розміру регульованих цін і тарифів, то до приведення у відповідність із змінами в оподаткуванні інструкцій щодо калькулювання собівартості продукції і послуг рекомендується керуватися раніше прийнятими інструкціями з цих питань.

У Законі України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який введено в дію з 1 жовтня 1997 року, також передбачено (стаття 4.1), що база оподаткування операцій із продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їхньої договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами).