Заслухавши та обговоривши доповідь завідувача відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України доктора історичних наук О.Є.Лисенка "Сучасні дослідження історії Великої Вітчизняної війни: проблеми теорії, методології, методики", Президія НАН України відзначає, що протягом останнього десятиліття українською історичною наукою досягнуто якісно нового рівня вивчення основних військово-політичних, економічних, соціокультурних, етноконфесійних, морально-психологічних та інших явищ періоду Великої Вітчизняної та Другої світової воєн. Одним з головних досягнень цього етапу воєнно-історичних досліджень є не лише поглиблене опрацювання традиційних сфер наукового пошуку, а й освоєння концептуально-теоретичних здобутків світової історичної науки, нових напрямів досліджень, зокрема таких, як військова антропологія, історія воєнного побуту і повсякденності, гендерна й усна історія тощо. Це дозволяє висвітлювати події Великої Вітчизняної війни на всіх рівнях та у всіх виявах, залишаючи в центрі дослідницького інтересу людину, її проблеми, взаємозв'язки з іншими суб'єктами: соціальними групами, владними структурами, недержавними інституціями.

Провідним орієнтиром вітчизняної історичної науки залишається розкриття внеску народу України в розгром нацистської Німеччини, мілітаристської Японії та їхніх союзників, з'ясування місця і ролі України в контексті загальноцивілізаційних світових подій. У цьому сенсі важливими є здобутки вчених, які займаються пошуком та узагальненням статистичних даних про мобілізації до радянських збройних сил, партизанські загони й партійне підпілля, матеріальні й людські втрати українського народу. Серед магістральних напрямів висвітлення подій воєнної доби - з'ясування обставин життєдіяльності великих соціальних груп (класів та верств) - інтелігенції, селянства, остарбайтерів, військовополонених, неповнолітніх громадян та інших за умов кількаразової зміни влади.

Разом з тим у фокусі дослідницького інтересу перебуває гуманітарна проблематика, соціальні аспекти функціонування українського суспільства, адаптація до екстремальних викликів війни, пошук стратегій виживання у ворожому середовищі, рефлексія учасників тогочасних подій.

При цьому однією з виразних ознак фундаментальних студій у цій тематичній ніші є введення до наукового обігу нових джерельних масивів з українських і зарубіжних архівосховищ, матеріалів усних опитувань й анкетування учасників війни, міжнародної інформаційної мережі. Інтенсифікація наукового пошуку супроводжується підвищенням теоретичного рівня досліджень, освоєнням нових методологічних підходів і методичного інструментарію.

Особлива увага приділяється розкриттю участі громадськості України у зміцненні обороноздатності країни, трудовому героїзму в радянському тилу, патріотичним рухам на підтримку військових зусиль держави в боротьбі з агресором, ролі української науки в розвитку військово-промислового комплексу СРСР.

Протягом останніх років в Україні з'явилася низка праць з історії Великої Вітчизняної і Другої світової воєн, які стали помітним історіографічним явищем: "Україна: хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943. Довідкове видання" (академік НАН України В.А.Смолій, Т.В.Пастушенко, Т.В.Заболотна), "Україна: хроніка ХХ століття. Роки 1943-1945. Довідкове видання" (академік НАН України В.А.Смолій, О.Є.Лисенко), "Україна в полум'ї війни. 1941-1945" (П.П.Панченко, О.І.Уткін), "Війна без пощади і милосердя: партизанський фронт у тилу вермахту в Україні (1941-1944)" (А.В.Кентій, В.С.Лозицький), "Друга світова війна і доля народів України" (В.М.Воронін), "Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)" (А.В.Гриневич), "Пам'ять воєнної пори. Патріотична акція 2006-2011 рр. Методичні поради" (О.Є.Лисенко, Г.Є.Ясєв), "То була неволя...": спогади та листи остарбайтерів" (Т.В.Пастушенко, М.Ю.Шевченко), "Архіви окупації. 1941-1944" "О боях-пожарищах, о друзьях-товарищах...": Летопись войны" "Прошу вас мене не забувати": усні історії українських остарбайтерів" (Г.Г.Грінченко, І.Г.Ястреб), "Сторінки воєнної історії України. Вип. 10, 11, 12".

Триває підготовка та видання серії книг "Реабілітовані історією" (академік НАН України П.Т.Тронько).

Інститут історії України НАН України виступив співорганізатором міжнародних наукових конференцій з проблематики воєнної доби, зокрема таких: "Міжнародна криза 1939-1941 рр.: від радянсько-німецьких угод 1939 р. до німецької агресії проти СРСР" (Москва, 2005), "Велика Перемога" (Мінськ, 2005), "Великая Победа: героизм и подвиг народов" (Мінськ, 2006), "Військовий полон та інтернування 1939-1956. Погляд через 60 років" (Київ, 2006), "Война, народ, Победа" (Москва, 2008), "Патриотизм и интернационализм как источник победы советского народа в годы Великой Отечественной войны" (Санкт-Петербург, 2008), Tremimai Vakaru Ukrainoje: bausme uz nelojama (1939-1941 m.) // Genocidas ir rezistencija. Lietuvos gyventoju genocide ir rezistencijos tyrimo centras (Литва, 2008), "Друга світова війна і доля народів України" (Київ, 2008), "Роми України в період Другої світової війни: сучасний стан вивчення, викладання й увічнення пам'яті" (Київ, 2008), "Україна і нацистська система примусової праці - обмін думками" (Лібенау, ФРН, 2009), "Друга світова війна та історична пам'ять в сучасній Україні" (Київ, 2009), "1939 рік: світ на порозі війни (до 70-річчя початку Другої світової війни)" (Київ, 2009), "Україна, Друга світова війна та відтворення історичної пам'яті в сучасній Україні" (Київ, 2009), "Воєнні історії Поділля та Буковини" (Кам'янець-Подільський, 2009).

У рамках відзначення 65-річчя Перемоги Інститут історії України НАН України спільно з Міністерством оборони України, Міністерством культури і туризму України, Державним комітетом архівів України, Меморіальним комплексом "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років", Національним військово-історичним музеєм України, Національним університетом оборони України провели 27 квітня 2010 року міжнародну наукову конференцію "Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації".