Заслухавши й обговоривши доповідь члена-кореспондента НАН України А.О.Чикрія "Сучасні математичні методи керування рухомими об'єктами в умовах конфлікту та невизначеності", Президія НАН України відзначає важливість постановки і розв'язання проблем керування рухомими об'єктами, особливо в умовах неповної інформації, фазових обмежень та протидії.

Розв'язання широкого кола важливих прикладних задач, зокрема перехоплення цілей, спрямованих на особливо важливі об'єкти; уникнення сутичок у морських та аеропортах; "м'якої" посадки на авіаносець, керування зльотом та посадкою літака в екстремальних умовах; керування безпілотними апаратами; пошуку рухомих об'єктів; створення систем керування космічними апаратами; керування в задачах "комівояжерного" типу та інших, потребує розробки нових та вдосконалення існуючих методів керування рухом. Нові додаткові можливості в їх реалізації дають суперкомп'ютерні інтелектуальні інформаційні кластерні технології.

В умовах конфліктної взаємодії рухомих керованих об'єктів важливу роль відіграє часова динаміка і ступінь інформованості про положення та керування супротивника, що дозволяє виробляти відповідну стратегію поведінки. Крім методів, що забезпечують оптимальне керування об'єктами, з практичної точки зору важливою є розробка методів, що орієнтовані на отримання потрібного гарантованого результату, наприклад, при проектуванні ракетно-космічної техніки тощо.

Активні теоретичні дослідження в галузі конфліктно-керованих процесів здійснюються в США, Японії, Франції, Італії, Німеччині. На теренах СНД завжди виділялись три наукові школи: школа Л.С.Понтрягіна (Москва, Математичний інститут ім. В.І.Стеклова РАН), школа М.М.Красовського (Єкатеринбург, Інститут математики і механіки РАН) і школа Б.М.Пшеничного (Київ, Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України).

Так, в Інституті кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України для створення ефективних засобів керування рухомими об'єктами в умовах конфліктної взаємодії розроблено низку методів, у тому числі метод розв'язуючих функцій, які чисельно характеризують якість прийнятих рішень у конкретній ситуації.

Метод розв'язуючих функцій може бути застосований, зокрема, при розв'язку задач керування в умовах ігрової взаємодії динамічних систем різної природи, а також широкого спектра задач конфліктної взаємодії, в тому числі з групами учасників. Доведено його ефективність при розв'язанні задачі "динамічного комівояжера". Застосування кластерних технологій в поєднанні з математичними методами дозволяє організувати аналіз варіантів на основі розумного перебору.

Іншим прикладом застосування методу є задача про м'яку посадку літака на авіаносець, що є задачею з фазовими обмеженнями. В результаті отримані достатні умови для реалізації процесу та створена відповідна система моделювання.

Метод за такими критеріями, як швидкодія, енергозатрати та ймовірність перехоплення, є ефективним при оптимізації взаємодії угруповань космічних апаратів.