Відповідно до пункту 8 Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391, та з метою належної організації діяльності у сфері інженерного захисту територій, в тому числі - впровадження системи моніторингу рівнів підземних вод на територіях міст та селищ,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо ведення моніторингу рівнів підземних вод на територіях міст та селищ.

2. Департаменту благоустрою, комунального обслуговування та міського електротранспорту (Ігнатенко О.П.) надіслати цей наказ до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для використання у роботі та подальшого доведення до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра С.Г.Зіміна.

1.1. Методичні рекомендації щодо ведення моніторингу рівнів підземних вод на територіях міст та селищ (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою забезпечення організації спостережень за небезпечним підняттям рівня ґрунтових вод, для запобігання негативних наслідків та інженерного захисту таких територій.

У містах і селищах рекомендується забезпечити довгострокові систематичні спостереження за станом підтоплення їх територій (моніторинг рівнів підземних вод), з метою прогнозування його змін та планування заходів із ліквідації наслідків підтоплення територій міст і селищ.

1.2. Для багатоцільового колективного використання даних моніторингу рівнів підземних вод рекомендується створення банків даних інформації за допомогою єдиної комп'ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових цієї системи та взаємозв'язок з іншими інформаційними системами.

1.3. Терміни, що використовуються у Методичних рекомендаціях, вживаються у значеннях, які наведені в законах України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водному кодексі України, постановах Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля", від 05.12.2007 N 1376 "Про затвердження Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища України", від 15.02.2002 N 160 "Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України".

1.4. При проектування мережі спостережних свердловин в умовах значно порушеного режиму підземних вод, рекомендується враховувати критерії, які є важливими для природних умов, а також специфічні критерії характерні для забудованих територій.

1.5. Спостереження за режимом підземних вод на територіях потенційного підтоплення територій міст і селищ, рекомендується починати в процесі проектних вишукувань під будівництво об'єктів і продовжувати, з метою вивчення впливу різноманітних техногенних факторів (витоків з трубопровідних систем, скидання стічних вод, навантажень від будинків та споруд, дії дренажів, регулювання поверхневого стоку тощо).

1.6. При плануванні системи моніторингу рекомендується визначити необхідну щільність мережі спостережних свердловин, їх розташування, частоту вимірювань, перелік показників, порядок управління даними моніторингу.

1.7. Для організації моніторингу підземних вод рекомендується виконувати наступні організаційно-технічні заходи:

підготовку й оснащення спостережних свердловин та водозабірних свердловин, що включені до мережі моніторингу;

оснащення спостерігачів необхідними технічними засобами вимірювання - рулетками та/або електрорівневимірами для виміру рівня підземних вод у свердловинах;

підготовку журналів реєстрації результатів спостережень за рівнем ґрунтових вод.

1.8. При організації моніторингових спостережень рекомендується визначати оцінку екологічного ризику, зокрема ризику підтоплення території міст та селищ.

1.9. При інтерпретації результатів моніторингових спостережень рекомендується використовувати комп'ютерне моделювання динаміки підземних вод.

2.1. Вихідні данні для проектування мережі спостережних свердловин

2.1.1. Для територій житлової та промислової забудови характерними є техногенні порушення геологічного середовища та режиму підземних вод, що потребує специфічного підходу та методів проведення моніторингу підземної гідросфери.

При плануванні розміщення мережі спостережень на територіях з порушеним режимом, рекомендується враховувати природні особливості району, його вивченість, ступінь впливу як природних, так і техногенних факторів.

2.1.2. Перед тим, як розпочати проектування спостережної мережі свердловин, рекомендується підготувати базову карту області басейну підземних вод та мати дані щодо:

потужності та глибини залягання водоносних горизонтів;

розподіл систем водоносних горизонтів на безнапірні та напірні;

величини природного живлення ґрунтових вод та величини техногенної інфільтрації;

коефіцієнтів фільтрації, водовіддачі, нестачі вологонасичення, висоти капілярного підняття;

розташування водотривких та слабкопроникних прошарків ґрунтів;

розташування існуючих водотоків, їхній гідрологічний режим у сучасному стані та на перспективу;

сезонні та багаторічні коливання рівня підземних вод;

хімічний склад ґрунтових вод, їхня агресивність стосовно будівельних матеріалів.

2.1.3. Для проектування спостережної мережі на територіях міст і селищ рекомендується зібрати інформацію, специфічну для забудованої території:

генеральний план забудови, характеристику по поверховості та капітальності;

план підземних комунікаційних мереж, у тому числі водонесучих (побутова та зливова каналізація, водопровід, тепломережі та ін.), із зазначенням заглиблення та основних параметрів;

план розташування та заглиблення мереж зливової каналізації, дренажів, наявності колодязів і насосних станцій, розташування та глибини каналів, водовідвідних канав, водойм та ін.;

показники ефективності роботи існуючих дренажів.

2.1.4. При виборі місця розташування спостережної свердловини рекомендується:

скласти опис системи підземних вод і конфігурації основних водоносних горизонтів;

провести оцінку уразливості, яка основана, головним чином, на умовах підземного стоку, складу ґрунтів та геологічній будові;

визначити ризики, яких зазнає система підземних вод.

2.1.5. При розміщенні спостережної мережі рекомендується враховувати особливості порушеного режиму підземних вод, кількісну оцінку впливу техногенних факторів (витоків, водозабору, дренажу, зрошення та ін.).

2.2. Проектування мережі спостережних свердловин в умовах техногенного (значно порушеного) або штучного режиму

2.2.1. Схему розміщення спостережних свердловин рекомендується проектувати з урахуванням поширення досліджуваних водоносних горизонтів, гідравлічних зв'язків між горизонтами, граничних умов, літології водоносних порід, особливостей впливу інженерних споруд.

2.2.2. При здійсненні моніторингу рекомендується включати до спостережної мережі так звані "фонові" свердловини, які не зазнають антропогенного впливу, зокрема з боку джерел підтоплення.

2.2.3. Мережу спостережних свердловин рекомендується проектувати з урахуванням:

місцеположення, характеру та розмірів (форми) джерел антропогенного навантаження;

конфігурації області навантаження підземних вод;

будови водоносного горизонту (потужність, неоднорідність, граничні умови, напрям природного руху підземних вод);

місця розташування водозабірних споруд і шляхів надходження до них забруднених або природних некондиційних вод.

2.2.4. У районах підвищеного техногенного навантаження рекомендується проектувати моніторингову мережу більш щільною у напрямку від джерела вниз по напрямку фільтрації підземних вод, а в районі водозаборів - від границі області забруднення в напрямку до водозабору.

2.2.5. Спостережні свердловини, на яких плануються моніторингові дослідження рівня підземних вод, рекомендується обладнувати переважно на горизонт ґрунтових вод.

2.2.6. Спостережні свердловини рекомендується розміщувати по напрямкам природного руху підземних вод, а також у напрямку до найближчих водозаборів - з кроком 100 - 200 м.

3.1. Вимоги до конструкцій спостережних свердловин

3.1.1. При організації спостережної мережі свердловин для моніторингу режиму підземних вод буріння рекомендується здійснювати ударно-канатним способом (у слабо вивчених геолого-гідрогеологічних умовах) або шнековим способом (при гарній вивченості), також застосовувати комбінований спосіб.

3.1.2. На підтоплених ділянках спостережні свердловини рекомендується обладнувати переважно на перший від поверхні водоносний горизонт, на єдиній колоні труб. У випадках, коли процес підтоплення обумовлений також надходженням напірних вод, які залягають нижче, спостережні свердловини рекомендується обладнувати на подвійній колоні труб, з ізоляцією верхнього водоносного горизонту.

3.1.3. Спостережні свердловини рекомендується обладнувати надфільтровими трубами, фільтровою частиною і відстійником.

3.1.4. Внутрішній діаметр колони спостережної свердловини рекомендується облаштовувати таких розмірів щоб забезпечити безперешкодне переміщення вимірювальної апаратури і виконання ремонтних робіт.

3.1.5. Фільтр рекомендується застосовувати трубчастого типу із сітчастим водоприймальним покриттям із синтетичних матеріалів.

3.1.6. Відстійник спостережної свердловини рекомендується облаштовувати висотою 2 - 3 м.

3.1.7. Оголовок спостережної свердловини рекомендується облаштовувати над поверхнею землі не менш ніж на 0,5 м і закривати кришкою із замком, а ділянку навколо свердловини доцільно огородити.

3.1.8. При виборі конструкції спостережних свердловин рекомендується враховувати, що вона повинна забезпечувати: