На неодноразові звернення керівників територіальних відділень Фонду про надання роз'яснень стосовно проведення перевірок повідомляємо наступне.

Питання 1. До якого типу відносяться невиїзні перевірки: планові чи позапланові? Якщо до планових, то з урахуванням п. 4, чи необхідно включати до квартальних планів робіт, надсилати повідомлення про проведення перевірок? Якщо до позапланових, то як розуміти п. 5, оскільки він стосується тільки виїзних перевірок? Якщо здійснення позапланової невиїзної перевірки можливе, чи має за її результатами складатися акт, відповідно до п. 11 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. N 70?

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. N 70 (зі змінами), визначає, що відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.

За часом здійснення перевірки, що проводяться відділеннями Фонду, поділяються на планові та позапланові.

Плановою вважається перевірка роботодавця, яка передбачена у плані роботи відділення ФОНДУ.

Позаплановою вважається перевірка роботодавця, яка не передбачається у плані роботи відділення Фонду. Позаплановими перевірками вважаються всі види перевірок за винятком планових та камеральних.

За місцем проведення перевірки, що здійснюються відділеннями Фонду, поділяються на виїзні та невиїзні.

Виїзною перевіркою вважається перевірка, яка провадиться за місцезнаходженням роботодавця чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні відділення Фонду.

Планові та позапланові перевірки проводяться в робочий час роботодавця, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Невиїзною перевіркою вважається документальна перевірка, яка проводиться в приміщенні відділення Фонду на підставі поданих звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою, адміністративно-господарських санкцій, незалежно від способу їх подачі.

Невиїзна перевірка здійснюється уповноваженою особою відділення Фонду шляхом запиту та отримання від об'єкта контролю необхідних документів, їх розгляду й аналізу.

Виходячи з вищенаведеного, якщо уповноваженій особі відділення Фонду знадобляться інші документи, пов'язані із нарахуванням і сплатою адміністративно-господарських санкцій, то для об'єктивного вивчення ситуації, яка склалась, вони можуть запросити від роботодавця документи, визначені у пункті 8 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. N 70 (зі змінами)

За результатами проведення невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок роботодавців щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" оформляється акт.

Уповноважена посадова особа відділення Фонду зазначає в акті стан дотримання роботодавцем законодавства, а у разі недотримання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідний закон.

У разі виявлення фактів невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів уповноважена посадова особа, яка проводила перевірку, складає протокол про адміністративне правопорушення.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки роботодавця щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" і є носієм доказової інформації про виявлені порушення або про не встановлення фактів порушень вимог законодавства суб'єктами господарювання.

Питання 2. Чи всі складові Критеріїв мають бути наявні в діяльності підприємств для віднесення їх до відповідного ступеня ризику?

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 р. N 70 (зі змінами), визначає, що планові виїзні перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік відповідно до квартальних планів робіт, що затверджуються наказом керівника відділення Фонду до 25 числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитиметься перевірка, з урахуванням критеріїв розподілу роботодавців за ступенем ризику їх діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. N 1288 (далі - Постанова N 1288).

Так, Постанова N 1288 визначає, що критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання, що повинні виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, є:

виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

подання відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів;

повнота нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

виконання умов договору про надання відділеннями Фонду цільової позики, фінансової допомоги та дотації суб'єктам господарювання.

Ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначає, що залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Пункт 3 Постанови N 1288 визначає, що до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать ті, що: