Фінансово-економічним Департаментом Адміністрації Держспецзв'язку, у межах компетенції, розглянуто лист <…> щодо надання роз’яснень щодо надання відпустки та виплати матеріальної допомоги державному службовцю, який має бути звільнений у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі. За результатами розгляду повідомляємо таке.

Функції щодо контролю за виконанням графіків направлення особового складу Держспецзв'язку у чергові відпустки, а також правомірністю встановлення їх тривалості та підготовки проектів наказів про особовий склад покладено на відповідні підрозділи кадрового забезпечення органу, підрозділу, закладу та установи Держспецзв'язку.

При цьому маємо звернути увагу, що відповідно до статті 22 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" визначено право керівників відповідних органів, у межах затвердженого фонду оплати праці, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

При цьому, відповідно до статті 35 Закону України "Про державну службу" виплата вищезазначеної матеріальної допомоги на оздоровлення, у розмірі посадового окладу, є обов’язковою.