| 29.04.2010 N 12/20-11-490 |
| Міністр | О.П.Попов |
| N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1. | 25.03.2010 |
Блошенко В.Ф. та інші <...> |
Звернення щодо проведення капітального ремонту відомчого житлового фонду |
Автору надано відповідь листом за номером 11/12-3683 від 21.04.2010 за підписом заступника Міністра Мазурчака О.В. Відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст регулюються Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" . Об'єктами передачі згідно із цим Зако- ном , серед іншого, є житловий фонд, який перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не ввійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом. Передача зазначеного житлового фонду у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій. Така передача здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95 N 891 затверджено Положення про порядок передачі у комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій. Це Положення визначає порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підпри- ємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій. Статтею 4-2 згаданого Закону передбачено, що видатки, пов'язані з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов'язаних з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, які передаються в комунальну власність відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк- рутом" , відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 від- сотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо). Передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Утворює комісію з питань передачі об'єктів та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом. Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Зазначаємо, що Мінжитлокомунгосп (згідно із Положенням про Міністерство з питань житлово- комунального господарства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007N 717) не наділений повноваженнями впливати на органи місцевого самоврядування, зокрема щодо прийняття у власність територіальної громади відомчого житлового фонду та виділення коштів на його капітальний ремонт. Напрями надання державної підтримки, за якими Мінжитлокомунгосп є головним виконавцем, та обсяги фінансування визначені Законом України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово- комунального господарства на 2009-2014 роки" . Цим Законом не передбачено коштів на капітальний ремонт відомчого житлового фонду. |
| 2. | 06.04.2010 | Міщенко А.В. <...> |
Щодо приватизації кімнати в гуртожитку |
Автору надано відповідь листом за номером 11/12-3257 від 12.04.2010 за підписом заступника Міністра Мазурчака О.В. Верховною Радою України 4 вересня 2008 року прийнято Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" , який регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час (не менше п'яти років) на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей. На виконання цьогоЗакону Мінжитлокомунгоспом розроблено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджено наказом від 16.12.2009 N 396 та зареєстровано у Міністерстві юстиції 29 січня 2010 за N 109/17404. Якщо у кімнаті, яку має право приватизувати громадянин немає ніяких перепланувань, то немає перешкод для приватизації зазначеного житлового приміщення. Адже громадянами в гуртожитках приватизуються лише житлові приміщення. Відповідно до ст. 100 Житлового кодексу Української РСР переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої ради. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за власний рахунок привести приміщення у попередній стан. Умови і порядок перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень визначаються Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 , зареєстрованими в Мін'юсті 25 серпня 2005 року за N 927/11207 (надалі - Правила). Згідно з п. 1.4.5Правил для одержання дозволу на переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: - копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; - копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; - проект переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; - згода власників, співвласників, наймачів або уповноважених ними осіб на переобладнання приміщень, що перебувають у їх спільній власності. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими радами, їх виконавчими органами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. У разі незгоди з діями органу місцевого самоврядування радимо Вам звернутися до Прокуратури |
| 3. | 07.04.2010 |
Кисілю Л.О. та іншим, <...> |
Щодо проведення перерахунку за утримання будинку мешканцям будинку, які за власні кошти провели поточний ремонт під'їзду житлового будинку |
Автору надано відповідь листом за N 23/2393 від 07.04.2010 за підписом заступника начальника Державної житлово-комунальної інспекції Чорного М.М. Відповідно до статей 30, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання управління об'єктами житлово- комунального господарства, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, надання необхідного рівня та якості послуг населенню, здійснення відповідно до законодавства контролю щодо захисту прав споживачів належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Відповідно до статті 177 Житлового кодексу Української РСР , громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування. Наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і прибудинкової території. Такі ж обов'язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи. Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов'язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду. Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Підприємці - власники чи орендарі нежитлових приміщень у багатоповерхових будинках - повинні дотримуватися вимог та правил зазначених нормативно-правових актів тією самою мірою, що й громадяни, які займають у зазначених будинках житлові площі. Взаємовідносини між споживачами (власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) і виконавцем житлово- комунальних послуг, зокрема з утримання будинку та при будинкової території регулюється договором, укладеним згідно з Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 . Відповідно до п. 15 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 , виконавець послуг несе відповідальність згідно із законом за: неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщення споживача, шкоди його життю чи здоров'ю, шляхом відшкодування збитків; зниження кількісних та якісних показників послуг або перевищення строків проведення ремонтно- профілактичних робіт шляхом зменшення розміру плати. Якість надання послуг визначається відповідно до затвердженої органом місцевого самоврядування структури тарифу, періодичності та строків надання послуг. Разом з тим, на виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , з метою впорядкування за видами послуг з утримання будинків і прибудинкових територій та ремонту приміщень, будинків і споруд, Держжитлокомунгоспом України від 10.08.2004 N 150 затверджено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд. Цей перелік визначає роботи, які відносяться до капітального ремонту, поточного ремонту та технічного обслуговування житлового фонду. Роботи із ремонту під'їзду відносяться до робіт поточного ремонту. Поточний ремонт - це комплекс ремонтно- будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Відповідно до наказу Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва, капітального ремонту, реконструкції до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію. Організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно- технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Перелік робіт по поточному ремонту на кожний будинок розробляється виконавцем послуг і визначається згідно річних планів поточного ремонту відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій". Вартість поточного ремонту конструктивних елементів та елементів зовнішнього благоустрою визначається на основі кошторисної вартості кожного виду робіт відповідно до будівельних норм та правил. Роботи з утримання будинку, в тому числі з поточного ремонту, здійснюються за рахунок плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Таким чином, відшкодування Вам вартості використаних матеріалів для проведеного поточного ремонту під'їзду може бути здійснено за рахунок плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій після оформлення житлово- експлуатаційною організацією кошторисної документації на ремонт під'їзду у встановленому порядку. Стосовно участі суб'єкта підприємницької діяльності (власника нежитлового приміщення у житловому будинку) в утриманні будинку і прибудинкової території, то Держбудом України з метою упорядкування розрахунків за експлуатаційні послуги наказом від 05.09.2001 N 176 затверджені Методичні рекомендації щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкових територій (далі - Методичні рекомендації). Вони можуть застосовуватися при визначенні органами державної влади та місцевого самоврядування цін (тарифів) на відповідні послуги. Відповідно до п. 1.7Методичних рекомендацій суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення у житлових будинках, або яким нежитлові приміщення належать на праві власності, крім орендної плати (у першому випадку) та плати за комунальні послуги (водо-, теплопостачання, водовідведення тощо) за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами приймають участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі. Витрати на обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обладнання, які виключені зі складу тарифів на водо-, теплопостачання та водовідведення, і оплата за опалення місць загального користування (сходові клітки, коридори тощо) включаються до складу плати за послуги, пов'язані з утриманням будинків і прибудинкової території. Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" . Згідно із п. 2 ч. 1 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 , послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності, та строків падання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно- гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Статтею 360Цивільного кодексу України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і мають сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території. Утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання. Таким чином, власники нежитлових приміщень несуть витрати у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. |
| 4. | 14.04.2010 | Власову О.В. <...> |
Щодо послуги з теплопостачання при встановленні індивідуального опалення у квартирі багатоквартирного житлового будинку |
Автору надано відповідь листом за N 23/2476 від 14.04.2010 за підписом заступника начальника Державної житлово-комунальної інспекції Чорного М.М. Відповідно до п. 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 (далі - Правил), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 N 4 (далі Порядку). Відповідно п. 2.6Порядку , по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження десятиденний термін. Від'єднавшись від центрального опалення, колишній споживач його послуг зобов'язаний платити за опалення місць загального користування, тобто сходових кліток, підвалів та інших приміщень, згідно із Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженою наказом Мінбуду України від 31.10.2006 р. N 359 . Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, у пп. 1 п. 3 ст. 20 вказано, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Відповідно до вищезазначеного, взаємовідносини між споживачем і виконавцем житлово- комунальних послуг регулюються договорами, укладеними згідно з Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 , та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 . Відповідно п. 2.7Порядку , після затвердження акта про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Представлений Вами примірник акта не є чинним, тому що на ньому немає підписів представника виконавця послуг та немає затвердження акта відповідною комісією Луганської міської ради. Тому Ваші дії щодо переобладнання системи теплопостачання можуть кваліфіку- ватись як самовіль- ними відповідно п. 25 Правил . Разом з тим, відповідно до п. 29Правил , споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх надання не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання згідноПорядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 р.N 151 , перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, відповідно до законодавства, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач має право на зменшення розміру плати у разі ненадання їх або надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів. У разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця. За результатами перевірки складається акт- претензія про неналежне надання або ненадання послуг. Акт-претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або надає споживачеві обґрунтовану відмову у задоволенні його претензій. Відмова споживачів від сплати послуг, мотивована наданням послуг не в повному обсязі, без складання акта- претензії, є необґрунтованою і суперечить чинному законодавству. У разі відмови від задоволення претензії спори між сторонами розв'язуються шляхом переговорів або у судовому порядку. Разом з тим статтею 7 Закону України"Про житлово- комунальні послуги" визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово- комунальних послуг. До них належить, зокрема: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; забезпечення населення житлово- комунальними послугами необхідних рівня та якості, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг тощо. |