Заслухавши та обговоривши доповідь директора Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України академіка НАН України В.Г.Скляренка, Президія НАН України відзначає актуальність порушених проблем і назрілу необхідність їх дослідження в академічних установах.

Розроблення науково обґрунтованого, нормативного й стабільного правопису має стати дієвим чинником утвердження державного статусу української мови, матиме важливе значення і для забезпечення всього мовного, культурного й інформаційного розвитку Української держави та її стабільності в цілому.

Українська мовознавча наука вже має ряд здобутків у вивченні зазначених проблем, свідченням яких є проведені дослідження "Підготовка нової редакції III видання "Українського правопису", "Стилістичні параметри нової української літературної мови", "Динаміка української народно-розмовної літературної мови XI-XX ст.", підготовка й видання таких фундаментальних праць, як енциклопедія "Українська мова", "Український правопис: так і ні. Обговорення нової редакції "Українського правопису", "Історія українського правопису XVI-XX століття: Хрестоматія", "Український правопис: Проект" (академік НАН України В.М.Русанівський), "Проблеми українського правопису XX - початку XXI ст." (член-кореспондент НАН України В.В.Німчук), 1-8 видання "Українського орфографічного словника", ґрунтовні збірники матеріалів щорічних конференцій "Мова і культура" тощо.

На жаль, проведені дослідження не забезпечили стабілізацію правописної ситуації в Україні, не сприяли виробленню виважених принципів її оцінювання й визначення необхідних змін у чинному правописі. Не вирішено формування правил написання назв і адаптації запозиченої лексики, правопису власних назв та похідних від них утворень, нормування та кодифікації термінології, питання підготовки й видання нормативних словників тощо. Серйозною причиною такої ситуації стала й неефективність роботи Української національної комісії з питань правопису, надто чисельної й сформованої без урахування передового досвіду в цій справі багатьох країн, де правописні комісії створені й працюють виключно на професійній основі. Саме через чисельність й недостатню фаховість комісії не вдалося жодного разу провести її засідання в повному складі і прийняти легітимне рішення.

Президія НАН України вважає, що Національна академія наук України має достатній науковий потенціал для розв'язання цих проблем і спроможна сформувати ефективний склад комісії, що працюватиме на базі Національної академії наук України із залученням найкращих фахівців провідних мовознавчих кафедр вищих навчальних, і зокрема педагогічних, закладів країни. Назріла необхідність створення саме такої академічної комісії й затвердження Положення про неї, яке передбачатиме провідну участь Академії в оцінці й визначенні необхідних змін у чинному правописі та підготовку науково виважених пропозицій Урядові України щодо їх затвердження.

Президія Національної академії наук України

1. Доповідь директора Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України академіка НАН України В.Г.Скляренка "Шляхи стабілізації правописної ситуації в Україні" взяти до відома.

2. Схвалити пропозиції академіка НАН України В.Г.Скляренка та затвердити склад Комісії з питань правопису згідно з додатком 1 та Положення про Комісію з питань правопису згідно з додатком 2.

3. Встановити, що Комісія з питань правопису працює при Національній академії наук України із залученням спеціалістів у галузі правопису вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України.

Доручити академіку НАН України В.Г.Скляренку спільно з Відділенням літератури, мови та мистецтвознавства НАН України (академік НАН України М.Г.Жулинський) у двотижневий строк підготувати лист НАН України до Кабінету Міністрів України з докладною інформацією щодо створення Комісії з питань правопису та завдань її діяльності.

4. Схвалити такі пріоритетні напрями діяльності Комісії з питань правопису:

- дослідження теоретичних питань українського правопису;

- вивчення відношення усталеної мовної практики до правописного кодексу, виявлення необґрунтованих правописних змін, теоретичне і практичне забезпечення поширення дії правопису на всі сфери літературної мови й на підготовку та видання нормативних словників;

- нормування і кодифікація термінології та освоєння запозиченої лексики;

- формулювання правил написання та транслітерації запозичених назв, їх словозміни й адаптації у мовній практиці;

- правопис власних назв та похідних від них утворень;

- правове забезпечення введення в практику нового правопису та регулювання вимог чинного правопису

- координація практичних заходів щодо його дотримання у науковій, освітній, культурній, інформаційній та управлінській сферах.

5. Вважати за доцільне покласти на Комісію з питань правопису питання підготовки "Орфографічного словника української мови" та нормативного "Українського правопису".

Українському мовно-інформаційному фонду НАН України (член-кореспондент НАН України В.А.Широков) врахувати ці завдання при розробленні Державної цільової програми розвитку національної словникової бази на 2009-2015 рр.

6. Мовознавчим установам НАН України протягом 2009-2011 рр. здійснити наукові дослідження актуальних проблем розвитку мовного процесу в Україні, за результатами яких підготувати та видати колективні праці "Динаміка норм української літературної мови (кінець XX - початок XXI ст.)" та "Академічний довідник з українського правопису та пунктуації".

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України (академік НАН України М.Г.Жулинський).