Розглянувши <...> звернення щодо порядку нарахування та утримання страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, повідомляємо.

1. Порядок справляння страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонду) визначається законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. N 2240 (далі - Закон N 2240), "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. N 2213 (далі - Закон N 2213).

Відповідно до статті 1 Закону N 2213 базою для нарахування страхових внесків до Фонду є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. N 108/95, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, відносяться до фонду оплати праці та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Ураховуючи, що в цьому випадку виконуються умови законів N 2240 та N 2213, на суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, мають нараховуватися (утримуватися) внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2. Згідно із пунктом 1.3 статті 1 Закону N 889 заробітна плата - це дохід, нарахований (виплачений, наданий) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця. Також під терміном "заробітна плата" розуміються інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, тобто додаткові блага, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із Законом (пункт 1.1 статті 1 Закону N 889). Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 зазначеного Закону визначено, що доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку, в тому числі, передбачені нормою частини е) підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону. Отже, дохід, отриманий платником податку від його працедавця, в тому числі, у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу як складова частина заробітної плати.