На виконання пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів"

1. Затвердити погоджену з Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (лист від 1 вересня 2009 року N 1477-01/13/2-09) Галузеву програму підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки, що додається.

2. Визначити Департамент інвестицій (Р.Лукач) відповідальним за проведення моніторингу та узагальнення результатів Галузевої програми підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки.

3. Заступнику Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій Я.Савченку та Департаменту інвестицій (Р.Лукач) в установленому порядку:

3.1. Забезпечити реалізацію Галузевої програми підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки;

3.2. У двотижневий строк розробити та подати на затвердження проект Плану заходів на 2010 рік до Галузевої програми підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки;

3.3. У тижневий строк після затвердження забезпечити направлення Плану заходів на 2010 рік до Галузевої програми підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки Національному агентству України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

3.4. У двотижневий строк розробити проект нормативно-правового акта про визначення критеріїв відбору інвестиційних та інноваційних проектів для впровадження енергозберігаючих та енергоефективних технологій і забезпечити його погодження з Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, іншими заінтересованими органами.

4. Управлінню господарського, документального забезпечення та контролю (Дьяченко Н.Ж.) довести цей наказ до відома заступників Голови, директорів Департаменту інвестицій, Департаменту інновацій, Юридичного департаменту Державного агентства України з інвестицій та інновацій, а також керівників регіональних центрів інноваційного розвитку та Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Я.Савченка.

Попередній досвід світової економіки свідчить про те, що коли приріст валового внутрішнього продукту (далі - ВВП) супроводжується приростом споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) - загострюються екологічні проблеми, з'являється небезпечна залежність економік країн світу від мінеральних ресурсів, часто імпортованих. Саме політика раціонального енергоспоживання - як результат світової енергетичної кризи 70-х років - зламала цю небезпечну тенденцію.

На всіх стадіях розвитку економіки України характерні високі рівні енергоємності ВВП. Це обумовлено, у тому числі, застарілістю та недосконалістю технологій, що використовуються, відсутністю економічних стимулів ефективного використання енергоресурсів.

Водночас, Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка менш ніж на 50% задовольняє свої потреби в ПЕР за рахунок власного їх видобутку.

На рівень енергоефективності впливають такі внутрішні чинники, зокрема: ефективність використання ресурсів для виробництва товарів та послуг, цінова політика на енергоресурси, рівень розвитку транспортної інфраструктури, географічне розташування країни, у першу чергу, кліматичні умови тощо.

На необхідність забезпечення відповідного рівня енергоефективності також впливають зовнішні чинники Кіотського протоколу.

Аналіз проблем енергоефективності свідчить про те, що необхідно здійснювати заходи з енергозбереження на усіх стадіях - виробництво, транспортування та споживання енергетичних ресурсів. Кожна із зазначених стадій має свої фактори впливу та можливості максимально ефективного використання ресурсів.

Ситуація з енергоємністю ВВП об'єктивно обмежує конкурентоспроможність національного виробництва і лягає важким тягарем на економіку - тим більше в умовах її зовнішньої енергетичної залежності. На відміну від країн Заходу, де енергозбереження є елементом економічної та екологічної доцільності, для України це питання виживання, оскільки й досі не вирішена проблема збалансованого платоспроможного споживання ПЕР. Вона, у свою чергу, має гостро негативні соціальні та економічні наслідки:

- конкурентоспроможність вітчизняної, надто енергоємної продукції досягається лише ціною значного зниження складової витрат на оплату праці;

- значна частина міського населення забезпечується водопостачанням лише "за графіком", а якість теплопостачання часто не відповідає встановленим вимогам;

- поступово руйнується інфраструктура паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) і комунальних підприємств водо- та теплопостачання.

Іншим аспектом проблеми раціонального використання енергоресурсів є зменшення забруднення довкілля. Проте найефективнішим у цьому відношенні є використання відновлюваних джерел енергії (вітру, сонця, біомаси тощо). На сьогодні вони, як правило, дорожчі порівняно з великою енергетикою. Саме тому країни ЄС здійснюють послідовну політику щодо їх запровадження, законодавчо визначаючи обов'язкові обсяги їх використання. В умовах стійкого зростання світових цін на ПЕР відновлювані джерела стають дедалі рентабельнішими.

Ще один аспект проблеми енергоефективності пов'язаний з енергетичною залежністю нашої держави, оскільки неефективне споживання ПЕР потребує їх імпорту в обсязі понад 50%, що створює істотну залежність від країн-експортерів. Разом з тим, потенціал енергозбереження, який може бути досягнутий в Україні, становить до 48% від обсягу спожитих ПЕР. Його реалізація дозволить зняти гостроту проблеми зовнішньої енергетичної залежності.

Основною рушійною силою політики у сфері енергозбереження має стати розвиток фінансових механізмів його стимулювання. Водночас, потребує удосконалення законодавство у сфері енергозбереження.

Підвищення енергоефективності національної економіки потребує, зокрема, значних витрат на технічне переозброєння виробництва. Оцінки, які враховують реальні можливості економіки забезпечити ці витрати, показують, що лише за умови своєчасної реалізації заходів з енергозбереження можливе досягнення показників енергоємності ВВП, властивих нині розвиненим країнам.

Структурно-технологічна перебудова економіки країни в цілому, її окремих галузей, підприємств та технологічних процесів передбачає, у першу чергу, технічне переозброєння виробничих підприємств за рахунок впровадження інноваційних та інвестиційних проектів з новітніх енергоефективних технологій, обладнання та побутових приладів, що у свою чергу, дасть змогу поступово вивести з експлуатації морально застаріле та фізично зношене устаткування.

Програма передбачає системне запровадження інновацій з урахуванням специфіки енергозберігаючих технологій, направлена на залучення коштів підприємств та коштів іноземних інвесторів для реалізації інноваційних проектів. Така реалізація впровадження новітніх прогресивних технологій має забезпечити зниження рівня енергоємності вироблення одиниці продукції, робіт, послуг, докорінного зменшення втрат та понаднормативних витрат ПЕР при виробництві, транспортуванні та споживанні відповідної продукції, робіт, послуг, збільшення обсягів випуску та впровадження енергоефективного обладнання і устатування, необхідного для зменшення споживання енергоресурсів в усіх галузях економіки та населення України.

Програма має на меті створення сприятливих умов для стійкого зниження енергоємності ВВП, підвищення ефективності використання ПЕР і забезпечення конкурентоспроможності національної економіки шляхом підтримки інвестиційних та інноваційних проектів з енергоефективності й енергозбереження та створення інституційних засад щодо розвитку відповідної інфраструктури інноваційної діяльності та формування сприятливого інвестиційно-інноваційного середовища (підтримка продукування нових (наукових) знань та їх комерційне використання; впровадження та реалізація енергозберігаючих і енергоефективних технологій відповідно до пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; підтримки інноваційної діяльності суб'єктів господарювання в сфері енергозбереження та енергоефективності).

Виконання Програми надасть можливість:

- забезпечити впровадження новітніх енергоефективних технологій і обладнання, передусім у базових та пріоритетних галузях економіки;

- скоротити обсяги використання ПЕР, природних ресурсів, води та збільшення частки використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії при виробництві товарів та наданні послуг;

- підвищити рівень енергетичної безпеки України шляхом зниження показника енергоємності ВВП з наближенням його до рівня розвинутих країн світу;

- підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Реалізація Програми направлена на зменшення енергоємності виробництва, зменшення витрат ПЕР при виробленні продукції, забезпечення економії бюджетних коштів та передбачає здійснення відповідних організаційно-правових, фінансово-економічних та технічних заходів.

Оцінка досягнення мети, на реалізацію якої спрямована Програма, здійснюється на основі моніторингу за результатами виконання Державним агентством України з інвестицій та інновацій заходів, передбачених Планом заходів до цієї Програми на відповідний рік, починаючи з 2010 року.

До переліку показників, за якими здійснюватиметься оцінка досягнення мети, відносяться такі:

- обсяг та ефективність інвестицій, залучених в енергетичну сферу в цілому та в її окремі галузі, зокрема, для вирішення завдань з енергозбереження та енергоефективності;

- кількість здійснених незалежних експертних оцінок інвестиційних та інноваційних пропозицій з енергоефективності та енергозбереження;

- кількість та ефективність перспективних технологій для їх реалізації в енергетичній сфері в цілому та в її окремих галузях, зокрема для вирішення завдань з енергозбереження та енергоефективності;

- кількість впроваджених технологій (у вигляді об'єктів права інтелектуальної власності);

- кількість та ефективність залучених технологій шляхом трансферу;

- кількість та ефективність отриманих та/або використаних об'єктів права інтелектуальної власності в рамках реалізації Програми;

- кількість суб'єктів, залучених до інноваційної та інвестиційної діяльності, зокрема за рахунок налагодження нових форм партнерських відносин, у тому числі посередницької діяльності;

- кількість підготовлених пропозицій щодо запровадження та формування галузевих програмних заходів інших центральних органів виконавчої влади;

- кількість профінансованих інноваційних та інвестиційних проектів та їх ефективність для реалізації в енергетичній сфері;

- обсяг залученого фінансування, яке спрямовуватиметься на фінансування заходів Програми;

- кількість здійснених заходів з інформування громадськості.

Оцінка успішності реалізації Програми визначається за результатами створення умов для:

- змін у структурі виробництва (впровадження науково-технологічних досягнень; модернізація спеціалізації; розвиток електрифікації, механізація і автоматизація виробництва; оптимальне використання природних ресурсів; розвиток транспортних комунікацій);

- модернізації або заміни наявного енергоємного обладнання;

- запровадження новітніх енергоефективних та енергозберігаючих технологій, ефективне використання об'єктів права інтелектуальної власності або розробка нових;

- підвищення енергоефективності виробництва одиниці продукції, виконання робіт, надання послуг;

- оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів;

- зменшення втрат ПЕР, економії бюджетних коштів.

Для вирішення проблемних питань, на розв'язання яких направлена Програма, необхідно запровадити результативні механізми для підвищення рівня енергоефективності та зменшення енергоємності ВВП, шляхом здійснення заходів, прийнятих Урядовим рішенням на відповідний рік, починаючи з 2010 року, наступного характеру:

організаційні:

- утворення при Держінвестицій Координаційного комітету з питань реалізації Програми;

- розробка нормативно-правових актів;

- розроблення критеріїв відбору інвестиційних і інноваційних проектів для впровадження енергозберігаючих та енергоефективних технологій, які забезпечуватимуть:

* енергоефективність - зниження рівня енергоємності одиниці продукції, робіт та послуг, та докорінного зменшення втрат і понаднормативних витрат ПЕР при виробництві, транспортуванні та споживанні відповідної продукції, робіт, послуг;

* науково-технічний рівень - перспективність упровадження сучасних науково-технічних рішень, патентна чистота продукції і патентоспроможність технічних рішень, перспективність застосування;

* виробничу готовність - забезпечення виробництва сировиною, матеріалами і трудовими ресурсами, а також наявність рівня технологічних нововведень при реалізації проекту;