Заслухавши і обговоривши доповідь члена-кореспондента НАН України А.А.Крючина "Проблеми комп'ютерного збереження світового культурного надбання", Президія НАН України відзначає, що зараз постало питання організації довготермінового зберігання даних від 100 років і більше. Тому значна частина нових інформаційних ресурсів формується, а раніше створених - переводиться у цифрову форму зображення даних.

Проблема довготермінового зберігання інформації в світі ще не вирішена. Існуючі носії забезпечують термін зберігання даних до 50 років. Навіть сьогодні деякі провідні зарубіжні наукові установи пропонують зберігати важливу інформацію на мікрофільмах в аналоговому вигляді.

Довготермінове зберігання інформації потребує розв'язання двох головних проблем: створення технології виготовлення носіїв довготермінового зберігання даних та збору й обробки інформації для запису на такі носії.

Для вирішення першої з них за результатами багаторічних досліджень оптичних методів запису і збереження інформації Інститутом проблем реєстрації інформації (ІПРІ) НАН України запропоновано використовувати металеві та скляні комп'ютерні носії, інформація на яких фіксується у вигляді рельєфно-фазової мікроструктури, що утворюється на поверхні носіїв методом плазмохімічного травлення, у форматах компакт-дисків. Створено технологію виготовлення носіїв для довгострокового зберігання даних зі скляними і кварцовими підкладками і зараз проводиться їх випробування на дослідному виробництві інституту.

Подальшим розвитком цих робіт є розроблення технології запису даних на поверхні високостабільних монокристалічних матеріалів у новітніх форматах оптичної реєстрації інформації. На підкладках з сапфіру, виготовлених в Інституті монокристалів НАН України, отримані мікрорельєфні нанорозмірні структури. У співпраці з такими установами, як Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова, Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича, Київський національний університет імені Т.Шевченка виконані дослідження оптичних і фізико-хімічних властивостей підкладок з сапфіру. На сьогодні основним завданням в цьому напрямі є створення станції лазерного запису інформації у форматі Blu-ray, яка забезпечує організацію постійного архівування інформації на носії довготермінового зберігання.

З метою вирішення другої проблеми - збору й обробки інформації - інститут створив кращу в світі систему відтворення інформації з воскових циліндрів, що дало змогу перевести великі обсяги звукової культурної спадщини, яка зберігається на воскових циліндрах Едісона, з аналогової форми у комп'ютерну. Це створює передумови її подальшого збереження та введення у науковий та культурний обіг. Зокрема, разом з Національною бібліотекою України (НБУ) ім. В.І.Вернадського переписано на компакт-диски колекцію дослідника єврейського фольклору М.Береговського, занесену до Реєстру ЮНЕСКО "Пам'ять світу", колекції кількох європейських країн (Польща, Данія, Росія) та колекцію українського фольклору О.Роздольського, а також розпочато роботу з підготовки до її видання.

В інституті створено також апаратно-програмний комплекс відтворення, очищення та переведення у цифрову форму записів з магнітних стрічок різних форматів та грамофонних платівок. Оброблено, відреставровано і переписано на компакт-диски близько 1000 магнітних стрічок фонограм засідань Президії НАН України за період з 1970 по 2001 рік загальним часом звучання 3100 годин. У стисненому вигляді інформація розміщена на 120 компакт-дисках. Ця база даних безумовно належить до національного надбання і важливо, що перша частина цієї бази вже видана і містить близько 400 наукових доповідей, прочитаних на засіданнях Президії НАН України у 1970-2001 роках.