Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Порядок укладання та реєстрації договорів оренди землі регулюється Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України "Про оренду землі", постановами Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" та від 03.03.2004 N 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", а також Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Держкомзему від 04.05.99 N 43 та зареєстрованою в Мін'юсті України 04.06.99 за N 354/3647, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Держкомзему від 02.07.2003 N 174, зареєстрованим в Мін'юсті України 25.07.2003 за N 641/7962.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" адміністратором бази даних державного реєстру земель є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" (далі - Центр ДЗК), яке до створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та прав на них згідно з чинним на сьогодні Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель.