Відповідно до законів України від 05.11.2009 N 1702-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" та від 05.03.2009 N 1066-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок"

1. Затвердити Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам (додається).

2. Визнати такою, що втратила чинність, вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах від 20.03.2002 N 12 "Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель".

3. Голові Рескомзему АР Крим, начальникам Головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, Генеральному директору державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" забезпечити неухильне виконання цього наказу.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам (далі - Порядок) і визначає процедуру формування та присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки, внесення відповідних відомостей до державного реєстру земель.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

індексна кадастрова карта - графічне зображення, що відображає розташування кадастрових зон і кварталів у межах існуючих адміністративно-територіальних утворень на момент складання карти, із зазначенням нумерації кадастрових зон і кварталів;

кадастрова зона - сукупність кадастрових кварталів у межах окремого населеного пункту або у межах території району за межами населених пунктів;

кадастровий квартал - компактне об'єднання земельних ділянок, обмежене природними або штучними рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, шляховими і інженерними спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо);

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на території України, який формується підчас проведення кадастрової зйомки, відображається на кадастровому плані земельної ділянки та документації із землеустрою та присвоюється їй при здійсненні державної реєстрації. Кадастровий номер зберігається за земельною ділянкою протягом усього часу її існування, забезпечує унікальність ідентифікації земельної ділянки в державному земельному кадастрі і державному реєстрі земель, та зазначається на чергових кадастрових планах, у відомостях автоматизованої системи державного земельного кадастру, документах, що посвідчують право на земельну ділянку, договорах, угодах, витягах, охоронних зобов'язаннях, свідоцтвах, повідомленнях та довідках;

кадастровий план земельної ділянки - аналітичне графічне зображення зовнішніх меж земельної ділянки, меж земельних угідь та земель, обмежених у використанні та обмежених правами інших осіб;

територіальна зона - частина території, яка характеризується особливим правовим режимом використання земельних ділянок;

черговий кадастровий план - актуалізоване в часі графічне зображення місцезнаходження земельних ділянок у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район) із зазначенням номерів кадастрових зон та кварталів, їх меж, розмірів і кадастрових номерів земельних ділянок, меж земельних угідь, земельних сервітутів, територіальних зон.

1.3. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

1.4. Земельним ділянкам при їх формуванні, земельним ділянкам, утвореним у результаті поділу чи об'єднання інших земельних ділянок, присвоюються нові кадастрові номери. При цьому попередні кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не використовуються.

1.5. Кадастрові номери присвоюються усім земельним ділянкам незалежно від форм власності. При переході права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, при встановленні інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку кадастровий номер залишається без змін.

1.6. Кадастровий номер використовується тільки для кодування земельної ділянки, містить в собі інформацію щодо віднесення земельної ділянки до кадастрового кварталу та кадастрової зони, визначених згідно з індексною кадастровою картою. Дублювання кадастрових номерів земельних ділянок не припускається.

1.7. Черговий кадастровий план ведеться територіальними органами Держкомзему.

2.1. Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів:

<КОАТУУ> : <НКЗ> : <НКК> : <НЗД>, де <КОАТУУ> - код об'єкта адміністративно-територіального устрою України;

<НКЗ> - номер кадастрової зони;

<НКК> - номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;

<НЗД> - номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу.

Кадастровий номер земельної ділянки має такий вигляд:

Структурні елементи кадастрового номера відокремлюються один від одного знаком "двокрапка" (:).

Перший структурний елемент кадастрового номера відповідає коду об'єкта відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-96 (далі - КОАТУУ), затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 9 грудня 1997 р. N 78, і складається з десяти знаків останні два з яких мають значення - "00".

Другий структурний елемент кадастрового номера відповідає номеру кадастрової зони. Номер кадастрової зони складається з двох розрядів. Максимальна кількість кадастрових зон у межах одного об'єкта адміністративно-територіального устрою становить 99.

Третій структурний елемент кадастрового номера відповідає номеру кадастрового кварталу в межах кадастрової зони. Номер кадастрового кварталу складається з трьох розрядів. Максимальна кількість кадастрових кварталів в межах кадастрової зони становить 999.

Четвертий структурний елемент кадастрового номера відповідає номеру земельної ділянки в межах кадастрового кварталу. Номер земельної ділянки складається з чотирьох розрядів та визначається як наступний порядковий номер земельної ділянки в межах певного кадастрового кварталу згідно з реєстром кадастрових номерів. Максимальна кількість земельних ділянок в межах кадастрового кварталу може становити 9999.

2.2. Структурні елементи кадастрового номера визначається на підставі:

індексної кадастрової карти;

чергового кадастрового плану;

реєстру кадастрових номерів;

відомостей обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки;

плану меж земельної ділянки або кадастрового плану земельної ділянки, складеного за результатами кадастрової зйомки.

3.1. Індексна кадастрова карта складається в електронному та паперовому вигляді: в масштабі, який забезпечує чітке відображення кадастрових зон та кварталів. Планово-картографічною основою для індексної кадастрової карти в паперовому вигляді є карти (плани) масштабу від 1:10000 до 1:500.

3.2. Індексні кадастрові карти створюються територіальними органами Держкомзему. Територіальні органи Держкомзему для складання індексних кадастрових карт в електронному вигляді можуть залучати структурні підрозділи Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Центр ДЗК).

3.3. Для створення індексних кадастрових карт використовуються паперові відбитки зведених, трансформованих та приведених до єдиної системи координат планово-картографічних матеріалів (плани меж територій сільських, селищних, міських рад; плани меж населених пунктів та інше) шляхом нанесення меж кадастрових зон та кварталів згідно із нормами та правилами, які застосовуються при картографічному кресленні. В електронному вигляді індексні кадастрові карти створюються шляхом векторизації паперових карт або безпосереднього встановлення меж зон та кварталів на електронних картах чи ортофотопланах. Встановлення меж зон та кварталів здійснюється відповідно до методичних рекомендацій Держкомзему.

3.4. Після проходження державної землевпорядної експертизи індексна кадастрова карта затверджується керівником територіального органу Держкомзему в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, засвідчується його підписом, який скріплюється печаткою.

3.5. Після затвердження індексна кадастрова карта передається до територіального органу Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки та в подальшому використовується для формування та присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок. В електронному вигляді індексні кадастрові карти передаються до Центру ДЗК для здійснення перевірки кадастрових номерів земельних ділянок, ведення державного реєстру земель та автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - АС ДЗК).

4.1. Формування кадастрових номерів земельних ділянок, які утворюються вперше, здійснюється територіальними органами Держкомзему.

Плата за формування кадастрових номерів не стягується.

4.2. Для формування кадастрового номера земельній ділянці, яка утворюється вперше, у тому числі в результаті поділу чи об'єднання інших земельних ділянок, розробник документації із землеустрою подає до територіального органу Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки відповідну заяву. До заяви додаються:

відповідна документація із землеустрою, яка обов'язково включає документи, зазначені у абзацах п'ятому та шостому пункту 2.2 цього Порядку;

результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).

Заяві присвоюється обліковий номер.

4.3. Територіальний орган Держкомзему протягом трьох робочих днів перевіряє відповідність розташування меж земельної ділянки даним чергового кадастрового плану та:

1) у разі відповідності розташування меж земельної ділянки даним чергового кадастрового плану територіальний орган Держкомзему:

формує кадастровий номер земельної ділянки з дотриманням вимог розділу II цього Порядку;

відображає сформований кадастровий номер земельної ділянки на титульному аркуші документації із землеустрою, плані меж (кадастровому плані) земельної ділянки, відомостях обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки шляхом проставлення відмітки такого змісту: "Кадастровий номер ____________________________________ сформовано "___" ____________ 20__ р., прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, підпис". Виправлення у відмітці не допускаються;

повертає документацію із землеустрою із проставленою відміткою про формування кадастрового номера її розробнику.

Сформований та відображений на сторінках документації із землеустрою кадастровий номер земельної ділянки не є присвоєним до моменту відкриття Поземельної книги;

2) у разі виявлення невідповідностей розташування меж земельної ділянки даним чергового кадастрового плану територіальний орган Держкомзему повертає документацію із землеустрою її розробнику для доопрацювання разом з протоколом перевірки та викопіюванням з чергового кадастрового плану.

4.4. Розробник документації із землеустрою надає Центру ДЗК документацію із землеустрою із проставленою відміткою про формування кадастрового номера земельної ділянки та обмінний файл.

4.5. Процедура перевірки та приймання обмінного файлу Центром ДЗК, реєстрація та видача документа, що посвідчує право на земельну ділянку, унесення відомостей до державного реєстру земель та бази даних АС ДЗК здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 N 174, зареєстрованого в Мін'юсті України 25.07.2003 за N 641/7962 (із змінами) (далі - Тимчасовий порядок).